Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Види складних речень

Зв'язок підрядних речень із головним.

Види підрядних речень

Підрядне речення поєднується з головним такими способами:

1. Сполучниками підрядності: що, щоб, як, якби, бо, немов, наче, через те що та ін.

Як добре знати, що тебе веде твій власний шлях... (Л. Первомайський). Якщо ти за своє життя не посадив жодного дерева — плати за чисте повітря (О. Довженко). Сходив повний місяць, наче виринав з чорної хвилі (І. Нечуй-Левицький). Сполучники підрядності тільки з'єднують підрядні речення з головними, але членами речення не виступають.

2. Сполучними словами, якими є відносні займенники хто, що, який, чий, котрий у всіх відмінках та прислівниками де, коли, куди, звідки, як та ін.

Там, де сонце торкнулось вершечків дерев, спалахнуло листя золото-зеленим вогнем (М. Коцюбинський). Як парость виноградної лози, плекайте мову (М. Рильський).

Сполучні слова поєднують підрядні речення з головними й одночасно є членами підрядного речення (у першому прикладі слово де — обставина місця; у другому як — обставина способу дії).

Головні речення, до яких належать підрядні, можуть мати вказівні слова:

Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). Тим, хто служить правді й миру, простягай, народе, руку щиру (М. Рильський).

Підрядне речення може стояти перед головним реченням, у середині головного й після нього.

Підрядне речення відокремлюється від головного комою; якщо ж підрядне стоїть у середині головного речення, то виділяється комами з обох боків:

Щоб не пломеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І. Цюпа). У села, де немає молоді, немає майбутнього (М. Іщенко). Поле вступило у тінь, бо наплинули з обрію хмари (П. Тичина).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua