Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Односкладні речення

Завдання та вправи для самоконтролю

1. Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які — двоскладні, поясніть, чому. 1. Один з останніх його рейсів був винятковим (О. Гончар). 2. Погане літо, не було врожаю (Л. Костенко). 3. З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, і сірі піски, берега (М. Коцюбинський). 4. Вас сіпнуло; ви кинулися, наче проснулись, розкриваєте очі (Панас Мирний). 5. Мене любили, я любив — і це найбільше в світі щастя (М. Стельмах). 6. На морі здіймались великі хвилі (І. Багмут). 7. Сіяли всю ніч (О. Гончар). 8. Спросоння озвалися качки,скинулася риба, попливла купина, од якої повіяло татарським зіллям (М. Стельмах). 9. Холодом з долини тягне вітровій (О. Ющенко). 10. Неоране поле жовтіє. Смолою пахне дощок білий ряд (В. Сосюра). 11. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Г. Квітка-Основ'яненко). 12.І пахне житом молодим, і рибним виловом багатим (А. Малишко). 13. Пахне кропом село, полином і катраном (М. Луків). 14. Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький). 15. Дорога. Ранок. Тиша. Довгий яр, весь білою черемхою залитий. Гроза минула, і пахучі квіти усі в краплинах (М. Рильський). 16. Допоки горіти буде долоні твоєї дотик (Д. Павличко). 17. Але ж бо й справді, щоб таке утнути (Л. Костенко). 18. За бортом стиха дунайська хвиля, корабель до гавані зайшов... (Б. Степанюк). 19. У травні стихло навкруги, і встала знову хата (М. Луків).

2. Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у них головний член і поясніть його морфологічне вираження.

1.Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові — він все те наймає (Т. Шевченко). 2.Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян, чистіша від сльози вона хай буде (М. Рильський). 3. Як зараз бачу: з-за ріки — дві кручі, наче маяки: одна зелена, чорна друга... (А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л. Костенко). 6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не один (Л. Костенко). 7. Не потрапили на Січ і на третій, і на четвертий день, а десь тільки аж через тиждень (П. Панч). 8. З росою в лузі не зів'яну (Леся Українка). 9. Не тільки диво-казкою багаті і не єдиним хлібом живемо, а тільки чом, коли ні крихти в хаті, тривогою сурмиш, моя сурмо (Б. Степанюк). 10.І знов лечу (Т. Шевченко). 11. Вийду в степ, чи зупинюсь у полі — скрізь високі предківські могили (М. Луків). 12. Жив сей день і ніч щасливо з вами (Леся Українка). 13.Яка не підійма вершина, — триматися будем землі, як рідних осель журавлі (Б. Степанюк).14. Мої любі, до мене ходіть! Я сама. Поговоримо думами тихо (Леся Українка). 15. Подбати мушу про якусь копійку (Л. Костенко). 16. Бережіть це життя. Іншого ви не знали, того, що гнало нас із торбами по світу. Тож — бережіть (О. Гончар).

3. Перепишіть означено-особові речення, підкресліть головні члени у цих реченнях, поясніть їх морфологічне вираження.

1. Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. 2. Отак пройду крізь твій великий подив, не зачеплюсь об лагідні слова. 3. Ще поки тепло, заночую в лузі. 4. Іду. Бреду. Захочу то й спочину. 5. Розбиті ноги остужу в росі. 6. Сідай. Спочинь з дороги, брате (З тв. Л. Костенко). 7. Сестричко мила, що тобі скажу, яку за батька дам тобі пораду: шістнадцять літ тому по споришу і я виходив повнолітнім з саду (Б. Степанюк). 8. Сади свій сад, плекай свої надії (Леся Українка). 9. Разом ходімо в майбутнє (Леся Українка). 10. Немов пилинку, світ мене крутив, ловив я мрію і мету високу, пробач мені, що тяжко завинив, — лишив тебе на старість одиноку (М. Луків). 11.І просить вітер у бійця: постій зі мною до кінця (А. Малишко). 12. Первоцвітом виникаю з веснами на світ (П. Воронько). 13. Пошлем душу аж до бога, його розпитати, чи довго ще на сім світі катам панувати (Т. Шевченко). 14. Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду, хоч деякі із них в житті моїм, як в'ялий лист, обсипались в негоду (А. Малишко). 15. Стисну міцно долонями скроні, зіпрусь ліктями на вогку лутку, прилипну чолом до холодного скла і зв'яжу зморений погляд з ліхтаре-вими плямами на калюжі серед пішоходу (Б. Антоненко-Давидович). 16. Шукайте цензора в собі (Л. Костенко). 17. В праці, на дозвіллі, у коханні не переставайте ні на мить край любить у колос-колиханні, без якого неможливо жить (Б. Степанюк).

4. Прочитайте неозначено-особові речення. Знайдіть головний член у реченнях, з'ясуйте його морфологічне вираження. Поясніть причину невизначеності суб'єкта у кожному реченні (суб'єкт невідомий мовцю; суб'єкт не може бути визначеним; суб'єкт не названо з певних причин).

1.Покромсали життя моє на частки, на тьмяну січку слів і суєти (Л. Костенко). 2. Лиш виведуть те слово із тої в'язі літер, а слово ж безкоріння, покотиться, втече (Л. Костенко). Либонь і правду кажуть про гуцула (Леся Українка). 3. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). 4. Отож у темінь зореву на в'ялу, скошену траву його поклали у стодолі, забинтували груди кволі (А. Малишко). 5. Об тій порі знайшли їх трьох в оцій долині (А. Малишко). 6. Йому скрутили руки і здали (Л. Костенко). 7. Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть (Л. Костенко). 8.І це було в той год страшний, коли п'ятьох старшин козацьких розіп'яли (Л. Костенко). 9. Людей підняли по тривозі за кілька хвилин і вишикували вздовж огорожі (В. Козаченко). 10. Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 11.Вранці Андрія одвезли в лікарню, в город (М. Коцюбинський). 12. Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко). 13. Повантажили нас в ешелон — повезли на південь (Гр. Тютюнник). 14. Весною в селі встають рано (Гр. Тютюнник). 15. Панів за те там мордували і жарили зо всіх боків, що людям льготи не давали і стани ли їх за скотів (І. Котляревський). 16. Коли в'яне зелена трава, тоді клепають коси. Тоді пробують коси на палець, гострять коси і мантачать (Остап Вишня).

5. Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами у такій послідовності: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові.

1. Той монастир недавно збудували (Л. Костенко). 2.Ранком вивели їх з казарми на двір; розставили лавами (Панас Мирний). 3. Дивишся і не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим, гарячим і пахучим повітрям (Леся Українка). 4. Його сховали на горище, і ранок змив його сліди (А. Малишко). 5. Шануйте здобуте трудом поколінь, помножте його у пошані (М. Нагнибіда). 6. За правду, браття, єднаймось щиро (Леся Українка). 7. Але як швидко побіля вогню не бігай — все рівно обпечешся (Гр. Тютюнник). 8. Тут же, біля лікарні, розкладають вогнище, варять картоплю (В.Козаченко). 9. В артілях виспіли жнива, вантажать динь багряні кулі, і кавуни лежать поснулі (А. Малишко). 10. Коли зважуєшся на сей крок у житті, чого ж було стояти на колінах (Леся Українка). 11. Забуду моря віщий шум чи юнь, даровану годами (А. Малишко). 12. У дверях спинились, обернулись до вітчима (Леся Українка). 13.Куди не глянеш в даль оцю окресну — тут споконвіку скрізь лилася кров (Л. Костенко). 14.Коли спитають, де мій дім, я певно знаю, що я відповім (Л. Первомайський). 15. Стою — мов скеля непорушний (П. Тичина). 16. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). 17. Мої муки, мої люті, в хмарі заховаю (Т. Шевченко). 18. Не сумуй одна, не журись одна (А. Малишко). 19. Чи не піти лишень на шлях, подихать на роздоллі, в зеленім гаї, по полях та пошукати долі (П. Грабовський). 20. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм (Т. Шевченко).

6. Прочитайте безособові речення, знайдіть у них головний член, поясніть його морфологічне вираження.

1. Проса покошено (М. Рильський). 2. Мело, крутило, скаженіло, огортаючи присмерками весь край (О. Гончар.). 3. Надворі було тихо, як у хаті (І. Нечуй-Левицький). 4. Я слухаю ці розмови під дубом, і так мені чогось робиться тоскно, так жалко, що світ споганіє, поки я виросту, і не буде вже сінокосу тоді, ні риби (О. Довженко). 5. Сіро і сумно ставало на заході сонця (М. Коцюбинський). 6. Далеко за річкою горіло і в шибці жевріло, переливалось, палахкотіло (О. Гончар). 7. Кожній людині відкрито в нас дорогу — твори, дерзай (О. Бойченко). 8. Дітям спочатку було дуже чудно (І. Нечуй-Левицький). 9. Між будинком та брукованою вулицею розбито мальовничий палісадник (Іван Ле). 10. Знов повіяло в душу весною, хоч кругом ще біліють сніги (П. Грабовський). 11. І раптом повстанців не стало (Іван Ле). 12. Кілька днів підряд мело дрібненьким колючим сніжком (В. Козаченко). 13. Човна струснуло, поставило майже сторчма, потім знову кинуло (О. Гончар). 14. Тільки блискало у хмарах та ревіли із гір потоки (П. Тичина). 15. Тріском, тупотом, гуркотом стрясло всі поверхи (О. Гончар). 16. І не було в мене ніякої думки в голові (І. Нечуй-Левицький). 17. А об чоловікові не було й звістки (І. Нечуй-Левицький). 18. Святі ворота взято на ланцюг (Л. Костенко). 19. Хлопців ніде не видно (Є. Гуцало).

7. Прочитайте безособові речення. Поділіть їх на групи за морфологічним вираженням головного члена:

а) головний член виражений безособовим діє словом;

б) головний член виражений особовим дієсловом з безособовим значенням;

в) головний член виражений словом категорії стану;

г) головний член виражений дієслівною формою на -но, -то.

1. Кожна гілочка на деревах була біла, наче її обмальовано білою фарбою або обсипано кожну цукровою пудрою (Ю. Яновський). 2. Холодно надворі було (А. Тесленко). 3. Все було кинуто на фронт (С. Скляренко). 4. Япікові не спалося (А. Головко). 5. Треба було возити гній (М. Коцюбинський). 6. Од ріки тягне прохолодою (В. Козаченко). 7. Є ж на світі невезучі люди, якцм ні в чому не таланить (М. Стельмах). 8. їй зробилося душно, немов щось стискало груди (І. Франко). 9. В повітрі стало тепліше (М. Коцюбинський). 10. Подихнуло на Пилипка вільним холодним повітрям, ущипнуло за ніс (Панас Мирний). 11. Дідова оселя снігом покрита, віконця замуровано морозом, двері замело, забило (Панас Мирний). 12. А тихо біля тебе, як зачаровано (М. Вороний). 13. Хоча було холодно, проте хуторяни, жаліючи чобіт, прийшли босі, позакочувавши штани вище колін (О. Гончар). 14. Надворі стало ясно, хоч голки визбируй (І. Нечуй-Левицький). 15. Надворі вже зовсім потемніло (І. Нечуй-Левицький). 16. Багато слів страшних тут наговорено (Л. Костенко). 17. А вже світає. Сумно, сумно, сумно благословляється на світ (М. Луків). 18. Так у мене гарно на душі, Так на серці лагідно і легко (М. Луків). 19. Командира батальону було викликано за допомогою рації (О. Гончар). 20. Лукії чогось не співається (О. Гончар).

8. Прочитайте речення. Знайдіть головні члени, поясніть способи їх морфологічного вираження.

1. І тільки щемно на душі: нема уже Марії (М. Луків). 2. Дивлюся, аж світає, край неба палає... (Т. Шевченко). 3. Зранку було тихо на обох пагорбах (В. Земляк). 4. Колись розказував моряк: їх по Атлантиці носило (Д. Голованівський). 5. А далі всі кинулись врозтіч, бо інакше не можна було (М. Стельмах). 6. І в нас, і в них — цвіте в маю... (А. Малишко). 7. Обсіялись. Притихло до пори. Одгомоніло і вляглось повсюди (М. Луків). 8.Понасипало кучугури і ліс весь снігом замело (Л. Костенко). 9. Трохи полегшало. Та сумно на душі (Л. Костенко). 10. Світає, господи, світає, земля у росах, як в парчі (Л. Костенко). 11. І віє духом яблунь та жасмину (М. Луків). 12. Тепліло в жінки на душі, цвіли у вікнах квіти (М. Луків). 13. Чимось особливо рідним повіяло від цього села (Леся Українка). 14. Було свіжо й затишно (Леся Українка). 15. О, як той шлях знаменами кипів, як хвилювався людом на обоччі, і як сльозами застилало очі (М. Луків). 16. І лячно-лячно стало жінці в пустоширокому степу, над яким самотів обведений золотою вологістю місяць (М. Стельмах). 17. Мені немов полегшало відтоді (Л. Костенко). 18. Гей, де ж тебе так, хлопче, забарило? (Л. Костенко) 19. Чи нам за це віддячиться в раю? (Л. Костенко) 20. Ще осені такої не було (Л. Костенко). 21. Бійцю полегшало (А. Малишко). 22. Мені страшно й не страшно (М. Луків).

9. Прочитайте речення. Замініть, де можливо, безособові речення особовими, порівняйте способи вираження головних членів у них.

1. Заморосило осінь у сльозу (Л. Костенко). 2.Заграли знову труби до походу, війнуло громом з Тясмина-ріки (Л. Костенко). 3. Скасовано угоду (Л. Костенко). 4. Швидко розвиднілося (Леся Українка). 5. Нанесло гори піску (Н. Рибак). 6. На сизих луках скошено отаву, і літо буйно в береги ввійшло (М. Рильський). 7. Йому так гарно, та смачно світом дрімається (Панас Мирний). 8. Пахло чебрецем, свіжою травою (А. Шиян). 9. Чудово, просторо, радісно на при-деснянських луках (Ю. Збанацький). 10. Куди не глянь — скрізь розвернулося, зацвіло цвітом (Панас Мирний). 11. Стахові стало враз дуже шкода товариша (Ю. Смолич). 12. В селі оголошено воєнний стан (В. Козаченко). 13. У Пилипка аж похолонуло в грудях (А. Головко). 14. Дихалося вільно, йшлося по землі легко (Ю. Збанацький). 15. Сьогодні чогось не спалося хлопцеві (М. Стельмах). 16. Пройдено багато сіл, містечок, хуторів (А. Шиян).

10. Перепишіть речення, підкресліть у них головні члени, поясніть способи їх морфологічного вираження.

1. Ну як же можна матері вмирати, коли життя у неї не було (А. Чубинський). 2. Яка не підійме вершина і скільки не ляже доріг, але найсвятіше для сина — ступити на отчий поріг (Б. Степанюк). 3. Як не згадать материнську сльозу, яка запеклась на моїм рукаві (Б. Степанюк). 4. Як радісно, як сумно вірить в це: нестямне серце у руці тріпоче (Д. Голоеанівський). 5. Бодай би вік не бачить цих бояр (Л. Костенко). 6. Було б одразу присудить до страти (Л. Костенко). 7.Та жить для себе — нащо й жить! (М. Луків) 8.І стежка в житі, і хмарка в зеніті, і жить би та жити на білому світі (М. Луків). 9. Відпочити б з дороги (Леся Українка). 10. Словами серденька не одурити (Леся Українка). 11. Мечем до нього прорубати путь (Леся Українка). 12. Чом же про те не дбати? (Леся Українка) 13. Смертям двом, — каже, — не бувати... (А. Малишко) 14. В соняшнику справді трудно впізнати сонце (Леся Українка). 15. Що, може, першої любові не дочекатись, не допить? (А. Малишко) 16. Заснути так, що не почути уві сні таємних землетрусів та розпуки (Д. Павличко).

11. Прочитайте речення, визначте їх типи.

1. Як хто прийде, то ви пропали (Леся Українка). 2. Бажаєте прохолодитись, може? (Леся Українка) 3. Поклянімось — недругам на зло — над Оріллю, що пливе у вічність, жити так, щоб сором не було нашим дітям глянути у вічі (М. Луків). 4. Сторожа, судді, війт — не підступити (Л. Костенко). 5. І сам не знаю, — щоб одну кохати, а другу в церкву до вінця вести (Л. Костенко). 6. Тож відпустити дівчину негайно і скасувати вирока того (Л. Костенко). 7. Можна тільки відчуть з вишини, як до сонця тяжіє земля (В. Степанюк). 8. За що себе корити? (Л. Костенко) 9. Як мені серце примусити знов повернутись в село? (А. Чубинський) 10. Не чуть їй в сні глибокому, як купчаться сніги (Б. Степанюк). 11. На оцих оновлених просторах лиш героям торувати путь (Б. Степанюк). 12. Величезні історичні зміни в нашій дійсності можна і треба показувати через долю людей, через образи (О. Довженко). 13. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на землі (В. Симоненко). 14. До такого стану довести людину! (О. Гончар) 15. Бійцям не можна спать на варті, плекать утому на лиці (М.Бажан). 16. Вас не забуть мені як рідну Третю Роту... (В. Сосюра). 17. Пером не можна написати, не можна і в казках сказати, яких було багацько див! (І. Котляревський) 18. От злізти б тут, побігать по широкому полю або полежать в траві (М. Коцюбинський). 19. Йому хотілось, може, як ніколи, з найвищої своєї вишини — побачить золотим узинське поле, хай навіть як зерня величини (В. Степанюк). 20. Не співати вже малим соловейкам... (О.Довженко).

12. Перепишіть називні речення, підкресліть у них головний член, укажіть способи його вираження.

1. Падіння. Вибух. Спалах. Довгий ряд цистерн з бензином. Взвод мотопіхоти. Штабна машина (Л. Дмитерко). 2. Війна. Фронти. Вогню й металу шквал. Дві похоронки, сховані в конверті (Л Дмитерко). 3. Варшава. Театр. Акорди пісенні. Вітальні промови. Овацій грім (Л. Дмитерко). 4. І шум, і спів, і коридори (В. Сосюра). 5. Ночі солов'їні, і заводу дим, і зірниці сині над Дінцем моїм (В. Сосюра). 6. Ліс і вітер. Ніч зимова (В. Сосюра). 7. Спокійні очі. Сива голова. Жорстка кирея кольору нічного (Л. Костенко). 8. Козацька школа, крита очеретом, благенькі стіни, плетені з лози... три лави, стіл, псалтир і образи (Л. Костенко). 9. Свято матері моєї — спаса, празник яблуні та калача. Стерень вижовклих печальні пасма, скрики журавлиного ключа (Д. Павличко). 10. Черемхова гілка, вечірня пора. Далека сопілка на схилах Дніпра (М. Луків). 11. Калина в пурпурі, дуби (А. Малишко). 12. Чужинський вершник степом скаче, — гримлять копита. Кров і дим (М. Луків). 13. Коні... Кобили... Стригуни... Лошата... Пекло. 14. І гарби, і вози, і возенята. 15. Затих орган... Вечір... А потім уже ніч. 16. Безкрайній степ. Де-не-де його перетинають лісові смуги. 17. А коняка добра! Мужича коняка! 18. Тут батіжний свист, ляскіт, лемент (Остап Вишня). 19. Вітер і дощ. Ніч, якої ніхто з живих не забуде (О. Довженко). 20. Ніч. Безсилі метелики. Лампа і сніжний папір (М. Рильський). 21. Окоп. Залізниця. Гармата. Дуби, посивілі від пилу. Світанки рожево-сухі (А. Малишко). 22. Жайворон у небі, жита коливання, в мареві тремтливім села і сади... перші і несмілі промені кохання, рейки і вагони, копри і мости (В. Сосюра).

13. Прочитайте речення, визначте їх типи.

I. 1. Сонце! Сонце! Його перші промені вдарили по очерету, по лузі, по плесу... 2. І раптом лясь біля вашого уха: — Дранки! Баби, дранки! 3.1 бугай, і воли, і бички, і бузівки, і корови, і телички. 4. Ранок, морозець. Порипує сніжок. 5. Чудесна київська осінь... Падає листя з київських каштанів. День осінній, але сонячний, ясний, щедрий. 6. Славнозвісне місто Чигирин. Зелений луг над річкою Тясмин. Неділя. 7. Он лани, он лука, он сіножаті, он ліски, он села. От вам і природа. 8. Ставок... Або Дніпро... Або Ворскла, Псьол, Десна (Остап Вишня).

II. 1. Ах, який чудесний Коропів хутір! (Остап Вишня). 2. Слов'янщина! — який велич

ний гук, який широкий і містично-темний (Леся Українка). 3. Хто ж ота, що стала поруч коло гробу? — Королівна (Леся Українка). 4. Гарно як у полі, так би йшов завжди. Вітер і тополі. Сонце і сади (В. Сосюра). 5. І знову степ. І знову даль розлога (Л. Костенко). 6. Ось школи знайомої мури (В. Сосюра). 7. Така зима, морози іорданські (Л. Костенко). 8. А суд, а суд! (Л. Костенко) 9. Там бій. Там смерть (Л. Костенко). 10. Немов у лузі та калина, колись печальна Україна тепер весела сторона (В. Сосюра), 11. Висохлий степ. Панська пшениця. І потріскані до крові, обвуглені губи женців (М. Стельмах). 12. Високі скирти. Серпень. Спека. Усе так звично: синь ріки... (І. Муратов). 13. — Диви-диви-диви! Он! Он-он-он, поплив! Окунь! (Остап Вишня)

14. Випишіть із тексту неповні речення, визначте їх типи, встановіть, які члени речення в них пропущені.

1. У Князівці спалили Куракинський цукровий завод, а в Пісках — маєток графа Потоць-кого (А. Головко). 2. Безмежнеє поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі! (І. Франко) 3. Довго в ту ніч не спали хлопці. Лежали, позгинали під драним сіряком і говорили, говорили (А. Головко). 4. А біля школи тим часом ще танці (О. Гончар). 5. Білосніжний корабль його і зараз десь в експедиції (О. Гончар). 6. А я ходжу. Рівним, розміреним кроком, через усю хату, з кутка в куток (М. Коцюбинський). 7. У кімнатах у нас гарно. Вичищено, виметено (Марко Вовчок). 8. Ярина присіла на раму. Дістала з кишені мішечок (О.Десняк). 9. Юра спинився. В груди набрав повно повітря (Ю. Смолич). 10. Гнат почав ходити до її хати. Ходили й другі парубки (М. Коцюбинський). 11. А Маковеїв буланий ішов попаски поруч з Сагайдою, по коліна забродячи в червоні маки. Чернишів — гріб копитом землю (О. Гончар). 12. Коло школи зібрались мало не всі школярі. Дожидалися гостя з Києва, забігали наперед, визирали (С. Васильченко). 13. В зелене Журавне летять журавлі, а лебеді — у Лебедин (П. Воронько). 14. За городами ж, по той бік Псла, смугою чорною — ліс. І шумить, шумить по-осінньому (А. Головко). 15. Редактор Карк підвівся, ще раз тривожно подивився на браунінга і вийшов. Із тихої вулиці пішов на клекіт (М. Хвильовий). 16. Андрій додому поспіша, а сонце — у зеніт (О.Підсуха).

15.Визначте двоскладні й односкладні речення, установіть, які з них неповні. Випишіть неповні речення, поясніть морфологічне вираження головного речення та типи неповних речень.

1. А довкола — млисто-бузкова далеч, і золота стерня, і запашний, не отруєний війною вечір (О. Гончар.). 2. Кров свою віддам твоїй калині, пісню — травам, птицям і лісам, плоть — піску, чорнозему і глині, а високі думи — небесам (М. Луків). 3. «Чого ви, хлопці?» — спитав Савко (М. Хвильовий). 4. Хвилини здаються тобі за години, години — за дні, дні — за роки (Панас Мирний). 5. На сході троянди світання в хитанні гілок золотих (В. Сосюра). 6. Незважаючи на ранню весну, надворі було душно й жарко (С. Скля-ренко). 7. Три явори посадила сестра при долині, а дівчина заручена — червону калину (Т. Шевченко). 8. Не втирайте ж мої сльози, нехай собі ллються (Т. Шевченко). 9. Подихнуло на Пилипка вільним повітрям, ущипнуло за ніс (Панас Мирний). 10. А Соломія все не поверталась. Десь заблудилась у плавнях (М. Коцюбинський). 11. Поранені почали марити: один — домівкою, а другий — боєм (М. Стельмах). 12. Вкраїну з краю в край проходили з боями (В. Сосюра). 13. Ні сну мені, ні відпочинку (Марко Вовчок).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua