Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Односкладні речення

Односкладні речення з головним членом — присудком

Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом.

Односкладні речення поділяються на іменні (підметові) та дієслівні (присудкові).

До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.

Означено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі першої чи другої особи дійсного (теперішнього і майбутнього часів) або наказового споробу: Шануйте здобуте трудом поколінь (М. Нагнибіда); Країну сонячну мою люблю високою любов'ю (В. Сосюра).

Вилучення особових займенників — підметів (я, ти, ми, ви) не змінює змісту речень, а робить їх яскравішими, більш динамічними. Порівняйте: Сади свій сад, плекай свої надії, зневірою душі собі не рань (П. Дорошко) і Ти сади свій сад, ти плекай свої надії... Уживаються ці речення здебільшого у розмовному та художньому стилях.

Неозначено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у формі третьої особи множини теперішнього або майбутнього часу та у формі множини минулого часу.

У таких реченнях важлива сама дія, а не особи, що її виконують. Особи тут мисляться неозначено, тому в таких реченнях підмета не буває. Ті, що виконують дію, не називаються з кількох причин: або дія стосується багатьох і перелік зайвий чи неможливий, або особи невідомі, або свідомо уникають називання: Ведуть коня вороного, розбиті копита (Т.Шевченко).

Неозначено-особові речення широко вживаються в наукових творах — при описі певних дослідів чи процесів: Мідь не витісняє з кислот водень. Як же одержують солі таких металів, як СиСО4 , CuСl2 і т. д.? Солі металів, які не реагують з кислотами, одержують за допомогою хімічних реакцій...

Односкладні речення з такими самими формами присудків, як і в означено-особових та неозначено-особових реченнях, можуть вказувати дію, виконувану будь-якою особою, тобто мають узагальнене значення. Такі речення називають узагальнено-особовими: Здобудемо освіту, побачимо більше світу (Народна творчість); Гордістю проймаєшся за наших людей — високообдарованих, всевміючих, всеперема-гаючих (О. Гончар). Найчастіше в узагальнено-особових реченнях присудки виражаються дієсловом у формі 2-ї особи однини: З вогнем, не жартуй; Чесне діло роби сміло (Народна творчість). У переважній більшості прислів'я і приказки є узагальнено-особовими реченнями.

Безособовими називаються односкладні речення з присудком, при якому немає, й не може бути підмета: Світало. По хатах де-не-де світилось (А. Головко).

Присудок у безособових реченнях може бути простим і складеним: У повітрі пахло липовим цвітом (О. Десняк); Опівдні зробилося зовсім тепло (Гр. Тютюнник).

Присудками в безособових реченнях можуть бути:

— безособові дієслова: Світало. Надворі розвиднялося;

— особові дієслова, вжиті в безособовому значенні: За вікном гуде, співає (Ю: Збанацький); Повіяло польовими пахощами (М. Коцюбинський);

— дієслівні форми на -но, -то:

Всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Леся Українка); Неробам дорогу закрито у наш колектив (Народна творчість);

— слово нема (немає):

Для трактора межі нема (Народна творчість). Слово нема може бути відсутнім: Ні меж, ні краю колгоспному врожаю (Народна творчість);

— прислівники, а також присудкові слова можна, треба, жаль, шкода та ін. в сполученні з неозначеною формою дієслова:

Не можна нашу землю скути! (М. Терещенко);

— неозначена форма дієслова:

Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).

Безособові речення здебільшого виражають стан людини чи природи, не називаючи активного діяча: Нам треба миру; Матерям не спиться; Уже стемніло; Немає вітру.

Уживаються вони переважно в розмовному та художньому стилях.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua