Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Дієприкметник

Перехід дієприкметників у прикметники й іменники

Дієприкметники можуть втрачати дієслівні ознаки виду і часу, а тому й переходити до розряду власне прикметників. Так, у словосполученнях битий шлях, освічена людина виділені слова вказують на постійну ознаку (перше з них не має, зокрема, ознаки недоко-наного виду і теперішнього часу, друге — доконаного виду і минулого часу). Це — прикметники.

Деякі з таких колишніх дієприкметників можуть втратити і здатність вказувати на ознаку предмета, і самі позначають предмет, переходячи таким чином до іменників: керуючий, командуючий, завідуючий, учений:

Керуючий провів нараду;

Орденами нагороджено багатьох учених.

Необхідно розрізняти дієприкметники і прикметники, до складу яких входять суфікси -уч- -ач-, іноді -ен-: блискучий виступ, сипучі піски, гаряча страва, шалений шторм. Виділені слова утворені не від дієслівної основи теперішнього часу або ж називають постійну ознаку.

У ряді випадків дієприкметник і утворений від нього прикметник розрізняються тільки наголосом. У дієприкметників наголос на корені, у прикметників — на суфіксі: пе'чена картопля (пор.: спе'чена) — дієприкметник; пече'на картопля — прикметник.


НазадЗмістВперед

s
 

 
© www.SchoolLib.com.ua