Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ

Прислівник

Прислівник — це незмінна частина мови, що виражає:

— ознаку дії, коли залежить від дієслова або його форми: писати (як?) красиво, зійшовши (куди?) нагору;

— ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника, прислівника: занадто цікавий, чітко написаний, дедалі більше;

— ознаку предмета, коли залежить від іменника: кава по-турецьки.

Прислівники відповідають на питання: як? якою мірою? коли? де? куди? звідки? з якої причини? з якою метою?

Прислівники не мають категорії числа, роду, відмінка.

Прислівники на -о, -е, утворені від якісних прикметників, можуть мати ступені порівняння: багато — більше — найбільше, дуже — дужче — найдужче.

Прислівники поєднуються з іншими словами в реченні синтаксичним зв'язком прилягання. Найчастіше вони вживаються з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками, прислівниками. У реченні виступають у ролі обставин часу, місця, причини, мети, способу дії, міри і ступеня.

Окрему групу становлять прислівники, що. виражають стан людини або природи: мені соромно, на вулиці тепло, тихо навкруги. Такі прислівники в реченні виступають здебільшого присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua