Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Фразеологія сучасної української мови

Розділ 2

ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів

Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів

східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу [див.: 300: 105— 208] дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): "Людина", "Абстрактні відношення" і "Природа". Фразеотематичні групи поділяються на фразеосемантичні поля (ФСП). У межах названих полів виділяються варіантно-синонімічні групи (ВСГ), а останні представлені фразеосемантичними рядами (синонімічні й варіантні ряди), уписаними в структурно-семантичні й мотиваційні моделі. Таким чином, кожна модель окреслена фразеотематичною групою, варіантно-синонімічним полем і варіантно-синонімічною групою [300: 115]. Як зразок, подаємо один із фрагментів такої класифікації.

ФТГ Людина структурується таким чином: ФТП Людина як жива істота; ФТП Людина як розумна істота; ФТП Людина як суспільна істота.

ФТП Людина як жива істота представлена декількома фразеосемантичними полями: ФСП Зовнішній вигляд; ФСП Фізичний стан; ФСП Психічний стан; ФСП Одяг; ФСП Рух. ФТП Людина як розумна істота включає такі фразеосемантичні поля: ФСП Розум; ФСП Емоції, почуття, стан; ФСП Характер, поведінка. ФТП Людина як суспільна істота містить ФСП Стосунки між людьми. ФСП Зовнішній вигляд включає ряд варіантно-синонімічних груп, як-от ВСГ "дуже високий", ВСГ "дуже товстий", ВСГ "дуже худий", ВСГ "лисий", ВСГ "дуже брудний", ВСГ "некрасивий, невродливий", ВСГ "одутлий". ФСП Фізичний стан об'єднує варіантно-синонімічні групи "триматися виструнчено", "дуже голодний", "вагітна", "дуже мерзнути". ФСП Психічний стан складається з варіантно-синонімічних груп "сміятися", "боятися"; ФСП Одяг — з варіантно-синонімічних груп "личити/не личити", "неохайний"; ФСП Рух — з варіантно-синонімічних груп "зникнути", "вискочити", "почувати себе незручно".

У варіантно-синонімічні групи вписуються структурно-семантичні моделі (ССМ). Так, ВСГ "дуже високий" представлена такими ССМ: ССМ 1 "високий, великий + як + дерево (висока рослина) = дуже високий": високий як верба, високий як сосна, високий як дерево, високий як тополя; ССМ 2 "високий + як + довгий предмет = дуже високий": високий як драбина, високий як жердина, високий як палюга, високий як стропило, високий як шпала, високий як стовп, високий як кепебердяиська (чугуївська, пирятинська) верства; ССМ 3 "високий + як + тварина = дуже високий": високий як чорногуз, високий як журавель, високий як чапля, високий як верблюд, високий як жирафа; ССМ 4 "неможливо + умістити + в певні рамки = дуже високий": у двері не проходить; ССМ 5 "високий + як + висока будівля = дуже високий": високий як каланча, високий як пожежна вишка; ССМ 6 "вище високої будівлі = дуже високий": вище хати, вище криші, ССМ 7 "аж + до (під) + верхня частина будівлі = дуже високий": аж до стелі, аж під стелю; ССМ 8 "зачіпає (дістає, збиває) + високі предмети = дуже високий": зачіпає хмари, зірок дістає, стовпи збиває; ССМ 9 "за + декілька кілометрів + видно = дуже високий": за кілометр видно, за верству видно, за три кілометри видно, за сім верств видно та ін.

Варіантно-синонімічна група "дурний" ідеографічно може бути представлена таким чином:

ФТГ Людина

ФТП Людина як розумна істота

ФСП Розум

ВСГ Дурний

ССМ 1 "голова + означення = нерозумна людина": куряча голова, порожня голова, дубова голова: "Іди, іди, капустяна голово, гадаєш, що тебе хтось прийме" (І. Франко); ССМ 2 "мати + тварини (комахи) + в голові = не дуже розумний, недоумкуватий або неадекватно сприймає дійсність": зайчики в голові стрибають (у кого), жуки у голові (в кого) [262]; " — Чи в його всі вдома? Зайця, часом, в голові немає?" (М. Коцюбинський); "Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята — думай і думай, от і морочиться в голові" (В. Підмогильний); ССМ 3 "сторонні предмети + в голові = дурнуватий, пришелепуватий": тирса в голові, клоччя в голові, младенці в голові (Номис); ССМ 4 "бракує (не вистачає, немає) чого-небудь + у голові = розумово обмежений, ненормальний": нема лою в голові, немає однієї клепки в голові (у кого), "Як на що інше, так у нього десятої клепки не вистачає, а на це вистачило" (О. Гончар); нема кишок в голові; ума ні з шило нема [310, № 6263]; ССМ 5 "птахи + в голові + щебечуть = розумово обмежений": "— Тобі, чоловіче, на старість горобці в голові цвірінькають. Де то видано, де то чувано, аби зернина вміла говорити!" (Казки Буковини); ССМ 6 "[як + з-за рогу] + прибитий + якимось предметом + [по голові] = нерозумний": з-за рогу (вугла) мішком прибитий, " — Я — дурень, ідіот, ... пришелепуватий, прицюцькуватий, з-за рогу мішком прибитий" [262]); наче намаханий із-за рогу мішком [317], "Нарешті, всі чомусь зійшлися на тій думці, що його [Джмелика] "мішком з-за рогу вдарено", і перестали звертати на нього увагу" (Григорій Тютюнник); ССМ 7 "бракує вдома + [когось із членів родини] = дурний, недоумкуватий": не всі долга, нема всіх дома [310, № 6256], "Вояк витріщеними очима видивився на Спориша, як на чоловіка, у якого не всі дома " (І. Франко), пор. з нарощенням: не всі вдома; не всі дома — половина поїхала; не всі дома — пішли по дрова; не всі дома: поїхали по курай [309: 384—385]," — Я давно знав, старий діду, що у вас не всі дома, частина у відрядженні. Думаєте, допоможуть оці ваші каляки-маляки?" (В. Москалець); ССМ 8 "дурний + як + предмет = дуже дурний": ото дурний, як сак; дурний, як чобіт; дурний, як сто пудів диму; дурний, як довбня [309: 386—387]; дурний (розумний), як сало; дурний, як сало без хліба; дурний, як квасоля; дурний, як Соломонів патинок; дурний, як пень; дурний, як сосновий пень [310]; ССМ 9 "дурний + [як] + власне ім'я = дуже дурний": дурний, як Омелько; дурний Харько Макогоненко; ССМ 10 "дурний (розумний) + як + тварина = дуже дурний": дурний, як божий баран; дурний, як баран; дурний, як турецький кінь [309: 392]; дурний, як вівця; розумний, як Хведькова кобила; розумний, як Беркове теля [310]; ССМ 11 "[мати] + якесь пошкодження + [у голові] = дурнуватий": заскочили шарики за ролики [262]: "Шумер сам склав і підписав смертного вироку собі. Да-а-а... шарики йому за ролики заскочили, да-а!" (Б. Нечерда), дірка в голові.

У двох наступних фразеотєматичних групах — "Абстрактні відношення і поняття" та "Природа" — назвемо фразеосемантичні поля та частково розшифруємо їх.

ФТГ Абстрактні відношення і поняття включає:

ФСП Можливість; ФСП Простір; ФСП Кількість; ФСП Якість.

Варіантно-синонімічне поле Кількість, наприклад, об'єднує ВСГ "дуже багато" і ВСГ "зовсім мало". А варіантно-синонімічна група "дуже багато" включає такі структурно-семантичні моделі:

ССМ 1 "як + дрібних предметів + [у чому (на чому, на кому)]": як макового цвіту, як макового зерна, як зірок на небі, пор.: "Він мав дітей як маку і ані клаптика поля" (М. Коцюбинський);" — Прийди, серце Василю, завтра ввечері до мене! В мене буде дівчат, як зірок па небі; в мене буде хлопців, як макового цвіту на городі" (І. Нечуй-Левицький); "Ні, хай би оті дрібні сироти, водили, що вони їх, як макового зерна, пустили по світу" (О. Гончар), багато, як трави [309: 744], як ряски, як рясту, яку бочці огірків, як насіння в соняшнику, як реп'яхів на собаці; ССМ 2 "як + тварин + [у чому, на чому]": як мурашні, як мурашви, пор.: "Людей у полі, як мурашні" (О. Гончар)," — Там покупців — як мурашви. Туди-сюди кидаються, а брати не поспішають..." (Є. Гуцало); ССМ 3 "набратися + як + + жадібна людина + побутових речей": набратися як Мартин мила; ССМ 4 "і + на + засіб перевезення + не вбереш": і на воза не вбереш.

ФТГ Природа включає ФСП Час.

Варіантно-синонімічне поле Час представлене варіантно-синонімічними групами "ніколи", "дуже довго", "дуже рано", "дуже пізно".

У свою чергу варіантно-синонімічна група "ніколи" включає:

ССМ 1 "як (коли) + тварина + здійснить + неможливу дію": як (коли) рак свисне, "Безбородько тоді ожениться з найстаршою з Річинськнх, коли рак свисне": (І. Вільде); " — Коли ж бо ти збираєшся розкошувати? — Хіба що аж тоді, як рак засвище" (М. Понеділок), як п'явка крикне, лемк. як зозуля на Новий рік закукат, ссл. як риби забалакають; ннад. як півень знесеться [322: 163]; ССМ 2 "на (за, у) + фіктивного святого": на святого лінтяя, на Миколи та ніколи, на кінський Великдень [310, № 13244].

Отже, на сучасному етапі вивчення національної фразеології апробуються різні схеми їх ідеографічного опису, ведуться спроби представити як загальномовну фразеологічну картину світу, так і ареальні фразеологічні картини, які можуть бути зафіксовані відповідними ідеографічними словниками. Антропонімічність фразеологічного фонду, добре розвинені шари пейоративної фразеології становлять навіть певні фразеологічні універсалії. Упорядкування таких розрядів і спостереження над їх конкретним наповненням відкриває панорамну ретроспективну картину прототипів як окрему культурно-національну ланку загальноукраїнського континууму.

розділ 3

СЕМАНТИКА ФРАЗЕОЛОГІЗМУ

Семантично фразеологізми перебувають у тісному зв'язку зі всіма виявами матеріального й духовного життя етносу, з його менталітетом, системою цінностей тощо. Цікаво простежити, наприклад, як відображається наша просторова орієнтація. Просторовий вектор угору як символ чогось досконалого, високого, позитивного вербалізований лексемами високо, вгору, небо, ступінь, птах, зірка й виразно виявляється у ФО високо піти вгору, бути на сьомому небі, підноситися на вищий ступінь, птах високого польоту, прагнути до зірок, дістати зорі з неба тощо. Одночасно деякі риси української ментальності, як-от негативне ставлення до суспільної нерівності, високого суспільного становища, здобутого нечесно, що призводить індивідуумів до пихатості, відбите у висловах залазити вгору, підносити до небес (кого), дерти носа вгору, кирпа (кирпонька) вгору (у кого), в іронічному високо літати.

Різновекторний рефлексивний досвід етносу виявляється передусім саме в значенні усталених висловів.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua