Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Фразеологія сучасної української мови

Розділ 14

БАЗОВІ КОНЦЕПТИ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Серед актуальних напрямів сучасного мовознавства — семасіології, ономасіології, психолінгвістики й етнопсихолінгвістики, функціонального напряму, теорії тексту, комунікативної лінгвістики та ін. — усе більше утверджується когнітологічний напрям, найтісніше пов'язаний з теорією картин світу та відображений насамперед у дослідженнях Дж. Міллера, Н. Хомського (саме вони стояли біля початків когнітивної науки), Дж. Лакоффа, С. Томпсона, Ж. Фоконьє, Р. Джекендоффа, А. Вежбицької та ін. Серед українських учених назвемо імена М. Кочергана, В. Манакіна, Т. Радзієвської, О. Селіванової, С. Жаботинської, Н. Алефіренка. Своєрідним путівником став "Короткий словник когнітивних термінів" (1996) О. Кубрякової, В. Дем'янкова, Ю. Панкрац і Л. Лузіної.

Когнітивна лінгвістика (від англ. cognition — знання, пізнання, пізнавальна здатність) — мовознавчий напрям, у якому функціонування мови розглядається як різновид когнітивної, тобто пізнавальної діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджуються через мовні явища [330: 169]. Когнітологія — наука комплексна. Як лаконічно й образно зауважив американський учений К. Стеннінг, "складіть разом логіку, лінгвістику, психологію й комп'ютерну науку — і ви отримаєте когнітивну науку". Для когнітивної лінгвістики характерні такі загальні принципові настанови, як експансіонізм (виходи в інші науки), антропоцентризм (вивчення мови з метою пізнання її носія), функціоналізм (вивчення всього розмаїття функцій мови) й експланаторність (пояснення мовних явищ) [131: 25]. У центрі її уваги перебувають такі складні й важливі феномени, як ментальні процеси.

Когнітивна лінгвістика послуговується своїми термінами, хоч і методика проведення концептуального аналізу, і його термінологія перебувають у процесі становлення. Наведемо деякі з термінів, сформульовані О. Селівановою.

Антропоцентризм — методологічний принцип дослідження, згідно з яким людина розглядається як центр та найвища мета світобудови.

Гештальт (від нім. Gestalt — фігура, структура, образ) — константний цілісний складник свідомості у вигляді фігур, структур, образів, який формується через прагнення до структурування поля сприйняття і його усвідомлення незалежно від зміни й варіювання ознак об'єкта.

Етноконцепт — структура свідомості, яка має спільні для представників певного етносу складники.

Інтенція (від лат. intentio — прагнення) — превербальний, осмислений намір (мета) мовця, що зумовлює комунікативні стратегії, внутрішню програму мовлення й способи її здійснення.

Код культури — мережа членування, категоризації, оцінок інтеріоризованого світу та внутрішнього досвіду людини, зумовлена культурою певного етносу.

Стереотип — стійка фіксована структура свідомості, фрагмент картини світу, що уособлює результат пізнання дійсності певним угрупованням і є його схематизованою стандартною ознакою.

Сценарій — різновид фрейму, що представляє неавтоматичну життєву ситуацію.

Фрейм — структура репрезентації знань, у якій відображено набуту досвідним шляхом інформацію про деяку стереотипну ситуацію, про текст, що її описує, а також інструкцію щодо його використання.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua