Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Фразеологія сучасної української мови

Розділ 11

СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

§ 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів

Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО п'ята колона, входити в плоть і [в] кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми ні в казці сказать пі пером описать, стрільці — молодці властиві фольклорному мовленню, напхати пельку — просторічному. Усі названі групи протиставляються розмовним фразеологізмам, яких абсолютна більшість (відбивати охоту, хоч лопатою горни, не з дурного десятка). По-друге, стилістично забарвленими називаються і ФО, які перебувають за межами літературної норми, наприклад просторічні, жаргонні. Останні особливо помітно активізувалися в кінці XX ст.: молодіжне іронічне дуля з рота "висунутий язик", жаргонізоване розмовне упасти з дуба на кактус "стати дурнуватим", кримінальне лягти (залягти) на дно "припинити злочинну діяльність", бізнесове, кримінальне чорний пал "надприбутки, що не контролюються державою" (пал — гроші готівкою), жаргонізоване іронічне в голові міні — бікіні "хтось дурнуватий".

Стилістичне забарвлення ФО найтісніше пов'язане з їх експресивністю, емоційністю та оціненістю. Через те, що емоційність та оціненість ФО, як правило, суміщаються з їх експресивністю (багато лінгвістів експресивність вважають навіть категоріальною ознакою фразеологізмів), виправданий і сам термін, винесений у заголовок цього параграфа.

Експресивне (лат. виразне, випукле) забарвлення пов'язане з виражальними особливостями фразеологічної одиниці. Експресивність детермінована насамперед "інтенсифікованою напругою" семантики ФО, показником якої в дефініції виступають семи типу дуже, надзвичайно, зовсім, повністю: (білий) як сніг "дуже, надзвичайно (білий)", і в ложці води не спіймаєш "дуже хитрий", як на кілочках "дуже занепокоєний", (не знати) ні сном ні духом "зовсім (не знати)", (розсердити) до кінця "зовсім, повністю (розсердити)". Немотивованість ФО, незрозумілість окремих компонентів — тежджерело експресивності (запити сапа за шкуру, не до Петра, а до Різдва, ні пуху ні пера). Звичайно їх семантика "злита" з художньо-поетичною, "опрацьованою" узусом формою. Часто це римовані компоненти ФО (було та загуло, з пучок та з ручок, міняти шило на мотовило); ФО із синонімічними компонентами (з вогню та в попум'я, всякий і кожний); з паронімічними компонентами (з скрипом — рипом, тринди-ринди коржі з маком); ФО з компонентами прикладкового характеру (ділити хліб — сіль пополам, різати правду — матінку); з антонімічними компонентами (робити добру міну при недобрій грі, за і проти). Експресивне забарвлення ФО завдячує й компонентам-тавтологізмам (без роду й прароду, мішок мішком); усталеним сполукам з нереальним образом (душа в п'ятки втекла, проспати царство небесне, ходити по лезу ножа); каламбурам (без ножа різати, без ночі не тутешній). Експресивні фразеологізми характеризують або стан мовця, або його ставлення до висловлюваного.

Емоційність пов'язана з функцією передавання настрою, почуттів, емоцій, переживань (радість, ненависть, гордість, захоплення, тривога, відраза, переживання, хвилювання, співчуття тощо). Сюди належать, зокрема, ФО з компонентами-концептами широкого емоційно-смислового діапазону душа і серце, а також контрастного чорт: душа болить, аж душа радіє, серце тенькає, серце стискається, чорт візьми, грубо чорт (дідько, нечистий) несе (кого). До них належать практично всі вигукові фразеологізми, які нерідко не розчленовано виражають почуття людини: отака (от така) ловись!, оце так штука (штуковина)! "уживаються для вираження здивування, захоплення або радості", хай йому чорт (сім чортів, гаспид), чорт (біс) його візьми, ще (іще) б "тільки так, а не інакше". Виразно емоційні фразеологічні суміщені омоніми (Л. Ройзензоп, І. Абрамець), тобто вислови, які поєднують словесні засоби передачі душевного стану, дії з назвою міміки чи жестів. Звичайно вони включають соматизми: надувати губи "гніваючись, надавати обличчю незадоволеного вигляду" (дефініція навіть включає обидва плани — семантичний і жестовий), наморщити лоба, повернутися спиною (до кого), тупотіти ногами (на кого).

Оцінність передбачає насамперед схвальну/ несхвальну характеристику предмета, пор. битті вовк "досвідчений моряк" — вовк в овечій шкурі "лицемірна людина, що приховує злі наміри". До схвальних віднесемо ФО гострий на язик, золоті руки, золота голова, голова на плечах (у кого), розумна (твереза, мудра) голова. І навпаки. фразеологізми голова з вухами, капустяна (куряча) голова, порожня (пуста) голова становлять корпус несхвальних висловів. Експресивно-оцінні вислови досить чітко поділяються на фразеологізми зі стилістично підвищеним, урочистим звучанням (з відкритим забралом, альфа і омега, кинути рукавичку, підняти рукавичку) і стилістично зниженим (молоти язиком, теленькати язиком). Високе звучання мають урочисті фразеологізми: нести (класти, кидати) на вівтар (чого), приносити (складати) на вівтар (на олтар) (чого, чий, що), відходити у вічність, відходити у небуття "помирати", голову схилити (перед чим) "віддавати шану чому", а також поетичні, народнопоетичні, пісенні: живуща і цілюща вода, випивати очі, на ясні зорі, на тихі води "в Україну; додому, в рідні краї". Знижений стилістичний план властивий іронічним фразеологізмам: святий та божий, велике цабе, відкривати Америку, зневажливим: дерти горло (горлянку), зіграти в ящик, (знати) як облупленого, дутеля з'їсти, фамільярним: дзвонити зубами, дивитися в зуби (кому), заорати носом, грубим: давати зуботичину (кому), гнати у три вирви (кого), вульгарним: якого дідька "чому, з якої причини", і чорт лизне (кого) "хто-небудь пропаде або помре", лайливим: щоб так по правді дихав "уживається для вираження незадоволення". Оцінка пов'язана також із жартом: макітра зварила (в кого), макітра розуму (в кого), в голові подлубати тощо. Образні вирази, якими і є фразеологізми, приховують у собі об'ємну згорнуту інформацію, яка є "специфічним способом відображення й оцінювання осіб, предметів, явищ і ознак, ситуацій, різних стосунків" [128: 230].


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua