Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Фразеологія сучасної української мови

Розділ 9

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

§ 23. Моделювання як структурно-семантичний чинник фразеотворення

Поглиблення досліджень загальномовної та ареальної фразеології, розширення сфер використання фразеології (укладання словників. вивчення фразеології з погляду ґенези, стильове та функціональне розшарування, лінгвогеографія (фразеогеографія), типологічне висвітлення фразеологічних сходжень і розходжень) потребують групового аналізу фразеологізмів, близьких за значенням, внутрішнім мотивуванням, синтаксичною структурою, і з необхідністю приводять до системного аналізу фразеосемантичних мікроструктур на основі моделей, схем, еталонів, полів, окремих сегментів, груп, рядів тощо. Фактично загальноприйнятою є теза про принципову можливість моделювання фразеологізмів. Під структурно-семантичною (структурною, фразеологічною, семантично-фразеологічною) моделлю звичайно розуміють "тип синтаксичних конструкцій, за яким утворюється ряд стійких сполучень"; "структурно-семантичний інваріант стійких сполучень, який схематично відбиває відносну стабільність їх форми й семантики" [179: 51—53].

Моделювання як структурно-семантичний чинник і як спосіб вивчення фразеологічного складу літературної мови чи діалектів успішно застосовують М. Толстой, В. Мокієнко, О. Бірих та ін. Аналіз суперечності "модельованість — немодельованість" звичайно спрямований на "встановлення оптимального фразеологічного інваріанта при історичному дослідженні фразеології" (В. Мокієнко). Здійснюючи семантичну й ареальну характеристику російської діалектної фразеології, Л. Івашко, наприклад, часто використовує якраз семантичні й структурно-семантичні моделі систематизації діалектного фразеологічного матеріалу [100]. В останні роки часто вдаються до моделювання й українські фразеологи. Наприклад, А. Івченко на матеріалі української народної фразеології визначив і проаналізував 71 модель [102]. Так само переважно методом структурно-семантичного моделювання здійснила аналіз гуцульської фразеології й М. Олійник. Усього в її дисертаційній роботі розглянуто 157 моделей, більшість з яких має наддіалектний характер. Цікаво, що авторка вирізняє й типово гуцульські моделі: "[білий] + + як + молочний продукт = дуже гарний": йек п'іна намолоц'й, пор. літ. кров з молоком -, "мати їжу (молокопродукти) + в + голові = дуже дурний": мати самок'иш'у (кисле молоко) у голов'і. Активне функціонування таких моделей М. Олійник пояснює основними видами діяльності гуцулів, зокрема відгінним пастухуванням, "спрямованим переважно на виробництво молокопродуктів" [200: 174]. Левову частку дослідження фразеології західно-подільських говірок Н. Коваленко подала саме методом структурно-семантичного й семантичного моделювання. На рівні ССМ вона виділила 138 моделей, а на рівні семантичних — 17 [113]. Активно розробляється ідеографічний аспект з використанням моделей у східноукраїнській фразеології (східно-слобожанські й східно-степові говірки). В. Ужчеко виокремив і проаналізував 258 структурно-семантичних і мотиваційних моделей [300], Р. Міняйло — 44 структурно-семантичні й 4 мотиваційні моделі [172]. Моделювання зоофразеологізмів східно-слобожанських і східно-степових говірок (28 моделей) здійснив Д. Ужченко [306], виділивши серед них 15 активних.

Структурно-семантичне моделювання полягає в зіставленні літературного звороту з його численними варіантами в різних мовах і діалектах. Демонстрація характеру образного представлення, етимологічний аналіз ФО повинні спиратися на системні відношення, здійснюватися з найширшим використанням фразеологічних моделей. Скажімо, літ. об'ївся (об'їлася) блекоти, пор.: " — Чи ви блекоти об'їлися? Чи хто підмінив вас?" (А. Шиян); "[Світлана:] Тату! ...Я ...за нього заміж вийду! [Кряж:] Ти що, блекоти наїлась?" (М. Зарудний), об'ївся (наївся) чемериці [317: 567], об'ївся дурману "знавіснів" [254,1: 457; 22: 126], маку наївся [254, II: 399]. Структурно-семантичні моделі "наївся (об'ївся, напився, обпився) + отруйної (наркотичної) рослини = хто-н. дивно поводить себе; нерозумний; божевільний" можуть бути доповнені українськими діалектними та іншомовними ФО: обьився блекоту "знавіснів, здурів, отруївся" [22: 57]; сст. наївся (об'ївся) бузини "збожеволів; чинить необдумано" [302: 33]; [як] білини наївся (об'ївся) (м. Шахтарськ Донецької обл.; с. Підгорівка Старобільського р-ну); [як] лободи поїв (наївся) (м. Дебальцеве Донецької обл.; смт. Марківка Марківського р-ну Луганської обл.); лемк. мадрегулі наївся, надратулю випив (з'їв), наїв ша омилкі, шалени гриби поїв "божевільний" [36: 80; 88; 95; 43] (мадретуля, надрегуля — беладона; омылкы — ріжки маткові). Можливі авторські: "І чого б то, міркую, так нашому Невечері казитися? Може, мухоморів смажених об'ївся, може, блекоти вареної за обидві щоки напхав?" (Є. Гуцало); вехи наївся [337: 74] (веха — цикута); рос. белены объелся, будто белены объелся [316: 293]; біл. блёкату наесціся; біл. (грод.) шаленцу наесціся [70: 205]; пол. bredzi (ріесіе), jakby sie blekotu objadl[349,1: 104].

У фразеології широко використовують не тільки поняття "структурно-семантична модель", а й "мотиваційна модель", причому часто без дефініції. Різниця між цими поняттями — насамперед у їх семантичному обсязі. Мотиваційні, або семантичні, моделі об'єднують різноструктурні ФО з подібною мотивацією їх семантики та близькою образністю. Малий зріст людини, наприклад, схематично можна передати по-різному. Мотиваційна модель — "може дістати тільки певної частини тіла людини чи тварини" — включає принаймні дві структурно-семантичні моделі: 1) "представлення зросту людини порівняно з людьми звичайного (нормального) зросту" і 2) "представлення зросту людини порівняно з висотою тварини". Перша ССМ гумористично подає зріст людини за допомогою дієслівних ФО: у потилицю дихати (кому) "бути малим на зріст" (с. Золоте Первомайського р-ну Луганської обл.); дихати в пуп (кому) "мати малий зріст", пор.: "Чого ти ходиш за мною? Ти ж мені дихаєш у пуп!" (с. Петровське Краснолуцького р-ну Луганської обл.). Друга ССМ порівнює зріст низької людини з висотою переважно маленької тварини (звичайно, з нижньою її частиною), що також іронічно чи гумористично конотує подібні вислови. При цьому, як правило, утворюються ад'єктивні чи адвербіальні ФО: запоріз. свині по петельку "дуже малий" [322: 50]; донец. свині по хвіст; "Виросла свині по хвіст" (м. Сніжне Донецької обл.); луг. свині по цицьки; біл. (грод.) свінні па калена, (кавалер) свінні па каунер [70: 169]; донец. їжаку по вуха; луг. коту по вуха (с. Комісарівка Краснодонського р-ну Луганської обл.), коню по коліна; пор. ще запоріз. котові під п'яту [322: 71]; біл. кату па пяту [146, І: 498; 143: 189]; біл. (грод.) кату па калена, як станеш на палена кату па калена, кату па каунер [70: 100, 252]; лемк. жабі по коліна, жабі по пупок "дуже маленький на зріст" [36: 55]; біл. жабе па калёна "дуже низького зросту" [146,1: 477]; донец. мурав'ю по шию (м. Сніжне); біл. (грод.) мурашцы па калена [70: 115]; луг. гусаку по коліна (с. Вівчарове Троїцького р-ну Луганської обл.); біл. (грод.) пеуню да костак [70: 154]; особливо з образним конкретизатором горобець: луг. горобцю по кісточки [302: 59], горобцю під хвіст (с. Комісарівка Краснодонського р-ну); біл. (грод.) гараб'ю па калена [277: 584], вераб'ю па калена, жарт.-ірон. "малий, невисокий, низькорослий"; як стане (станеш) на палена то (дык) вераб'ю па калена [70: 36, 252]. Другу ССМ можна "розкласти" за образними конкретизаторами па низку інших ССМ — зокрема, за назвами: а) тварин (свиня, їжак, кіт, кінь); б) земноводних (жаба); в) птахів (гусак, півень, горобець); г) комах (мурашка). Таким чином, уже структурно-семантична модель має певний ступінь узагальнення. Мотиваційна модель, у свою чергу, абстрагуючись від структурно-семантичних моделей, вирізняється ще більшим ступенем узагальнення.

У двокомпонентних (переважно) симетрично організованих ФО типу котові під п'яту, жабі по коліна, горобцю по кісточки лексеми — компоненти кіт, жаба, горобець конкретизують образну підоснову ФО певної моделі, тому їх називають "лексичними варіантами" (О. Бірих), а коректніше — "образними конкретизаторами" (А. Івченко, В. Ужченко, Д. Ужченко, Р. Міняйло). Образні конкретизатори (ОК) становлять "образно-смисловий центр ФО". Компоненти п'ята, коліно, кісточки визначають умови функціонування образних конкретизаторів, тому їх можна кваліфікувати як "образні визначники" (ОВ). Поняття "образний визначник" вперше введено нами у науковий обіг у статті "Структурно-семантичне моделювання фразеологізмів східно-слобожанських і степових говірок Донбасу" [293: 34—39]. У ССМ "личити + як + свійській тварині + елемент людського одягу = абсолютно не личити": як свині в коралях, пасує як на свиню вінець, пасує як свині дзеркало (коромисло, бантик), личить як свині зонтик, пасує як кобилі шляпа, личити як свині намисто, іде як свині сережка, іде як козі в сарафані та ін. лексеми — компоненти свиня, кобила, коза — образні конкретизатори; лексеми-компоненти коралі, вінець, дзеркало, коромисло, бантик, шляпа, намисто, сережка, сарафан — образні визначники. Активно використовувати термін "образний визначник" почав у дисертації "Семантика українських зоофразеологізмів в етнокультурному висвітленні" (2000) Д. Ужченко. Там образним визначником названий "нефаунонімний член дихотомічної опозиції в компаративних зоофразеологізмах, який визначає параметри силового поля фауноніма-конкретизатора". Ширше (і для нефаунонімних фразеологізмів) образний визначник — це семантично залежний член дихотомічної опозиції, який прояснює умови функціонування образного конкретизатора [172: 135]. При цьому в одному поняттєвому полі (наприклад "хто-н. товстий") можуть зустрітися такі основні конфігурації: 1) один образний конкретизатор (ОК) + один образний визначник (ОВ): заплив як баран лоєм; 2) один ОК + декілька ОВ: як бочка з дустом, як бочка з солідолом, як бочка з пивом; мішок з комбікормом, мішок з салом, мішок з соломою; 3) декілька ОК + один ОВ: і машиною не об'їдеш (кого), і трактором не об'їдеш (кого);4) декілька OK + нуль OB: як бузівок, як тумба, як корова, як бомбовоз.

Структурно-семантичне моделювання ефективно й активно використовується при зіставно-історичному аналізі фразеосемантичних полів (наприклад "багатство", "бідність"), семантичних груп ("дуже багатий", "жити багато"; "дуже бідний", "жити бідно"). Серед численних уявлень, зокрема, семантичної групи "жити багато, забезпечено" зустрічаються ФО, які мотивуються образами масла (жити як вареник у маслі), указують на життя людини з високим соціальним становищем (жити як пан), на розмах життя й повний достаток (жити на широку ногу, немає тільки пташиного молока), на споживання страв (не життя, а малина), які обумовлені християнськими образами (жити яку раю, яку Бога за пазухою).

У цій семантичній групі активно виявляє себе структурно-семантична модель "жити + як + тварина + у місці, де багато харчів = = жити забезпечено, заможно": живе як бобер у салі [262: 34]; жити як риба у воді, буков, жити як горобчик на коловатници [11: 12] (коловатниця — гілляста конопляна стеблина, багата на сім'я); жити як кіт у маслі (Лисичанськ), ссл. жити як кіт у сметані (с. Макіївка Кремінського р-ну Луганської обл.); лемк. жити як риба в добрій калу бані [36: 112], жити як свіня в житі [36: 118], жити як свіня в ріпі [36: 119]; живе як черв'як у яблуці, сидить як черв'яку сливі "добре, заможно живе" [335: 161]; рос. как корова на отаве [16: 39], жить как мыши в крупе; чес. zije s i jako vlk v ovcinе (як вовк y вівчарні), jako prase v zitе (як порося в житі) jako svinл nа krmniku (як свиня у хлівцю, сажі), jako mys v otrubach (як миша у висівках), jako dudek v kobylinci (як одуд у кінському гної), jako mlynarskа kura pri kosi (О. Бірих) [пор. терн, голоден як мельникова курка на коші "зовсім неголодний, ситий", 335: 79]; англ. to take to something like a duck to water, досл. "прив'язатися до чого-н. як качка до води" [81:124]; нім. wie Mдuse in der Speckseite leben, досл. "жити як миша в салі" [194, II: 48], wie dem Vogel im Hanfsamen, досл. "як птах у насінні конопель" [194, II: 28] fьhlt sich wie ein Fish im Wasser, досл. "почуватися як риба у воді" [194, І: 213], wie die Made im Speck leben, досл. "жити як черв'ячок у салі"; фр. vivre comme un coq en pвte, досл. "жити як півень у мармеладі", comme un poisson dans l'eau, досл. "як риба у воді"; ісп. соmо pez en el agua, досл. "як риба уводі" [81: 124, 136]. Семантична група "жити бідно, злиденно" звичайно репрезентується такими семантичними рядами, як "жити напівголодним" (перебиватися з хліба на воду), "терпіти горе, страждання" (жити як собака, битися як риба об лід), "не мати грошей на прожиття" (ні копійки нема за душею, нема мідної копійки, ні шеляга за душею, ні зламаного гроша), "скорочувати витрати на прожиття" (підтягувати пасок, підтягувати ремінці, затягувати очкурі, стягувати пояски), "жебракувати" (ходити попідвіконню, дражнити собак, піти з торбами, простягати руку, тинятися попідтинню, ходити попід тинами), пор. також "жити іменем Христа" (ради Христа, жити іменем Христа, простягати руку Христа ради, ради самого Христа-спаса).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua