Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України

ЧАСТИНА ЧЕТВЕРТА.

МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розділ 7.

СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ: ПОНЯТТЯ, ЕТАПИ, ВИДИ

7.4. Соціальний моніторинг

Новою і перспективною формою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.

Теоретичною базою моніторингу слугує програма збору інформації, розробка форм представлення і збереження цієї інформації, технічною - розгалужена мережа каналів зв'язку, яка охоплює всі об'єкти спостереження, крупний головний обчислювальний центр і більш дрібні (обласні, районні, міські) обчислювальні центри.

Як правило, в системі моніторингу виділяють дві підсистеми: соціологічний і статистичний моніторинг. Соціологічний моніторинг являє собою цілісну систему визначення змін в суспільстві на основі аналізу масових уявлень про них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес — опитування з найбільш актуальних проблем. Статистичний моніторинг - це система одержання кількісних характеристик — статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя. Мова тут йде про збір набору показників соціальної, моральної і економічної статистики, необхідної для ефективного аналізу явищ в економічній, соціальній, політичній та інших сферах.

Спеціалісти виділяють такі основні риси соціального моніторингу:

• охоплення найбільш значних соціальних явищ в суспільстві;

• наявність певного постійного складу показників і індикаторів (соціологічних і статистичних);

• наявність тимчасових показників, які доповнюють основну систему і які змінюються в залежності від потреб користувача, що забезпечує гнучкість системи моніторингу;

• передача даних каналами зв'язку на центральний обчислювальний центр, їх обробка і збереження;

• проведення моніторингу з єдиного організаційного центру;

• організація доступу споживачів до наявної інформації.

Основними правилами проведення соціального моніторингу є:

• проведення соціологічних опитувань і статистичного спостереження на одних і тих же територіях або адміністративних одиницях;

• узгодженість термінів збору соціологічних і статистичних даних;

• одноманітність висхідних форм для одержання даних;

• відпрацювання критеріїв кореляції соціологічних і статистичних даних;

• наявність, збереження і поповнення єдиного банку соціальної інформації.

Дуже важливе значення в системі моніторингу має також програмне забезпечення споживача, яке включає в себе такі функції:

• надання вихідної інформації;

• здійснення швидкого пошуку і відбору інформації у відповідності з цілями користувача;

• надання можливості вибору методів обробки відібраної інформації і форм надання конкретних результатів обробки.

Зазначимо, що в Україні з 1996 р. центром "Соціальний моніторинг" при Українському інституті соціальних досліджень видається щомісячний інформаційний бюлетень, в якому публікуються дані моніторингу громадської думки населення країни.

Моніторинг громадської думки торкається соціально-політичних орієнтацій населення, його ставлення до різних суспільно-політичних інституцій, рівня життя та соціального самопочуття громадян України, їхньої думки щодо різних соціальних проблем та окремих подій суспільного життя, електоральної поведінки, рівня соціальної напруги та виміру конфліктного потенціалу населення України тощо. Матеріали інформаційного бюлетеня готуються за підсумками щомісячного масового репрезентативного опитування населення України, яке проводиться у дванадцяти регіонах, або в усіх областях, м. Києві та АР Крим. Загальна кількість опитаних складає від 1800 до 3000 респондентів. Інформація подається у вигляді графіків і таблиць, які супроводжуються коментарем на основі аналізу розбіжностей за статтю, віковими групами, рівнем освіти та регіональним розподілом населення. Деякі з видань були присвячені, наприклад, проблемам дитинства, жінок, молоді. Матеріали, що подає інформаційний бюлетень, широко використовуються працівниками державних структур, громадських організацій, політичними лідерами, науковцями — суспільствознавцями, журналістами і кореспондентами ЗМІ. широким загалом.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua