Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України

ЧАСТИНА ДРУГА.

ОСНОВНІ СОЦІОЛОГІЧНІ ПОНЯТТЯ І КАТЕГОРІЇ

Розділ 4.

КАТЕГОРІЇ ТЕОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ

4.7. Соціальні зв'язки і соціальні відносини

Поняття соціального зв'язку є однією із основних категорій соціології. За допомогою цієї категорії О. Конт, наприклад, зумів представити соціальну структуру (статику, в його термінології), як складний організм, в якому встановлюються особливі зв'язки від сім'ї до систем релігії і держави. Інший класик

соціології Г. Спенсер намагався через аналіз системи соціальних зв'язків виявити специфіку мілітаристського і індустріального суспільства. Е. Дюркгейм намагаючись класифікувати типи зв'язків, виділяв механічну і органічну солідарність як своєрідні етапи розвитку суспільства від його традиційних форм до індустріального суспільства з його особливим поділом праці. Таке зацікавлення поняттям "соціальний зв'язок" основоположників соціології свідчить про великий смисл і категоріальну значимість, яку вони йому надавали.

Соціальний зв'язок — це сукупність особливих залежностей одних соціальних суб'єктів від інших, їх взаємні відносини, які об'єднують людей у відповідні соціальні спільності і свідчать про їх колективне існування. Основою формування соціального зв'язку є безпосередній контакт між людьми в тій або іншій первинній соціальній спільноті (сім'я, група), який потім переростає в більш широкий опосередкований зв'язок людей, які складають великі соціальні об'єднання, в межах яких формуються почуття причетності до групи або внутрішньо-групової солідарності (в межах, наприклад, нації, соціального класу, верстви, конфесії і т; д.).

Можна виділити три групи факторів, що визначають наявність соціальних зв'язків:

• природно-біологічні задаються спадковими ознаками, тобто самим фактом народження людини, що визначає її етнічні, національні (расові) ознаки;

• психологічні, такі наприклад, як почуття спільності з іншими людьми, що і об'єднує людей у відповідні соціальні групи і спільності. Свого вищого прояву соціальні почуття досягають тоді, коли вони стають переконанням, набирають характер раціональних установок, в яких відбиваються традиції і норми, свого роду неписані правила, що складаються в суспільстві;

• соціально-інституційні, тобто спеціально створені (формальні, писані) правила, норми, які особливим чином регламентують соціальні зв'язки і відносини, визначаючи порядок дії соціальних об'єктів в межах соціального інституту і контролюючи їх.

Щодо класифікації соціальних зв'язків, то вони бувають: формальними і неформальними, особистісними і колективними, прямими і опосередкованими, більш міцнішій і менш міцними.

Соціальні зв'язки людини, яка знаходиться навіть в дуже невеликій, нечисленній групі, являють собою велику кількість взаємодій, соціальних інтеракцій, які складаються із дій і зворотних реакцій. Виникає складна мережа взаємодій, яка охоплює певну кількість індивідів. Поступово в ході спілкування із всієї сукупності взаємодій виділяються сталі соціальні зв'язки, які на основі раціонально-чуттєвого сприйняття їх взаємодіючими індивідами набирають певну специфічну форму, яка характеризується відповідною поведінкою взаємодіючих індивідів. Такі усвідомлені і чуттєво сприйнятті індивідами сукупності повторювальних взаємодій, які співвіднесені за своїм смислом одна з одною і які характеризуються відповідною поведінкою, називають соціальними відносинами.

На відміну від взаємодій соціальні відносини чітко поділяються за смислом і змістом. Наприклад, студент, який попадає в незнайому групу, починає взаємодіяти з іншими студентами на лекціях, семінарах і поза учбовим процесом.

Поступово, через деякий час, взаємодії, що повторюються, приводять до виникнення різних за змістом соціальних відносин: дружба, повага, кохання і ненависть, вигідний обмін, презирство, виконання обов'язків і т. д.

Теорія

Теоретик

Основна ідея

Теорія обміну

Джордж Хоманс

Люди взаємодіють один з одним на основі свого досвіду, зважуючи можливі винагороди і витрати

Символічний інтеракціонізм

Джордж Мід, Герберт Блумер

Поведінка людей стосовно один одного і предметів оточуючого світу визначається тим значенням, яке вони їм надають

Управління враженнями

Ервін Гоффман

Соціальні ситуації нагадують драматичні вистави, в яких актори прагнуть створювати і підтримувати сприятливі враження

Психоаналітична теорія

Зігмунд Фрейд

На міжособистісну взаємодію здійснюють глибокий вплив поняття, засвоєні в ранньому дитинстві, і конфлікти, пережиті в цей період

Табл. Теорії міжособистісної взаємодії.

 

Кожний із членів соціальної групи після низки взаємодій вступає з іншими членами групи в певні відносини, які досить різноманітні за формою і змістом. Чому соціальні відносини, які породжуються іноді схожими взаємодіями, відрізняються одна від одної за змістом? Чому, наприклад, конфліктні взаємодії, як часто це буває, породжують одночасно у різних індивідів відносини ненависті і солідарності або навіть дружби?

Справа в тому, що соціальні взаємодії здійснюються на різній основі. Такі відомі американські соціологи як Г. Лассуелл і А. Кеплеа, вважають, що цією основою, яка надає соціальним взаємодіям певне забарвлення і зміст і робить з них соціальні відносини, є цінності. Цінність в принципі можна визначити як цільову бажану подію. Те, що суб'єкт X цінує об'єкт У, означає, що X діє так, щоб досягти рівня У або хоча б наблизитися до нього. Особистість займає позицію оцінки стосовно всіх компонентів оточуючого її середовища. Але здійснювати соціальні дії стосовно когось вона буде лише із-за речей, які цінить і вважає для себе корисними і бажаними, тобто заради цінностей. Отже, цінності тут слугують поштовхом, необхідною умовою будь-якого роду взаємодій. Існування ж значущих довший час, неминучих цінностей визначає характер сталих соціальних відносин людей. Наприклад, якщо у взаємодіях основою є багатство як цінність, то виникають соціальні відносини, які в залежності від умов обміну цінностями будуть рахуватися відносинами кредиту, економічного примусу, економічної влади, доброчинності і т. д.

У зв'язку з тим, що в суспільстві існує соціальна нерівність, цінності розподілені між його членами нерівномірно. Саме на нерівному розподілі цінностей і будуються відносини влади і підкорення, всі види економічних відносин, відносин партнерства, дружби, кохання і т. д.

Потреби в цінностях

Володіння цінностями

Влада

Повага

Мораль

Афективність

Добробут

Багатство

Майстерність

Освіта

Влада

Політична влада

Пошана

,Навіювання

Відданість

Примус

Економічна влада

Директорство

Навчання

Повага

Видання порад

Престиж

Умовляння

Повага

Харизма

Кредит

Керівництво

Науковий авторитет

Мораль

Наставництво

Схвалення

Моральний авторитет

Прив'язаність

Покарання

Чесний бізнес

Приписування

Цензура

Афективність

Особистий вплив

Повага

Моральний вплив

Кохання

Опікунство

Доброчинність

Старанність, завзятість

Повчання

Добробут

Примус

Терор

Дисципліна

Насилля

Груба сила

Розбій

Примусова праця

Дізнання

Багатство

Економічна влада

Високе становище

Торгівля моральним авторитетом

Продажність

Влада над засобами існування

Економічний вплив

Відносини влади

Рекламування

Майстерність

Вплив експертів

Адміністрування

Казуістика

Прихильність

Доблесть

Продуктивність

Менеджмент

Інтелект

Освіта

Консультування

Слава (популярність)

Мудрість

Симпатія

Управління

Купівля освіти

Інструктування

Обмін знаннями

Табл. Формування основних видів соціальних відносин

 

Отже, соціальні цінності є ключем до розуміння практично всіх видів соціальних відносин. Такі відносини виникають в результаті взаємодій, що повторюються, коли, з одного боку, є в наявності потреба в придбанні цінностей або контролі над ними, а з другого - є ресурси бажаних цінностей. В табл. запропонованій С. С. Фроловим, показано, як формуються основні соціальні відносини при володінні індивідами як цінностями добробуту, так і іншими цінностями, а також при наявності потреб у інших індивідів в цих цінностях. Цю таблицю можна читати не лише зліва направо, але й зверху вниз. Вона, безумовно, охоплює далеко не всі соціальні відносини, можливі в людському суспільстві, а лише найбільш значимі, які завжди існують в соціальних спільностях. В реальному житті соціальні відносини набагато складніші, бо в процесі людської діяльності відбуваються численні обміни цінностями і контроль над ними, що і надає таким відносинам багаточисельні неповторні відтінки.

Запропонований Г. Лассуелом і А. Кетленом підхід до вивчення соціальних відносин з точки зору володіння і обміну цінностями дає можливість проводити плідний аналіз відносин у всіх сферах людської життєдіяльності (виробництві, бізнесі, політиці і т. д.)


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua