Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник

РОЗДІЛ 2

4 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО НАВЧАННЯ

4.5. Модульне навчання

В останнє десятиліття XX ст. в Україні активного теоретичного розвитку набули різні модифікації модульного навчання, батьківщиною якого вважається Англія.

Основна мета впровадження модульного навчання — досягнення переходу студента на позиції дійсного суб'єкта навчальної діяльності, здатного активно й самостійно, з урахуванням вимог часу та власних можливостей, розв'язувати навчальні, а надалі й виробничі завдання. Реалізація мети передбачає зосередження уваги насамперед на психолого-педагогічних і соціально-психологічних детермінантах успішності навчання.

Центральною категорією цієї системи навчання виступає поняття "модуль", під яким розуміється відносно самостійна частина навчального процесу (певний функціональний вузол і цілісний блок інформації), яка містить одне чи кілька близьких за змістом і фундаментальних за значенням понять, законів і принципів. У цьому розумінні принцип модульності по відношенню до змісту навчального матеріалу є похідним від відомого психологічного положення про те, що цілісність, структурованість і компактність матеріалу, що пропонується до засвоєння, є головною умовою поглибленого осмислення його і найповнішого засвоєння за одиницю часу.

Відомо, що найбільш розвивальною з позиції педагогічної психології формою організації навчальної діяльності сту-дентів є їхня самостійна робота. Тому використання навчального модуля передбачає перерозподіл бюджету часу, що його виділено на засвоєння певного курсу. Переважна частина часу відводиться на самостійну роботу студентів з навчально-методичною літературою та на виконання навчальних завдань, а наступний за часовими рамками інтервал перепадає на практичні й лабораторні заняття з обов'язковим використанням активних методів навчання (проблемних ситуацій, ділових ігор, дискусій) зі здійсненням поточного контролю. Найменша частина часу відводиться лекційним заняттям, які за змістом є вступними (установчими) або оглядовими і, як правило, читаються на початку і в кінці модуля.

Як засвідчило експериментальне навчання, така схема організації навчального процесу є оптимальною для максимальної індивідуалізації навчання студентів. Реалізація її як першочергового дидактичного завдання передбачає забезпечення кожного студента всіма необхідними матеріалами для самостійної роботи над навчальним курсом. Засвоювання модуля починається оглядово-установчою лекцією. Далі передбачається індивідуальна самостійна робота студентів, консультування їх педагогом, ряд групових тьюторських занять за матеріалами першоджерел, що їх опрацювали студенти. Після цього вони можуть здавати певний модуль. Здати модуль можна і в режимі суто індивідуального навчання, тобто відвідування всіх аудитори їх форм роботи не є обов'яз-ковим для студентів.

За таких умов організації навчання системоутворюючою ланкою навчального процесу стає самостійна робота студентів. Функції викладача при цьому зміщуються в бік здійснення підготовки модульної програми й відповідних методичних матеріалів (ними в обов'язковому порядку забезпечуються всі студенти), а також управління самостійною роботою кожного студента через його індивідуальне консультування та контроль засвоєння модулів.

Стимулюючими чинниками при функціонуванні навчальних модулів є такі:

• оцінкові бали за виконання навчальних завдань на стадіях поточного (під час аудиторних занять), проміжного (у кінці кожного модуля) та підсумкового (на завершення вивчення курсу) контролю;

• бали, що нараховуються за своєчасне відвідання аудиторних занять і консультацій викладача;

• рейтинг студентів за результатами набраних балів за весь час вивчання курсу.

Оцінковий бал роботи з навчальними завданнями вста-новлюється як усереднений показник психофізіологічної ціни виконання їх (часові витрати, використання додаткової літератури, наявність необхідного рівня розвитку пізнавальних здібностей). Бали відвідання занять у порівнянні з оцінковими балами невеликі. В основному їх розраховано на слабко встигаючих студентів, для яких не наявність їх — додатковий шанс вийти на рівень допуску до іспиту (61 бал із 100 в одиницях індивідуального рейтингу). Це ще забезпечує й частіший контакт таких студентів з викладачем, якого вони об'єктивно потребують більше, ніж їхні колеги, які успішніші в навчанні.

Як засвідчило експериментальне навчання, з позиції пси-хологічного аналізу рейтинг успішності є дієвим механізмом розвитку особистості студента, насамперед через реалізацію його мотивації досягнень. Наочність, об'єктивність і диференційованість такої системи не лише стимулює успішність навчання студентської аудиторії, а й забезпечує особистісне самоствердження студентів в очах викладачів і в студентському середовищі, активізує процеси структурогенезу академічних груп.

У цілому переваги модульно-рейтингової технології організації навчання очевидні: педагогові вона надає мож-ливість швидко оновлювати зміст кожного модуля з урахуванням потреб ринку праці, що забезпечує дієвість і оперативність навчальних знань і їхніх систем, гарантує йому умови для різнобічного й гнучкого методичного консультування. Така система сприяє виробленню в студентів продуктивних навичок самостійної роботи, закладаючи основу їхньої подальшої післядипломної освіти, привчає кожного працювати систематично, привносить у навчання елемент змагання й дає змогу студентам з різними індивідуально-психологічними характеристиками навчальної діяльності однаково успішно засвоювати матеріали програми навчання.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua