Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Історія педагогіки України

ВСТУП

Історія педагогіки України — важлива складова циклу дисциплін з підготовки педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах.

Предметом історії педагогіки України є становлення й розвиток дошкільного виховання, школи, освіти, педагогічної думки в контексті історичних етапів розвитку української державності, відродження пріоритетів національної освіти і педагогіки, розкриття закономірностей формування дошкільної та загальної педагогіки, розуміння яких дасть змогу студентам у майбутньому самостійно поглиблювати свої знання.

Педагогічна думка, освіта й виховання формуються у певних історичних, економічних, соціальних умовах відповідно до потреб суспільства, тому для розуміння витоків національної освіти й педагогіки необхідно знати історичні обставини, за яких виникли ті чи інші культурні ідеї, педагогічні праці, методи, організаційні форми навчання й виховання.

Засвоєння історико-педагогічної спадщини минулого розширює світогляд, формує національну свідомість, розвиває педагогічне мислення, допомагає орієнтуватися у питаннях пе дагогічної теорії і розв'язувати практичні завдання, підвищує загальну педагогічну культуру.

Джерелами історії педагогіки України є архівні матеріали з питань національної освіти, пам'ятки стародавньої писемності та літератури, археологічні й історичні дослідження, праці видатних вітчизняних педагогів різних епох, педагогічна періодична преса, офіційні документи — закони, постанови, програми й проекти, підручники та навчальні посібники з народної освіти в різні історичні періоди, художні та фольклорні твори педагогічного змісту і спрямування.

Основні завдання курсу:

• сформувати у студентів цілісну систему поглядів на історію педагогічної думки, освіти в Україні як складову історії становлення українського народу, його держави;

• розкрити тенденції, закономірності та специфіку розвитку загальної і дошкільної педагогіки;

• забезпечити опанування студентами історико- педагогічної спадщи-ни свого народу та усвідомлення значущості виховання у розвитку суспільства;

• навчити майбутніх педагогів застосовувати набуті знання у практичній діяльності;

• сприяти виконанню студентами пошукової діяльності, розвиткові їхнього творчого потенціалу та формуванню професійного педагогічного світогляду.

Сучасні дослідження вчених відкрили нові невідомі сторінки трагічної історії українського народу. Це змушує переглянути ставлення до окремих історико-педагогічних явищ, а також допомагає краще усвідомити роль і місце вчителя в українському суспільстві. Історія вітчизняної педа-гогіки свідчить: незважаючи на нестатки, гоніння, репресії справжній український учитель залишався будителем національної свідомості, но сієм духовності свого народу.

Основними методами вивчення історії педагогіки є конкретно-історичний підхід до фактів і явищ, класифікація та узагальнення, ретроспективний аналіз, типологізація, статистична обробка матеріалів.

Зміст програми й курсу визначило авторське теоретично-історичне дослідження історико-педагогічного матеріалу, яким встановлено залежність розвитку педагогічної думки, національної школи та освіти від наявності чи втрати Україною державності.

Вивчення історії української педагогіки, ознайомлення з діяльністю та педагогічною спадщиною визначних мислителів різних епох, їхньою боротьбою за утвердження нового, прогресивного у справі освіти й виховання у тісному зв'язку з історичними подіями та процесами на терені нашої країни свідчить, що кожний період державності України позначався під несенням педагогічної думки, освіта набувала національного характеру і здійснювалася державною мовою, була доступна усім верствам населення, а численні поневолення України, перебування її в складі інших держав спричиняли занепад, денаціоналізацію освітянської справи.

Курс побудовано за такими основними історичними періодами розвитку України:

• Найдавніші часи;

• Україна- Русь (І період державності) — IX — XIII ст.;

• Монголо-татарська навала — 1240 — 1340 рр.;

• Литовсько-польська доба — кінець XIII — XV ст.;

• Козаччина (II період державності) — XVI — XVII ст.;

• Україна у складі Російської імперії — друга пол. XVII — початок XX ст.;

• Українська Народна Республіка (III період державності) — 1917 — 1920 рр.;

• Радянський період — 1920 — 1991 рр.;

• Незалежна Українська держава (IV період державності) — з 1991 р.

Структура курсу зумовлює важливе змістове навантаження у викладі матеріалу і служить опорною базою в його засвоєнні. Визначена періодизація підтверджується фактичним матеріалом різноманітних регіонів Україні). З регіональними аспектами історії педагогічної думки, школи, освіти необхідно знайомити при вивченні кожної теми, використовуючи місцевий матеріал.

Сприятливі умови для відтворення цілісної картини розвитку власне української педагогіки з притаманними їй самобутніми рисами, що визначились національним культурним життям та перебігом геополітичних подій, створила незалежна Українська держава, яка проголосила національне виховання одним із основних пріоритетів, органічною складовою освіти.

Засвоєння цінних надбань національної педагогіки нині має неабияке значення для відродження найкращих освітянських традицій, підготовки вітчизняних педагогічних кадрів та виховання молоді.


ЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua