Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Природно-заповідний фонд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси і об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. П.-з. ф. У. є її національним надбанням з особливим режимом охорони, відтворення і використання. Цей режим регулюється Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України» та іншими актами законодавства України. До П.-з. ф. У. належать: природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їхньої екологічної і наукової цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення. Управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, регіональними ландшафтними парками, а також ботанічними садами, дендрологічними парками, зоологічними парками, парками — пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення здійснюється їхньою адміністрацією. Управління територіями та об'єктами П.-з. ф. У., для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об'єкти. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання П.-з. ф. У. є Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Місцеві Ради та їх виконавчі органи сприяють охороні й збереженню територій та об'єктів П.-з. ф. У., виконанню завдань, покладених на них. На всі території і об'єкти П.-з. ф. У. ведеться державний кадастр. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» території та об'єкти П.-з. ф. У. можуть використовуватися з дотриманням встановлених законодавством вимог: з природоохоронною метою; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; з освітньовиховною метою; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. Території та об'єкти, що мають особливу екологічну, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо окремих таких територій чи об'єктів.

Заповідний режим територій та об'єктів П.-з. ф. У. забезпечується встановленням підвищеної відповідальності за порушення цього режиму, а також системою інших економічних, технічних та організаційних заходів. Див. також Природні заповідники, Біосферні заповідники, Національні природні парки, Заказники, Заповідне урочище, Пам'ятки природи, Парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва, Державний кадастр територій та об'єктів П.-з. ф. У., Охоронні зони територій та об'єктів П.-з. ф. У., Служби охорони територій та об'єктів П.-з. ф. У.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua