Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

«Права, за якими судиться малоросійський народ» — звід правових актів і норм, що діяли в Лівобережній Україні у першій половині XVIII ст., видатна пам'ятка українського права. Складається з 30 розділів, 531 артикула, які поділяються на 1716 пунктів. «П.» містять передмову, пояснення термінів і назв, а також додатки — схему і перелік чинів військової та цивільної адміністрації тогочасної України. Джерелами «П.» були Литовські статути, «Саксонське зерцало», «Хелмінське право» та інші акти Магдебурзького права, а також звичаєве право і судова практика, російське законодавство. Зазначені акти часто суперечили один одному, що стало однією з причин створення «П.». Передбачалося також наблизити правове регулювання суспільного життя України до російського. «П.» регулювали цивільні та кримінальні відносини, порядок діяльності судів в Україні тощо. «П.» укладалися протягом 1728—1743 pp. спеціальною кодифікаційною комісією. Початок цьому поклав царський указ від 28.VIII.1728 (за старим стилем) про переклад російською мовою прав, за якими судився малоросійський народ, і складання єдиного зводу. Більшість часу комісія працювала у тодішній гетьманській резиденції — м. Глухові. До складу комісії входили Духовні особи, представники української шляхти і козацької старшини (зокрема генеральний суддя І. Борозна, визначний правник того часу бунчуковий товариш Ф. Чуйкевич та ін.). Після завершення «П.» їх 1744 р. було надіслано на затвердження російського Сенату. Через 12 років без будь-яких змін «П.» було повернуто гетьманові на доопрацювання. Справа посувалася повільно, а після ліквідації гетьманства і поширення дії російського законодавства на Україну (друга половина XVIII ст.) праця над «П.» була остаточно припинена. Незважаючи на те, що «П.» не були офіційно затверджені, їх переписували в Україні від руки, на них посилалися у судових справах. «П.» свідчать про високий професійний рівень здійсненої українськими фахівцями першої кодифікації законодавства. Вони дають також уявлення про тодішню систему права і судоустрою в Україні. Перша публікація «II.» у редакції 1743 р. здійснена у 1879 р. за редакцією професора Київського університету О. Кістяківського.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua