Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Женевські конвенції про захист жертв війни (1949) і Додаткові Протоколи до них (1977) — основоположні багатосторонні угоди у сфері законів і звичаїв війни та міжнародного гуманітарного права, що застосовуються в період збройних конфліктів. Згадані конвенції (а їх чотири) увібрали в себе досвід багатьох країн Європи, в тому числі України, які зазнали небачених в історії людства звірств в часи окупації гітлерівською Німеччиною під час другої світової війни. На Нюрнберзькому процесі (20.ХІ.1945—1-Х.1946) над головними нацистськими воєнними злочинцями ці звірства були визнані міжнародними злочинами. Додатковий Протокол 1 (про захист жертв міжнародних збройних конфліктів) і Додатковий Протокол II (про захист жертв збройних конфліктів не міжнародного характеру) вдосконалили сферу дії Женевських конвенцій щодо захисту жертв збройних конфліктів та. методів і засобів ведення війни. Зазначені міжнародні документи передбачають такі основні вимоги до воюючих сторін: усі поранені, хворі, особи, що зазнали корабельної аварії, медичні формування, цивільний і духовний персонал користуються повагою і захистом; право сторін, що перебувають у конфлікті, вибирати методи або засоби ведення війни не є необмеженим; забороняється застосовувати зброю, снаряди, речовини і методи ведення воєнних дій, які можуть завдати надмірних руйнувань або надмірних страждань; забороняється застосовувати методи і засоби ведення воєнних дій, які можуть завдати значної довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу; особи, що беруть участь у воєнних діях і потрапляють під владу супротивної сторони, є військовополоненими і користуються захистом Третьої Женевської конвенції; для забезпечення прав цивільного населення, а також діяльності цивільних об'єктів сторони, що перебувають у конфлікті, повинні чітко проводити межу між цивільним населенням і комбатантами, цивільними об'єктами і військовими об'єктами та відповідно спрямовувати свої дії виключно проти військових об'єктів; цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу (забороняються акти насильства або погроза насильства, що мають на меті тероризування цивільного населення), цивільні об'єкти не повинні бути об'єктом нападу або репресій; особливою повагою та захистом користуються жінки і діти, а також журналісти, які перебувають у небезпечних професійних відрядженнях в районах збройного конфлікту. Конфліктуюча сторона, яка порушує положення Конвенцій або Протоколів, несе відповідальність за всі дії осіб із складу її збройних сил.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua