Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Доказування судове — процесуальна діяльність суб'єктів кримінального, цивільного, арбітражного, адміністративного процесу із збирання, перевірки й оцінки доказів, а також формування на їх підставі певних тез і наведення аргументів для обґрунтування їх. У кримінальному процесі обов'язок Д. покладено на суд, прокурора, слідчого і особу, яка проводить дізнання. Вони не мають Права перекладати цей обов'язок на обвинуваченого та інших учасників процесу. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право, але не зобов'язані доводити свою невинність, меншу винність або наявність обставин, які виключають їх кримінальну відповідальність. У цивільному та арбітражному процесі кожна сторона (позивач і відповідач) повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 30 ЦПК, ст. 33 АПК). У справах про адміністративні правопорушення обов'язок Д. покладено на органи (службові особи), уповноважені розглядати їх. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зобов'язана доводити свою невинність. У кримінальних справах Д. підлягають: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини скоєння його), винність обвинуваченого у скоєнні злочину, мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, та інші обставини, що характеризують його особу, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином, розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, причини злочину та умови, що сприяли скоєнню його (ст. ст. 64, 23 КПК). Аналогічний предмет Д. у справах про адміністративні правопорушення. У цивільних і господарських справах Д. підлягають наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Закон передбачає також підстави звільнення від Д. у цих справах. Не потребують Д. обставини, визнані цивільним та арбітражним судом загальновідомими. Факти, встановлені рішенням суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших цивільних справ, господарських спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає цивільну або господарську справу з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону припускаються встановленими, не доводяться при розгляді справи, але таке припущення може бути спростоване в загальному порядку. Рішення суду в цивільній справі, що набрало законної сили, є обов'язковим для арбітражного суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення справи (ст. ст. 31, 32 ЦПК, ст. 35 АПК).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua