Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Декларація про державний суверенітет України — політичний і правовий акт проголошення державного суверенітету України, прийнятий Верховною Радою Української РСР 16.VIII. 1990, коли Україна перебувала у складі колишнього Союзу РСР. Не маючи сили закону, Д. п. д. с. У, відіграла і відіграє важливу роль в утвердженні реального суверенітету України і в розбудові української держави. Виходячи із суті і змісту цього історичного документу, Україна фактично відмовилась брати участь у підготовці нового Союзного договору, Д. п. д. с. У. була негативно сприйнята органами державної влади колишнього СРСР. Прийняття такої Декларації Україною і подібних актів іншими колишніми союзними республіками було названо «парадом суверенітетів», що розцінювалося цими республіками як неповага державного і партійного керівництва СРСР до їх реального суверенітету. Д. п. д. с. У. складається з Преамбули і десяти розділів. У преамбулі, виражаючи волю народу України та виходячи з ряду інших підстав, проголошується державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність. У І розділі — «Самовизначення української нації» — визначаються витоки суверенної української держави. «Українська РСР,— зазначається в ньому,— як суверенна національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід'ємного права на самовизначення». У II розділі проголошуються основні принципи реального народовладдя, зокрема зазначається, що громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом державної влади в Республіці; повновладдя народу України реалізується на основі Конституції Республіки як безпосередньо, так і через народних депутатів, обраних до Верховної і місцевих Рад Української РСР; від імені всього народу може виступати виключно Верховна Рада Української РСР. III розділ — «Державна влада» — містить основні принципи організації і здійснення державної влади. Зокрема проголошується, що державна влада в Республіці здійснюється за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу та судову, що є першим офіційним сприйняттям в Україні принципу «розподілу влад» у здійсненні державної влади. У IV розділі — «Громадянство Української РСР» — громадянство Української РСР проголошується як самостійне, а не похідне від союзного громадянства. У V розділі стверджується територіальне верховенство Української РСР, яке означає, що Українська РСР здійснює верховенство на всій своїй території. У VI розділі — «Економічна самостійність» — наголошується, що Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах, що народ України має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України і що Українська РСР забезпечує захист всіх форм власності, тобто проголошується в повному обсязі суверенітет України в економічній сфері. У VII розділі — «Екологічна безпека» — проголошується державний суверенітет в екологічній сфері, а в розділі VIII — «Культурний розвиток» — державний суверенітет в культурній (духовній) сфері. В IX розділі — «Зовнішня і внутрішня безпека» — сформульовано принципи безпеки, а в заключному, X розділі — «Міжнародні відносини» — наведено основні принципи міжнародних відносин, визнається перевага загальнолюдських цінностей перед класовими, пріоритет загальновизнаних норм міжнародного права перед нормами внутрідержавного права.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua