Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Столипінська реформа — реформа селянського надільного землеволодіння в Росії, головним змістом якої було руйнування селянської общини і насадження приватної земельної власності. Названа за ім'ям голови Ради міністрів П. А. Столипіна, ініціатора і керівника реформи. Почалася з царського указу «Про доповнення деяких постанов діючого закону, що стосуються селянського землеволодіння і землекористування» від 9(22).XI.1906, за яким селянам надавалося право закріпити земельний наділ в особисту власність, вийти з общини, об'єднати свої земельні ділянки в одну — хутір чи відруб або продати цю землю. Земельний указ, істотно доопрацьований, став законом «Про зміни і доповнення деяких постанов про селянське землеволодіння» від 14(27).VI.1910. Закон стосувався «закріплення» окремими общинниками в особисту власність ділянок общинної землі, яка була в їхньому користуванні. Цей документ дістав назву «Закону про вихід з общини». Незабаром (29.V(11.VI) 1911) було прийнято «Положення про землеустрій», що встановлювало порядок роботи землевпорядних комісій, створених ще указом 1906 р. Згідно з «Положенням...» найважливішим видом землеустрою вважалося одноосібне землевпорядкування, пов'язане в місцевостях общинного володіння з переходом від общини до одноосібного землеволодіння. Землевпорядкування було спрямоване передусім на створення хуторів і відрубів на селянській надільній землі. Складовою частиною С. р. була переселенська політика: переселення селян — бідняків з внутрішніх районів Росії (в т. ч. з України) до Сибіру, Середньої Азії. С. р. була припинена постановою Тимчасового уряду від 28.VI (11.VII.) 1917. С. р. не спричинила корінних соціально-економічних зрушень і була не в змозі відвернути назрівання лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії. Водночас вона сприяла зміцненню Селянського банку, ліквідації деяких пережитків кріпосництва шляхом реформ при збереженні поміщицького землеволодіння.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua