Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Юридичний словник-довідник

Спадкування за заповітом — має місце, коли внаслідок складеного спадкодавцем заповіту до однієї або кількох осіб (як тим, що є, так і тим, що не є спадкоємцями за законом) переходить все майно спадкодавця або частина його. Цими особами можуть бути не лише громадяни, а й юридичні особи, а також держава . Заповідач може позбавити у заповіті права спадкування одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. Закон передбачає обов'язкову нотаріальну форму заповіту, проте згідно із ст. 542 Цив. К. України є певні винятки. Так, до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти громадян, що перебувають на лікуванні в лікарнях, проживають у будинках престарілих та ін. Ці заповіти посвідчують визначені цивільним законодавством посадові особи. Заповідач, розпоряджаючись майном на випадок смерті, має право покласти на спадкоємця за заповітом виконання будь-якого зобов'язання (заповідальне відказування) на користь однієї або кількох осіб (відказодержувачів), які набувають права вимагати виконання його. Він може також у випадку, якщо зазначений у заповіті спадкоємець помре до відкриття спадщини або не прийме її, визначити іншого спадкоємця (підпризначення спадкоємця). Заповідач має право скасувати або змінити заповіт, у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він суперечить йому. Крім того, заповідач може подати заяву про скасування або зміну заповіту до нотаріальної контори. Недійсність окремих частин заповіту не тягне за собою недійсності його в цілому.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua