Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Політологія
ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ

Короткі висновки
1. Становлення політичних структур у східноєвропейських країнах має системний характер. Поряд із трансформацією законодавчої та виконавчої влади у цих державах здійснено судову реформу. В нових конституціях, прийнятих у всіх країнах регіону, відображено провідні тенденції сучасного політичного життя. Чотири з семи країн визначились як парламентські республіки (Албанія, Угорщина, Словаччина, Чехія) і три — як президентсько-парламентські (Болгарія, Польща, Румунія).

На сучасному етапі передчасно стверджувати, що в цих країнах сформовано політичні структури (зокрема це стосується колишніх республік Югославії), які оптимально поєднують демократичні свободи й сильну владу. Радше йдеться про прагнення створити цивілізований політичний простір, який окреслено для кожної держави конституційними рамками, в яких розвивається громадянське суспільство. В усіх країнах регіону є такі атрибути демократії, як демократичні вибори, законодавчі органи й уряди, багатопартійність, неурядові організації, відносно незалежні засоби масової інформації. Гарантовано дотримання громадянських прав і свобод, захист прав національних меншин. Разом із тим досвід політичної трансформації переконує, що наявність окремих структурних елементів демократії не обов'язково означає встановлення реальної демократії. Про рівень демократизації країн свідчить не наявність демократичних інститутів на кшталт західних, а ефективність їхнього функціонування за конкретних умов у країнах, що трансформуються.

Процес становлення владних структур відбувається не без труднощів. Спільною хворобою є конфлікт між законодавчими й виконавчими структурами через відсутність досконалих правових норм їхніх взаємовідносин. Трапляються прояви корупції серед законотворців і державних чиновників, у чому нові держави не відстають від західноєвропейського парламентаризму.

Для більшості парламентів східноєвропейських країн характерні відсутність компетентності, відповідної цілеспрямованості в законодавчій діяльності. У країнах регіону ще не сформовано сильне громадянське суспільство, яке стало б важливим фактором політичної активності й тиску на неефективні владні інститути. У засобах масової інформації на зміну державній цензурі прийшла цензура капіталу. На рубежі XXI ст. жодна держава регіону не є консолідованою демократією.

Контрольні запитання та завдання
1. Які, на вашу душу, об'єктивні й суб'єктивні причини краху авторитарного режиму в країнах Центральної та Східної Європи?
2. Які об'єктивні й суб'єктивні передумови становлення парламентських і президентсько-парламентських республік?

3. Розпад Югославії: чи єдиний це варіант розвитку подій на Балканах?
4. У чому відмінність становлення політичних систем у країнах Центральної та Східної Європи порівняно з тим, як відбуваються ці процеси в Україні?

ЛІТЕРАТУРА
1. Бурдяк В. І. Болгарія на зламі епох: політична трансформація суспільства. — Чернівці, 2004. — 520 с.
1. Зеленько Г. «Навздогінна модернізація»: досвід Польщі та України. — К„ 2003. - 216 с.

2. Конституції нових держав Європи та Азії. — К., 1996. — 544 с.
3. Пономарева Е. Г. «Третья Югославия» как особый тип модернизаций // Политическая наука. Политические разведки и модернизация: Современные исследования. — М., 2003. — № 2.

4. Тисменяну В. Поворот у політиці: Східна Європа від Сталіна до Гавела. — К., 2003. — 336 с.
5. Ткач Д. І. Сучасна Угорщина в контексті суспільних трансформацій. - К., 2004. - 504 с.
6. Центрально-Восточная Европа во второй половине XX века. В 3 т. — Т. 3. Трансформация 90-х годов. Ч. !. - 468 с.; Ч. 2. - М„ 2002. - 464 с.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua