Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Політологія
РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ОСНОВНІ ПАРАДИГМИ ПОЛІТОЛОГІЇ

3. Методи політології
Метод — це спосіб, підхід, інструмент, яким користується певна наука для дослідження закономірностей і категорій, що становлять її предмет. Методи, які використовує політологія, можна поділити на три групи.

До першої групи належать загально-філософські методи дослідження політичних об'єктів. Насамперед, це соціологічний метод, покликаний з'ясувати вплив на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, ідеології та культури.

До загально-філософських методів, якими активно послуговується політологія, належить нормативний, або нормативно-ціннісний. Він орієнтує на розробку ідеалу політичного ладу, в засаді якого — загальне благо, справедливість, повага до людської гідності, а також визначає шляхи практичного втілення такого устрою.

За допомогою функціонального методу здійснюють аналіз взаємозв'язку між політичними явищами в реальній дійсності. Наприклад, аналіз взаємозв'язків між рівнем економічного розвитку і політичним устроєм, ступенем урбанізації населення та його політичною активністю, кількістю партій та їхнім впливом на виборчу систему.

На особливу увагу заслуговує біхевіористський метод. Біхевіоризм (англ. behaviour — поведінка) передбачає застосування в політиці методів, які використовуються в природничих науках, а також у соціології. Суть цього методу полягає у вивченні різнобічної поведінки (з точки зору політики) окремих особистостей і груп.

Системний метод розглядає політику як цілісну, складно організовану систему, як саморегульований механізм, який перебуває у безперервній взаємодії з навколишнім середовищем.
До загально-філософських методів належать також інституційний і антропологічний. Інституційний орієнтує на вивчення інститутів (держави, урядових установ, партій), з допомогою яких здійснюється політична діяльність, антропологічний досліджує зумовленість політики природою людини як родової істоти, ірраціональні, біологічні та інші чинники поведінки.

Психологічний метод у центр дослідження ставить представника роду як конкретного індивіда, орієнтує на вивчення суб'єктивних механізмів, психологічних мотивацій політичної поведінки людини. Одне з центральних місць у психологічному методі посідає психоаналіз, засади якого розробив 3. Фрейд і в якому значну увагу приділено підсвідомим психологічним процесам. Психоаналіз виходить із того, що гострі афективні переживання людини не зникають із психіки, а витісняються у сферу підсвідомості й надалі можуть активно впливати на політичну поведінку, зокрема особистості авторитарного типу, яка прагне через досягнення влади подолати відчуття власної неповноцінності.

До загально-філософських методів політичної науки належить критично-діалектичний метод. Він орієнтує на критичній аналіз політики, вияв суперечностей як джерела її саморуху та соціально-політичних змін.
На сучасному етапі політологія рішуче стала на шлях синергетики, поєднання методологічних підходів, одночасного використання різних методів досліджень.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua