Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Політологія
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

ДЕМОКРАТІЯ ЯК СПОСІБ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ

4. Що є сучасна демократія?
Авраам Лінкольн стверджував, що демократія — це влада народу, влада, здійснювана народом, влада — в інтересах народу. Іншу грань демократії відзначав Вінстон Черчілль, коли зауважив, що у демократії багато хиб, але в неї є й одна перевага, яка полягає в тому, що досі ніхто не винайшов нічого кращого.

У сучасній світовій практиці вирізняють ціннісні й раціонально-утилітарні обґрунтування демократії.
Перші — розглядають демократію як самоцінність, як реальне втілення в державному устрої найважливіших загальнолюдських цінностей: свободи, рівності, соціальної справедливості, народовладдя. Слід мати на увазі, що в реальному житті ці цінності мають відносний, релятивний характер. Така цінність, як свобода, й нині багатьма сприймається як тягар, пов'язаний з ризиком, відповідальністю, психологічним дискомфортом. Замість свободи перевагу надають спокою, порядку, матеріальному добробуту, іншим земним «радощам».

Прихильники раціонально-утилітарного обґрунтування демократії розглядають демократію як найраціональнішу, корисну для суспільства і громадян форму організації. Демократія разом із конкретними ринковими структурами робить суспільство відкритим для різноманітних ідей і варіантів розвитку, яким надає перевагу народ. Ось чому демократична ринкова держава або «відкрите суспільство», на думку прихильників цієї концепції, призводить до втрати значущості поділу суспільства на капіталізм і соціалізм.

Демократичне «відкрите суспільство» існує тому, що побудоване не на гуманних ціннісних засадах, а на засадах збереження й адаптації системи до соціального середовища, яке безупинно змінюється: плюралізм забезпечує діапазон політичного вибору; співучасть в управлінні дає змогу здійснити вибір найбільш адекватних рішень; періодична зміна парламенту й уряду сприяє своєчасному коригуванню політичного курсу.

Історичний досвід учить, що демократія є благо лише тоді, коли відповідає політичній культурі й менталітету народу. Демократичність влади полягає у її відповідності внутрішньому єству демосу. Найпершою умовою демократичності суспільства є відповідна налаштованість громадян, відповідний рівень освіченості, громадянської культури. Демократія — це духовний стан людей, характер їхніх уявлень про самих себе, про свої права, можливості та обов'язки. Демократія буває такою, якими є самі люди.

Як зазначають політичні антропологи, людина не завжди готова до демократії, бо вона — істота суперечлива, ризикована й небезпечна, легко піддається зовнішньому впливу, маніпулюванню й лише частково розумна. У цьому контексті тим народам, яким властиві демократичні орієнтації, демократичний менталітет, які готові до індивідуальної свободи й відповідальності, демократія справді створює найкращі можливості для індивідуального й суспільного розвитку, реалізації гуманістичних цінностей: свободи, рівноправності, справедливості, соціальної творчості.

Демократія неприйнятна в екстремальних ситуаціях — у періоди війн, гострих кризових ситуацій. Перехід до демократії вимагає поступовості, тривалого часу.
НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua