Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Значущі частини слова. Основні способи словотвору

Слова складаються із найменших значущих компонентів: коренів, префіксів, суфіксів, закінчень. Ці частини слова називаються морфемами. Корінь — це головна значуща частина слова, яка виражає загальне лексичне значення споріднених слів. Слова з однаковим коренем називаються спільнокореневими (холодний, холод, холодище, холодити).Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем або іншим префіксом і слугує засобом творення нових слів (не-веселий, по-від-кидати). Суфікс — значуща частина слова, що стоїть після кореня або іншого суфікса і слугує засобом творення нових слів (щир-ість, розум-н-еньк-ий). Закінчення — це морфема, яка стоїть після суфікса або після кореня у змінюваних словах і слугує для вираження граматичного значення слова (книг-а, книз-і). Основа — це частина слова без закінчення (річков-ий).

Способи словотворення: 1) суфіксальний — слова утворюються за допомогою суфіксів (вітер → вітер-ець). 2) префіксальний — слова утворюються за допомогою префіксів (чудовий → пре-чудовий); 3) префіксально-суфіксальний (вікно → під-вікон-н-я); 4) безафіксний — слова утворюються за допомогою усікання морфем (захистити → захист); 5) осново- та словоскладання — слова утворюються поєднанням двох чи більше основ або слів (чорна землячорнозем, ракета і носійракета-носій); 6) злиття словосполучень — об’єднання сполучення слів в одне слово (вельми шановний → вельмишановний, добрий день → добридень); 7) перехід однієї частини мови в іншу (Зійшов молодий місяць До хати увійшов молодий(перехід прикметника в іменник)); 8) переосмислення існуючих слів (супутникподорожній і супутниккосмічний об’єкт).

Орфограми у префіксах: 1) Перед глухими приголосними к, п, т, ф, х пишеться префікс с-, а перед усіма іншими — з-, іноді — зі- (схил, збудувати, зібрати). 2) У префіксах роз-, без-, через-завжди пишеться з (безпідставний). 3) Префікс пре- вживається переважно в якісних прикметниках та прислівниках для вираження найвищого ступеня вияву ознаки (прекрасний, пречудово), а також у словах презирливий, преподобний, престол. 4) Префікс при- вживається в дієсловах, що означають наближення, приєднання, та в похідних від них іменниках (прикрутити, притулок). 5) Префікс прі- вживається тільки в словах прізвище, прізвисько, прірва.

Орфограми в суфіксах:1) Після д, т, з, с, ц, ж, ш, р в іменникових і прикметникових суфіксах іншомовного походження -ир, ист, -изм, -ичн пишеться и (командир, романтизм, кар’єрист). Після інших приголосних пишуться суфікси з і або ї (вампір, піаніст, академічний, модернізм). 2) Буква и пишеться в суфіксі -ив(о), що надає слову значення збірності, результату праці (добриво, печиво але марево). 3) Суфікс -енн(я) мають віддієслівні іменники з наголосом на корені (напруження, удосконалення). Суфікс -инн(я),-інн(я) мають іменники середнього роду, що позначають збірні поняття, речовину (гарбузиння, каміння). 4) У прикметниках після м’яких та шиплячих приголосних твірної основи вживаються суфікси -ев-, -єв-, а після твердих — -ов-, якщо наголос падає на основу (плюшевий, ланцюговий). Якщо наголос падає на закінчення, вживається суфікс -ов- (грозовий, дощовий). 5) У присвійних прикметниках після приголосних, крім й, пишеться суфікс -ин- (Галин, сестрин, Софіїн).

 

 
© www.SchoolLib.com.ua