Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Безсполучникові складні речення, смислові зв’язки та інтонація в них

Безсполучниковим складним реченням називається таке речення, у якому окремі прості речення об’єднуються в одне граматичне і смислове ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише за допомогою інтонації(Стояла мертва тиша, тільки вода внизу шуміла по камінню (І. Нечуй-Левицький)). Інтонація може визначати характер синтаксичних відношень між частинами складного речення і передавати різні відтінки значення.

За характером синтаксичних і смислових зв’язків між частинами безсполучникові складні речення поділяються на такі дві основні групи:

  1. з однорідними простими реченнями, які синтаксично є рівноправними і близькі до частин складносурядного речення(Був теплий день, світилася весна (М. Рильський));

  2. з неоднорідними простими реченнями, одне з яких пояснює інше і залежить від нього так само, як у складнопідрядному реченні (Бачу здалеку: хвиля іскриста грає вільно на синьому морі (Леся Українка)).

Безсполучникові складні речення з однорідними простими можуть виражати такі смислові відношення: 1) одночасність дій, подій, явищ; 2) часову послідовність дій, подій, явищ; 3) зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях. У такому разі прості речення вимовляються з інтонацією переліку або зіставлення, протиставлення (Минають дні, минають ночі, Минає літо… (Т. Шевченко). Учора се була казка — сьогодні дійсність (М. Коцюбинський)). При перелічувальній інтонації пауза між простими реченнями невелика, а при зіставній чи протиставній — триваліша.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими реченнями за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. У безсполучникових реченнях із часовим значенням у першій частині вказується час дії, вираженої у другій частині (Прийде вечір — всі вулиці в селі аж гудуть піснями (С. Васильченко)). У безсполучникових реченнях умови перше речення виражає умову, за якої можливе здійснення того, про що йдеться в другому реченні (Вам страшногеть ідіть з дороги (Леся Українка)). У безсполучникових реченнях з причиновими відношеннями друге речення вказує на причину того, про що йдеться в першому (День обіцяє бути погожий: на небі ні хмариночки, ні плямочки (П. Мирний). У реченнях зі значенням наслідку друге просте речення означає наслідок дії чи стану, про які говорилося в першому (Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко)). У безсполучникових реченнях з пояснювальними відношеннями друга частина пояснює, уточнює те, про що йдеться в першій частині. При цьому в першому простому реченні, як і в складнопідрядних з’ясувальних, зазвичай є дієслова, іменники, дієприкметники чи фразеологізми зі значенням сприйняття, мовлення, мислення, волевиявлення, а також прикметники головне, єдине, останнє, слова так, одне, ось що, ось який (Я навіть подумав: пахне нещастям (В. Шевчук)). Такі речення вимовляються з інтонацією пояснення, яка характеризується значною паузою між простими реченнями.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua