Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Культура зарубіжних країн наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть

Літературно-мистецькі течії кінця ХІХ — початку ХХ століть

Цей період позначений появою цілого ряду нових течій і шкіл у художньому житті Західної Європи і США. Відбувалася переоцінка традицій. Романтизм поступався дорогою реалізму. Але поряд із цим утверджувались нові естетичні напрями, що суперечили естетиці реалізму. Ці течії прийнято об’єднувати загальною назвою — декаданс (у перекладі «занепад»). Найвизначнішим явищем у мистецтві декадансу став символізм. Символісти оголосили себе співцями «кінця, занепаду, загибелі», художниками зневіри, ворожими дійсності, яка пригнічувала їх своєю вульгарністю і бездуховністю.

Значне місце серед нових напрямів розвитку художньої культури посідав натуралізм, який торкався питань, що раніше вважалися непристойними і забороненими.

Однак, незважаючи на все розмаїття напрямів і стилів, твори світової культури пронизані гуманізмом, вірою в необмежені можливості людини.

Період активних і плідних експериментів, справжньої художньої революції переживав театр. Новим явищем театрального життя стала поява «вільних театрів» — невеличких студій, спектаклі яких призначалися для вузького кола театралів, а постановки здійснювались за рахунок коштів, отриманих від продажу квитків.

Зміна стилів відбувалася і в європейській архітектурі. Багато що тут визначалося використанням у будівництві нових матеріалів — зварювального заліза, бетону. Споруджена в 1899 р. Ейфелева вежа стала наочним прикладом і в той же час виявила нові тенденції в архітектурі. Виникає новий стиль — модерн.

В образотворчому мистецтві останньої третини ХIХ — початку ХХ століть сформувався й отримав загальне визнання новий напрям — імпресіонізм. Основним критерієм мистецтва для імпресіоністів була гострота зорового враження. Вони прагнули передати побачене через гру фарб, кольорів, тіней. На зміну імпресіонізму прийшов постімпресіонізм. Він відзначався активним ставленням до навколишнього світу й пошуками суворої форми. На початку ХХ століття в образотворчому мистецтві виникає новий напрям — кубізм. Поява кубізму ознаменувала завершення імпресіоністської та постімпресіоністської епохи в живописі.

Росія

На початку ХХ століття в Росії продовжували існувати початкові земські школи, школи Міністерства народної просвіти і церковноприходські училища. Тільки в початкових школах Міністерства народної просвіти навчалось біля 6 млн. дітей. Розширювалась і система вищої освіти. Крім 11 університетів (1916 р.) виникає 16 вищих технічних навчальних закладів. Найбільшими навчальними і науковими центрами були Електротехнічний і Політехнічний інститути. В університетах у 1907 р. навчалось 35,3 тис. студентів. На початку ХХ століття в країні значно розширилась мережа жіночих навчальних закладів. У 30 вищих освітніх закладах для жінок навчалось понад 20 тис. студенток. Удосконалювалась методика викладання. Збільшилась кількість видавничої продукції — книжок, журналів. За кількістю виданих книжок Росія в перше десятиліття ХХ століття посідала третє місце у світі після Німеччини і Японії. На початку століття друкувалось 125 легальних газет, через 12 років — уже понад 1000, з них 827 газет — російською мовою. У 1904 р. в Росії налічувалось близько 10 тис. громадських і народних бібліотек, з них близько 4,5 тис. було відкрито земствами, в основному в сільській місцевості.

На зламі XIX–XX століть у Росії з’явилось кіно. З 1908 р. по 1917 р. було створено до 2 тис. ігрових картин вітчизняного виробництва.

Наприкінці XIX — початку XX століть з’являються новаторські тенденції в мистецтві, було покладено початок оновленню видового і жанрового розмаїття художньої творчості, що спричинило переосмислення естетичних цінностей. У російській художній культурі широкого розповсюдження набуло декадентство (К. Бальмонт, І. Коневськой, Ф. Сологуб, Д. Мережковський, З. Гіппіус), позначене такими явищами в мистецтві, як відмова від громадянських ідеалів і віри в розум, занурення у сферу індивідуалістичних переживань. Ці ідеї виражали соціальну позицію частини художньої інтелігенції, яка прагнула «сховатись» від життєвих труднощів у світі марень, ірреальності, а почасти й містики.

Найвизначіші літературні твори зазначеного періоду вийшли з-під пера А. П. Чехова, О. М. Горького, І. О. Буніна, О. І. Купріна. Розвивається творчість О. Блока, В. Маяковського, С. Єсеніна, М. Гумільова і багатьох інших.

Нові риси російської музики знайшли відображення у творчості М. А. Римського-Корсакова, С. В. Рахманінова, О. М. Скрябіна. Російська вокальна школа дала чимало видатних співців, з-поміж них зірками першої величини були Ф. І. Шаляпін, Л. В. Собінов, А. В. Нежданова.

Важливу естетичну і просвітницьку роль на зламі століть відіграли російські художники, що заснували об’єднання «Світ мистецтва». До них належали О. М. Бенуа, К. А. Сомов, Л. С. Бакст, Є.Є. Лансере (Серебряков). У цей період працювали М. О. Врубель, В. О. Сєров, К. О. Коровін, М. В. Нестеров.

Російська культура сприятливо впливала на творчість багатьох народів. Вона стала частиною золотого фонду вітчизняної і світової культури.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua