Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

США в 1870–1914 рр.

Остання третина ХIХ — початок ХХ століття — це час розвитку економіки США, що обумовлювалося низкою факторів:

— перемога промислової Півночі у Громадянській війні 1861–1865 рр. і Реконструкція Півдня (1865–1877 рр.) скасували рабство, ліквідували рабовласницькі латифундії і відкрили шлях для ринкового освоєння земель Півдня і Заходу;

— країна мала значні природні ресурси, що забезпечували американську промисловість необхідною сировиною;

— раціоналізація виробництва, на яку американські підприємці не шкодували коштів, компенсувала нестачу робочої сили для промисловості, що бурхливо розвивалася; цьому ж сприяв значний приплив іммігрантів — переселенців з Європи (за 70–90-ті рр. ХIХ століття їх прибуло 14 млн.);

— держава здійснювала сприятливу для національної промисловості політику протекціоналізму, поєднувану з широким залученням іноземних інвестицій. До 1900 р. європейці вклали в економіку США 3,3 млрд. доларів.

Як наслідок — у 1871–1913 рр. національний дохід США збільшився у 5 разів, а промислове виробництво — у 9 разів. Уже до кінця ХIХ століття США вийшли на перше місце у світі з випуску основних видів продукції і за загальним обсягом виробництва. Швидкими темпами розвивався залізничний транспорт. Загальна протяжність залізниць збільшилась з 48 тис. км у 1860 р. до 309 тис. у 1900 р.

Розвиток ринкової економіки відбувався в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Великі корпорації поглинали збанкрутілих конкурентів, об’єднувались у трести й установлювали монопольний контроль над цілими галузями економіки. На початку ХХ століття найбільший вплив мали два великі трести: нафтовий — Дж. Рокфеллера (забезпечував 90 % виробництва нафтопродуктів) і стальний — Дж. Моргана (забезпечував 66 % виплавки сталі).

За період 1870–1900 рр. населення США збільшилось удвічі. У 1900 р. там проживали 76 млн. осіб, з яких одну третину складали мешканці міст. В аграрному секторі США переважали сімейні ферми, технічний рівень обладнання яких був значно вищий за європейський.

Державний устрій США сформувався на підставі Конституції 1787 р. та «Білля про права» 1789 р. і залишався незмінним. США — федеративна республіка. 1900 р. до складу федерації входило 45 штатів, до 1912 р. їхня кількість збільшилась до 48. Кожен американський штат має свої кордони, свою столицю, свої закони, суд, органи влади, повноваження яких визначає конституція штату. Главою держави і виконавчої влади є президент (обирається на 4 роки загальними виборами). Вибори нового президента в США відбуваються кожного високосного року. Вищу законодавчу владу країни представляє Конгрес США. Він складається з двох палат: палати представників і сенату. Вищу судову владу представляє Верховний суд, який може відхилити закони, прийняті Конгресом, якщо вони суперечать конституції.

У США склалася класична двопартійна система. Боротьба за владу в країні точилася між Республіканською і Демократичною партіями. Після Громадянської війни Демократичну партію, яка до цього посідала провідне місце, відтіснили на другий план. Республіканська партія, яка перемогла, захопила у свої руки весь державний апарат.

Наприкінці ХIХ століття в США почав розширюватися соціалістичний рух. У 1876 р. було створено Соціалістичну робітничу партію (а в 1897 р. — Соціал-демократичну партію). Однак вплив американських соціалістів був незначним: їм не вдалося залучити на свій бік пролетарські маси.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua