Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Періодична система хімічних елементів — графічне вираження періодичного закону. Поняття про періоди й групи

Періодична система хімічних елементів — це класифікація хімічних елементів, заснована на певних особливостях будови атомів хімічних елементів. Її було складено на основі Періодичного закону, відкритого в 1869 році Д. І. Менделєєвим. У той час Періодична система включала 63 хімічні елементи та за виглядом відрізнялась від сучасної. Тепер до Періодичної системи входять близько ста двадцяти хімічних елементів.

Періодичну систему складено у вигляді таблиці, в якій хімічні елементи розташовані у певному порядку: за зростанням їхніх атомних мас. Зараз існує багато видів зображення Періодичної системи. Найбільш поширеним є зображення у вигляді таблиці з розташуванням елементів зліва направо. Усі хімічні елементи у Періодичній системі об’єднані в періоди та групи. Періодична система включає сім періодів та вісім груп. Періодами називають горизонтальні ряди хімічних елементів, у яких властивості елементів змінюються від типових металічних до неметалічних. Вертикальні стовпчики хімічних елементів, які містять елементи, схожі за хімічними властивостями, утворюють групи хімічних елементів.

Перший, другий та третій періоди називають малими, оскільки вони містять невелику кількість елементів (перший — два елементи, другий та третій — по вісім елементів). Елементи другого та третього періодів називають типовими, їх властивості закономірно змінюються від типового металу до інертного газу. Усі інші періоди називають великими (четвертий та п’ятий містять по 18 елементів, шостий — 32 та сьомий — 24 елементи). Особливу схожість властивостей проявляють елементи, що знаходяться усередині великих періодів, наприкінці кожного парного ряду. Це так звані тріади: Ферум – Кобальт – Нікол, які утворюють родину Феруму, та дві інші: Рутеній – Родій – Палладій та Осмій – Іридій – Платина, які утворюють родину платинових металів (платиноїдів).

У нижній частині таблиці Д. І. Менделєєва розташовані хімічні елементи, які утворюють родину лантаноїдів та родину актиноїдів. Усі ці елементи формально входять до складу третьої групи та йдуть після хімічних елементів Лантану (номер 57) та Актинію (номер 89). Періодична система елементів містить десять рядів. Малі періоди (перший, другий та третій) складаються з одного ряду, великі періоди (четвертий, п’ятий та шостий) містять по два ряди кожний. У сьомому періоді знаходиться один ряд.

Кожний великий період складається з парного і непарного рядів. У парних рядах містяться елементи метали, у непарних рядах властивості елементів змінюються так, як у типових елементів, тобто від металічних до виражених неметалічних.

Кожна група таблиці Д. І. Менделєєва складається з двох підгруп: головної та побічної. До складу головних підгруп входять елементи як малих, так і великих періодів, тобто головні підгрупи починаються або з першого, або з другого періоду. До складу побічних підгруп входять елементи лише великих періодів, тобто побічні підгрупи починаються лише з четвертого періоду. Підгрупи утворені елементами з подібними властивостями. Головна підгрупа І  групи містить сімейство лужних металів, VІІ групи – сімейство галогенів, VІІІ групи – інертних.

Властивості елементів у підгрупах закономірно змінюються з ростом відносної атомної маси. У головних підгрупах при збільшенні атомної маси зростають металічні властивості елементів і простих речовин, а неметалічні знижуються.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua