Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Хімічна промисловість

Галузева структура і принципи розміщення

Хімічний комплекс — сукупність галузей промислового виробництва, які сприяють широкому застосуванню хімічних технологій і матеріалів у всіх галузях господарства.

Хімічний комплекс

Гірничо-хімічна промисловість.

Основна хімія: виробництво мінеральних добрив, виробництво сірчаної кислоти, виробництво соди, коксохімія.

Хімія органічного синтезу: виробництво хімічних волокон, виробництво пластмас, виробництво синтетичного каучуку.

Хімія полімерів.

Переробка полімерних матеріалів.

Хімічний комплекс забезпечує різні галузі новими матеріалами із заданими властивостями, які можуть замінити різні метали, цінні породи деревини, натуральні вовну й бавовну. У наш час важко знайти хімічний елемент, який би не застосували у виробництві. Основою хімічного комплексу є хімічна промисловість — третя галузь із «авангардної трійки» (після електроенергетики та машинобудування). Вона має велику сировинну базу: корисні копалини (солі, фосфорити, апатити, сірка тощо), деревину, воду, повітря, виробничі відходи чорної і кольорової металургії, а також продукти нафтопереробки, коксування вугілля (спеціально виготовлена сировина).

Спеціалізація гірничодобувної промисловості

Сировина

Місце, де її добувають

Кам’яна сіль

Донбас (Артемівськ, Слов’янськ), Крим (оз. Сиваш)

Калійна сіль

Прикарпаття (Калуш, Стебник)

Сірка

Прикарпаття (Новий Роздол)

Фосфорити

Поділля (Тернопільська обл.), Ізюм (Харківська обл.)

Графіт

Кіровоградська область

Вапняк

Крим, Донбас, Поділля

Чинники розміщення підприємств хімічної промисловості: сировинний; енергетичний; водний; фактор споживача; трудовий; транспортний; екологічний.

Хімічна промисловість має великі можливості для комбінування, що сприяє створенню підприємств, які комплексно використовують сировину, воду, енергію (наприклад, Горлівський та Дніпродзержинський азотно-тукові комбінати, Дарницький комбінат хімічного волокна, Рубежанський хімкомбінат та інші).

Географія хімічної промисловості

Розміщення підприємств хімічної промисловості

Галузі хімічної промисловості

Продукція, яку виробляють

Чинники розміщення

Головні райони, центри

Гірничо-хімічна

корисні копалини (кам’яна, калійна сіль, сірка, фосфорити)

сировинний

Донбас, Передкарпаття, Присивашшя

Основна хімія

сірчана кислота

споживчий

Костянтинівка, Дніпродзержинськ, Суми, Рівне, Новий Роздол

фосфатні добрива

сировинний, споживчий, транспортний

Ізюм (Харківська обл.), Вінниця, Суми, Новий Роздол, Одеса, Костянтинівка

азотні добрива

у центрах коксохімічної промисловості

Донбас (Горлівка, Сєверодонецьк), Придніпров’я (Дніпродзержинськ, Черкаси, Рівне)

калійні добрива

сировинний

Передкарпаття, Калуш, Стебник

Хімія органічного синтезу

хімічні волокна (капрон, лавсан, віскоза, ацетон)

сировинний (нафта, газ, кокс)

Київ, Черкаси, Чернігів, Бердянськ, Горлівка, Дніпродзержинськ

смоли, пластмаси

споживчий, сировинний (нафта, газ, вугілля)

Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Сєверодонецьк, Сімферополь, Горлівка, Київ

синтетичний каучук, гумово-азбестові вироби

сировинний

Дніпропетровськ, Біла Церква

Лакофарбова промисловість

лаки, фарби, оліфа, розчинники

сировинний (відходи лісової та нафтохімічної промисловості)

Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Борислав, Івано-Франківськ, Львів, Харків

Хіміко-фармацевтична

ліки

сировинний (продукція сільського господарства)

Київ, Одеса, Харків, Львів, Полтава, Луганськ

На території України сформувалися три великих райони хімічної промисловості: Донбас, Придніпров’я, Прикарпаття. Продукцію підприємств хімічного комплексу використовують промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, медицина, а також населення у побуті.

Проблеми та перспективи розвитку комплексу

Проблеми комплексу:

- значна собівартість та енергоємність виробництва;

- застаріле обладнання, малоефективні технології;

- дефіцит вітчизняної сировини для хімії органічного синтезу;

- неконкурентоспроможність вітчизняної продукції;

- забруднення довкілля.

Шляхи вирішення проблем:

- впровадження нових технологій;

- розширення асортименту продукції;

- використовування експортних можливостей України;

- розробка систем природоохоронних заходів.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua