Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

Машинобудування і металообробка

Галузева структура і принципи розміщення

Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисловості, які виробляють машини та обладнання для усіх сфер господарства.

Машинобудівний комплекс

За типом продукції, що виробляється:

- важке (обладнання для металургії, гірське, підйомно-транспортне обладнання тощо);

- загальне (транспортне, суднобудування, літакобудування, сільськогосподарське тощо);

- середнє (автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування);

- точне (приладобудування, електротехніка, електроніка, робототехніка, ракетобудування).

За техніко-економічними особливостями

металомістке (важке машинобудування);

трудомістке (приладобудування, автомобілебудування тощо);

наукомістке (електроніка, робототехніка, космічне обладнання тощо).

Металомістке машинобудування — галузі, на одиницю виробництва яких витрачають багато металу.

Трудомістке машинобудування — галузі, одиниця виробництва яких вимагає великої кількості висококваліфікованих кадрів.

Наукомістке машинобудування — галузі, одиниця продукції яких вимагає високої частки наукових досягнень, постійного оновлення.

Чинники розміщення підприємств галузей машинобудування: сировинний; споживчий; наявність науково-дослідної бази; кваліфіковані кадри та трудові ресурси; транспортний; кон’юнктура ринку; екологічний фактор.

Для машинобудування характерні такі форми організації виробництва, як кооперування й спеціалізація.

Кооперування — виробничі зв’язки між спеціалізованими підприємствами, що спільно виготовляють певну продукцію. Так, для виготовлення одного літака необхідно 120 тис. деталей, електровоза — 250 тис. деталей, які невигідно виготовляти на одному заводі. Тому спеціалізовані заводи, заводи-філії, які працюють у малих і середніх містах, виготовляють деталі, вузли для складальних заводів, що сприяє кращому використанню трудових ресурсів і ефективності виробництва.

Для підприємств машинобудування характерні такі види спеціалізації:

подетальна спеціалізація — випуск окремих вузлів або деталей (мотори, запчастини);

предметна спеціалізація — випуск готових виробів (трактори, автомобілі, літаки);

технологічна спеціалізація — виконання окремих операцій технологічного циклу (наприклад, транспортні самохідні шасі) — засіб підвищення продуктивності праці, зниження собівартості випуску продукції.

Виробництво машин складається з трьох основних технологічних стадій: заготовка деталей, їх технологічна обробка, збір.

Географія машинобудування

Електронне, електротехнічне та радіотехнічне машинобудування в Україні розвинуті недостатньо. Більшість підприємств цих галузей зайняти збиранням продукції. Основні центри електронної та радіотехнічної промисловості — Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Чернівці, Суми та ін. Телевізори виробляють у Києві, Львові, Сімферополі, Чернігові; побутове обладнання — у Києві, Харкові, Донецьку, Львові та в інших містах. Легкові автомобілі випускають на «Автозаз-Деу» (Запоріжжя), ЛУАЗ (Луцьк), автобуси ЛАЗ — у Львові, автобуси «Богдан» — у Сімферополі, Кременчуці, Чернігові та Київській області. Головний центр морського суднобудування — Миколаїв (морські буксири, суховантажі, рудовози, танкери, науково-дослідницькі та пасажирські лайнери). Центром морського та річкового суднобудування є Херсон. Риболовні траулери, суховантажі типу «річка-море» виготовляє суднобудівний завод у Києві; танкери, транспортні рефрижератори, бурові платформи, криголами, воєнні фрегати — у Керчі; універсальні суховантажі, рибопромислові та пасажирські судна — у Севастополі; швидкохідні патрульні кораблі та пасажирські судна на підводних крилах, автомобільні пороми та катери — у Феодосії. Морський судноремонт здійснюється в Одесі, Іллічівську, Маріуполі; річковий — в Ізмаїлі, Вілково, Маріуполі. Центрами авіаційної промисловості є Київ (літаки «Антей», АН-124 «Руслан», АН-225 «Мрія», АН-70, АН-140) та Харкові (ТУ). Авіаракетно-космічна промисловість розвинена в Дніпропетровську, Києві, Харкові. Україна є одним із найбільших виробників тепловозів у світі (Луганськ, Харків). Вантажні вагони виготовляють у Дніпродзержинську, Кременчуці, Стаханові; цистерни — у Маріуполі; пасажирські вагони — у Кременчуці; магістральні електровози — у Дніпропетровську. Центрами верстатобудування є Краматорськ, Київ, Харків, Одеса, Житомир, Запоріжжя. Найбільші центри важкого машинобудування — Краматорськ, Горлівка, Донецьк, Слов’янськ, Луганськ, Харків, Маріуполь, Дніпропетровськ та ін. Головний центр енергетичного машинобудування — Харків.

В Україні сформувалося понад 70 машинобудівних вузлів, серед яких найбільшими є Харківський, Київський, Дніпропетровський.

Проблеми й перспективи розвитку комплексу

Проблеми  комплексу:

- порушення зв’язків з кооперування в результаті розпаду СРСР;

- перевага металомістких галузей над наукомісткими;

- повільне впровадження ринкових форм і методів керування;

- виробництво неконкурентоспроможної продукції через низьку якість;

- диспропорція в розвитку й розміщенні підприємств  галузі;

- відстала матеріальна база.

Шляхи вирішення проблеми:

- запровадити програму конверсії підприємств військово-промислового комплексу;

- провести технічну реконструкцію й модернізацію заводів;

- вирішити питання власності підприємств;

- створити умови для розвитку конкуренції;

- впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу;

- змінити територіальну організацію й структуру галузей.

 

 
© www.SchoolLib.com.ua