Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

6. ГІДРОСФЕРА

6.6. Морські течії

  Морські течії — поступові рухи водних мас в океанах і морях, зумовлені різними силами (гравітаційними, тертя і припливоутворюючими). Вони відіграють значну роль у житті Світового океану і мореплаванні; сприяють обміну водних мас, зміні берегів (руйнування, намивання нової суші), обмілінню акваторій портів, переносу льоду та ін. Дуже впливають на клімат у різних частинах земної кулі; наприклад, системи Північноатлантичної течії пом'якшують клімат Європи. Морські течії розрізняються: за походженням — морські течії, які зумовлені тертям вітру об поверхню моря (вітрові течії), нерівномірним розподілом температури і солоності води (щільність течії), похилом рівня (стокові течії) і т.д.; за рівнем стійкості — стійкі, мінливі, тимчасові, періодичні (наприклад, сезонні течії, які змінюють напрямки під впливом мусонів); за розміщенням — поверхневі, підповерхневі, проміжні, глибинні, придонні; за фізико-хімічними властивостями — теплі, холодні, опріснені, осолоненні.

  На напрям морських течій впливає обертання Землі, яке відхиляє течії в Північній півкулі — вправо, в Південній — вліво.

  Основні поверхневі течії виникають під впливом пасатів, що дмуть над океанами цілий рік.

  Розглянемо течії Тихого океану. Течія, що виникає під впливом північно-східного пасату, утворює з ним кут 45°, відхиляючись вправо від переважаючого напряму вітру. Тому течія йде зі сходу на захід вздовж екватора, трохи на північ від нього. Цю течію створює північно-східний пасат. Її називають Північною пасатною.

  Південно-східний пасат утворює Південну пасатну течію, яка відхиляється від напряму пасату вліво на 45°. Вона має напрям такий самий, як і попередня, зі сходу на захід, але проходить на південь від екватора.

  Обидві пасатні (екваторіальні) течії, йдучи паралельно з екватором, досягають східного берега материків і розгалужуються, причому один струмінь повертає вздовж берега на північ, а другий — на південь. Південне відгалуження Північної пасатної течії і північне відгалуження Південної пасатної течії йдуть одне одному назустріч. Зустрівшись, вони зливаються і через зону екваторіального затишшя прямують з заходу на схід, утворюючи екваторіальну протитечію.

  Праве відгалуження Північної пасатної течії йде на північ уздовж східного берега материка. Внаслідок обертання Землі воно поступово відхиляється від берега і коло 40-ї паралелі повертає на схід у відкритий океан. Тут його підхоплюють південно-західні вітри і примушують іти у напрямку із заходу на схід. Дійшовши до західного берега материка, течія розгалужується, її праве відгалуження йде на південь, відхиляючись обертанням Землі вправо, і тому відходить від берега. Дійшовши до Північної пасатної (екваторіальної) течії, це відгалуження зливається з нею і утворює замкнуте північне екваторіальне кільце течій.

  Ліве відгалуження течії прямує на північ, відхиляється обертанням Землі вправо, притискується до західного берега материка і йде вздовж нього.

  Північно-східні вітри, що дмуть з приполярного простору, теж створюють течію. Вона, несучи дуже холодну воду, іде на південь уздовж східних берегів материка Євразії.

  У Південній півкулі ліве відгалуження Південної пасатної течії прямує на південь уздовж східного берега Австралії, обертанням Землі відхиляється вліво і відтискується від берега. Коло 40-ї паралелі це відгалуження течії повертає у відкритий океан, підхоплюється північно-західними вітрами і йде з заходу на схід. Біля західних берегів Америки течія розгалужується. Ліве відгалуження повертає вздовж берега материка на північ. Відхиляючись обертанням Землі вліво, ця течі відходить від берега і сполучається з Південною пасатною течією, утворюючи південне екваторіальне кільце течій. Праве ж відгалуження мимо південного краю Америки проходить на схід у сусідній океан.

  Особливо страшні хвилі, які виникають від землетрусів і вулканічних вивержень, коли води падають на берег. Хвилі такого походження називаються цунамі.

  В результаті дії Місяця на поверхню Світового океану виникають припливи і відливи. Дуже високі припливи бувають у затоці Сен-Мало у Франції — до 15 м. Біля вершини затоки Фанді висота припливу може досягати 18 м.

У південній частині Атлантичного океану високі припливи — до 12—14 м. — можна спостерігати біля берегів Патагонії на північ від входу в Магелланову протоку.

  У Тихому океані найбільші припливи в Охотському морі біля берегів Росії.

  В Індійському океані високі припливи бувають біля західних берегів Індії (до 12 м.).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua