Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ

52. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

52.3. Принципи та особливості розміщення окремих галузей

  На розміщення окремих галузей хімічної промисловості впливають різні принципи. Вона належить до сировинно-містких галузей. В окремих виробництвах частка сировини в собівартості готової продукції становить 40—90% . В одних випадках це пов'язано з цінністю сировини, в інших — із високими нормами витрат.

 

  Важливою особливістю хімічної промисловості є активне використання води не тільки для допоміжних виробництв, а й як сировини. Хімічна промисловість потребує значної кількості палива та енергії.

  Особливий інтерес становлять райони, де нафтові й газові ресурси поєднуються з гідроенергією, або райони масового видобутку дешевого вугілля, якщо їхньою територією проходять магістральні нафтогазопроводи.

  Споживчий фактор найбільше впливає на основну хімію. Орієнтація на райони споживання характерна передовсім для виробництва мінеральних добрив (за винятком калійних) і сірчаної кислоти.

  За особливостями розміщення хімічна промисловість поділяється на галузі: сировинної орієнтації (гірничо-хімічні виробництва, а також виробництва, що використовують нетранспортабельну сировину — сірчані та коксові гази; характеризуються високими нормами її витрат — виробництво кальцинованої соди); паливно-енергетичної орієнтації (виробництва з високими показниками енергоспоживання — синтетичний каучук, хімічні волокна, деякі види пластмас і синтетичних смол); споживчої орієнтації (галузі, що виробляють малотранспортабельну продукцію — автомобільні шини, або характеризуються низькими нормами витрат сировини — сірчана кислота з колчедану й сірки, фосфорні добрива з фосфору).

  Промисловість полімерних матеріалів орієнтується переважно на нафтогазову сировину (попутні нафтові та природні гази, газоподібні та рідкі вуглеводи нафтопереробки).

  Пластмаси й синтетичні смоли одержують на базі вугілля, попутних нафтових газів і вуглеводів нафтопереробки, частково — з деревної сировини. Початкові стадії технологічного процесу прив'язані до джерел сировини, а подальша переробка орієнтована на місця споживання готової продукції.

  Основні центри виробництва хімічних волокон поширені в районах зосередження текстильної промисловості чи в безпосередній близькості до них.

  Виробництво сірчаної кислоти тяжіє до районів споживання готової продукції. Головний споживач сірчаної кислоти — фосфатно-тукова промисловість, тому центри виробництва сірчаної кислоти й фосфорних добрив в основному збігаються.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua