Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

46. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

46.15. Основні проблеми зайнятості населення

  Зайнятість — суспільно корисна діяльність громадян, пов'язана з задоволенням особистих і суспільних потреб, яка зазвичай приносить їм заробіток (трудовий дохід). Міжнародною організацією праці визначено найважливіші принципи зайнятості. Серед них — виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностями до праці. Примушування (в будь-якій формі) до праці не допускається, крім випадків, що встановлюються законодавством. Держава несе відповідальність за здійснення політики зайнятості, спрямованої на створення умов для реалізації права громадян на працю. Реалізація зайнятості включає систему соціально-економічних відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення робочими місцями та участю його в суспільно корисній діяльності. Зайнятість відображає весь комплекс взаємозумовлених економічних, соціальних і демографічних процесів розвитку суспільства і є важливою характеристикою його зрілості й прогресивності. Кількісно вона характеризується рівнем залучення населення (або окремих його груп) до суспільно корисної діяльності; вимірюється співвідношенням кількості зайнятих у господарстві до загальної кількості населення або його працездатної частини. Зайнятість характеризують також за такими основними пропорціями: розподіл зайнятих між сферами трудової діяльності й підготовка до неї (навчання з відривом од виробництва); розподіл між галузями господарства; поділ на зайнятих розумовою і фізичною працею тощо.

  Економічно активне населення — частина населення, зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить їй прибуток. Термін «економічна активність населення» застосовується в міжнародній стандартній системі понять. Відповідно до рекомендацій ООН до економічно активного населення належать не лише фактично працюючі, а й безробітні, які шукають оплачуваної роботи, а тому виокремлюється працююче економічно активне населення. У міжнародній статистиці частка економічно активного чоловічого населення, зайнятого в сільському господарстві, є показником, за яким країни поділяються на індустріальні (менше 35%), напівіндустріальні (35—59%) та аграрні (60% та більше). Рівень економічно активного населення у країнах, що розвиваються, нижчий, ніж у розвинених.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua