Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

45. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ

45.8. Природно-господарська характеристика

  45.8.2. Моря.

  Море — частина океану, що більш-менш відокремлена суходолом або підвищеннями підводного рельєфу і характеризується певним гідрологічним режимом. За рівнем відокремленості та особливостями гідрологічного режиму моря поділяються на три групи: внутрішні (серединні й замкнуті), окраїнні та міжострівні. Середземні моря інколи поділяють на внутріматерикові та міжматерикові.

  Морські рослини, а надто — тварини мають велике господарське значення — їх використовують для виготовлення продуктів харчування, корму для худоби, добрив, технічної сировини. Добування морських рослин (морська капуста, червоні водорості тощо), рибальство, звіробійний промисел у багатьох приморських країнах є основним джерелом існування жителів. Значна кількість людей зайнята добуванням перлів.

Велике значення в господарстві має звіробійний промисел — добування китів, тюленів, моржів.

  Поширене також добування безхребетних морських тварин: молюсків, ракоподібних, голкошкірих, губок, червів, коралів.

  З водоростей особливо велике значення мають фукусові, саргасові й ламінарієві (морська капуста та ін.). їх використовують як харчові продукти, корм для худоби, для вироблення добрив, як сировину для промисловості.

  Моря віддавна використовувались як водні шляхи. З удосконаленням техніки гребні судна поступилися місцем парусним, парусні — паровим, дизельним і, нарешті, атомним. Поліпшуються умови судноплавства, збільшується дальність перевезень. Тепер морськими шляхами в різних напрямках оперізується вся земна куля. З побудовою великих каналів — Суецького (1869), Нільського (1895), Панамського (1914) набагато скоротилися морські шляхи і змінилися напрямки вантажопотоків.

  Попри те, що будівництво портів, каналів, суден, поромів потребує значних капіталовкладень, морський транспорт найдешевший. Його раціональне використання стає засобом сполучення країн, зниження витрат виробництва.

  З розвитком морського транспорту в приморських районах створюється своєрідне портове господарство (океанічний цикл), яке  охоплює: водну частину (акваторію) — водні підходи, рейди, внутрішні басейни для стоянки суден та берегову частину (територію) — суходільні підходи (залізниці, автошляхи, міський транспорт), складські приміщення, гідротехнічні споруди (моли, хвилеломи), причальні споруди (пірси, набережні та ін.), вантажно-розвантажувальні пристрої та ін. У портових містах розвиваються галузі промисловості, що обслуговують судноплавство, переробляють імпортну сировину. Відповідно спеціалізується сільське господарство прилеглих районів.

  На базі морів формуються зони економічного співробітництва. Так, на базі Чорного моря розвивається Чорноморський район економічного співробітництва (ЧРЕС). У 1990—1992 pp. відбулися міжурядові зустрічі, на яких було створено субрегіональну економічну інтеграцію — Парламентську асамблею чорноморських держав. У роботі цієї організації беруть участь представники України, Росії, Греції, Туреччини, Албанії, Румунії, Болгарії, Азербайджану, Грузії, Молдови та Вірменії. Основне завдання чорноморської інтеграції — створення режиму вільного просування товарів, послуг і капіталів з метою розширення виробничої кооперації та спільного підприємництва.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua