Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

45. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ

45.6. Водні ресурси, особливості їх розміщення й використання

  Водні ресурси — поверхневі й підземні води, що використовуються або можуть використовуватись у господарській діяльності (заноси рік; підземні води; опріснені води морів).

  Води на Землі багато — 1,5 млрд. км3. Але водними ресурсами можна вважати тільки 4500 тис. км3, що становить 0,3% загальної кількості води на планеті. Це — разом із водами суходолу: поверхневими (води річок, озер, боліт), підземними (прісні води підземних горизонтів), льодовиками (крім арктичних та антарктичних).

  Розподіл водних ресурсів територією планети дуже нерівномірний. За середньої забезпеченості одиниці площі у 268 тис. м3 води на рік є регіони, що мають природну забезпеченість у десятки разів більшу, а в інших — у стільки ж разів меншу (аридні зони планети). Так, у США на 1 км2 площі припадає 363 тис. м3 води на рік, у Франції — 441, в Україні — тільки 83. Ще більша нерівномірність у природній забезпеченості водою жителів планети.

  Найзручнішими для використання є водні ресурси річок, озер і підземних джерел. Річки дають людям питну, технологічну воду, а також гідравлічну енергію. Природні води суходолу важливі також як шляхи, місця риболовства та компоненти рекреаційних систем.

  В одних галузях господарства вода використовується без прямих її витрат (водний транспорт, гідроенергетика, рибне господарство, водні види спорту й туризму); такі галузі називаються  водокористувачами. В інших вода безпосередньо використовується в технологічних процесах — споживається. Частково вона потім у вигляді стічних вод повертається до водоймищ, а решта витрачається (входить до складу продукції, випаровується). Такі галузі називаються споживачами (промисловість, сільське господарство зі зрошенням, комунальне господарство й т. ін.).

  Для забезпечення населення, промисловості, сільськогосподарського виробництва достатньою кількістю води людству доводиться втручатися в її природний обіг — споруджувати великі греблі на річках для регулювання їхнього гідрологічного режиму й накопичення водних ресурсів (збільшуючи при цьому випаровування), через канали й водогони перерозподіляти між басейнами річковий стік тощо, створювати цілі комплекси очисних споруд.

  З усім цим пов'язане водне господарство. Воно складається з низки галузей — водопостачання населених місць, промисловості, сільського господарства, гідроенергетики, водно-земельних меліорацій, рибного господарства, водних рекреацій.

  Водогосподарська діяльність людини спрямована на дослідження, облік і раціональне використання водних ресурсів. Для транспортного використання регулюють стік річок, випрямляють і поглиблюють їхні русла, шлюзують, будують канали тощо. Для енергетичного використання річок будують греблі та гідроелектростанції.

  Для підвищення продуктивності сільськогосподарських земель здійснюють водно-земельні меліорації: зрошення посушливих земель, осушення боліт і заболочених ділянок, а також захист земельних угідь від руйнівної дії вод. Система інженерних споруд забезпечує постачання питною водою населених пунктів (комунальне водопостачання) й технічною водою промислових підприємств. Очисні споруди в містах, а також на окремих підприємствах мають запобігати скиданню в природні водоймища забруднених стічних вод.

Раціональне, комплексне використання водних ресурсів можливе на базі схем комплексного використання та охорони водних джерел, що складаються для окремих басейнів і регіонів з участю географів.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua