Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

45. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТЕРИТОРІЇ

45.1. Поняття «природні умови». Основні компоненти природних умов і їх вплив на господарську діяльність

  Природно-ресурсний потенціал (ПРП) території — це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається в їхній сукупній споживній вартості. У компонентній структурі ПРП вирізняють такі групи ресурсів: мінеральні (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, нерудна сировина, сировина для металургійної промисловості, гірничо-хімічна сировина, будматеріали), водні (поверхневий стік, підземні води), земельні, лісові, фауністичні (мисливські, рибні, медоносні ресурси), природно-рекреаційні.

  Природне середовище розглядається у двох аспектах: як джерело природних ресурсів і як умови життя та діяльності людей. Критерієм віднесення природного фактора до розряду природних ресурсів виступає його безпосередня участь у виробництві.

  Природні умови — це тіла й сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил мають істотне значення для життя й діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій та обслуговуючій діяльності людей.

  До них належать рельєф, клімат і вода як умова розвитку господарства. Рельєф Землі відіграє велику роль у господарській діяльності людей. Найбільш придатною для господарського використання є рівнинна поверхня. На рівнинах зручно прокладати шляхи, з найбільшою ефективністю механізувати сільськогосподарські роботи.

Гірські місцевості значно складніші для господарського освоєння. Механізми тут працюють менш продуктивно, витрати пального збільшуються. Так, продуктивність трактора з ухилом поверхні 0,008 зменшується на 13—15%, а витрати пального збільшуються на 12%.

  Прокладання шляхів потребує значних капіталовкладень. Використовуючи техніку, люди переборюють несприятливі орографічні умови гірських країн: споруджують глибокі виїмки, тунелі, мости, канатні дороги тощо.

  На умови поверхні рівнин зважають під час спорудження будівель, організації сільськогосподарської території та меліоративних робіт; теплолюбні культури вирощують на схилах балок південних експозицій; круті схили балок терасуються і т. ін.

  Найбільше значення має клімат для сільськогосподарського виробництва, особливо для рослинництва. Відповідно до біологічних вимог рослин щодо сонячного світла, тепла і вологи встановлюється структура рослинництва і розробляються агротехнічні заходи для досягнення найвищих урожаїв сільськогосподарських культур. У визначенні спеціалізації сільського господарства беруться до уваги температурний режим (середньомісячні температури, температури за порами року, тривалість вегетаційного періоду з температурами понад +5, +10, +15 °С), кількість і характер атмосферних опадів, зокрема під час вегетації рослин, тривалість і висота снігового покриву, кількість сонячних і хмарних днів, а також напрямок і сила переважних вітрів. Особливості клімату враховують і містобудівники, коли планують розміщення заводських будівель, місць відпочинку трудящих тощо.

  Люди поки що неспроможні змінювати клімат у планетарному масштабі, але сучасні технічні можливості дають змогу знешкоджувати несприятливі впливи і ефективно використовувати позитивні його аспекти, а в місцях господарської діяльності — кардинально поліпшувати мікрокліматичні умови. Посипання снігу попелом для прискорення танення, застосування димових шашок, нафтових грілок, скла для рослинництва закритого ґрунту подовжують тривалість вегетаційного періоду. Зрошення та обводнення земель у місцевостях із сухим кліматом, снігозатримання, лісонасадження, будівництво ставів та інші заходи сприяють накопиченню вологи в ґрунті та боротьбі з посухами.

  Значно більше позначається клімат на роботі транспорту. Працівники річкового транспорту повинні враховувати тривалість замерзання річок, наявність повеней, меженей, вживати заходів до подовження навігаційного періоду, усунення несприятливих умов для плавання. Значними перешкодами в авіаційному транспорті є тумани, густі хмари, частково вітри. Під час прокладання трубопроводів слід зважати на глибину промерзання ґрунту. Роботі автотранспорту, а також залізничного транспорту перешкоджають снігові заноси.

  Таку дарову силу природи, як вітер, людина використовує  віддавна. З розвитком техніки сила вітру використовується з більшою ефективністю — для роботи двигунів (водопостачання, зрошення, переробки кормів, вироблення електроенергії тощо).

  З допомогою сучасної техніки в багатьох місцях використовується сонячна енергія. У Казахстані, Середній Азії, на Кавказі, на півдні України працюють геліопристрої, що нагрівають воду для тваринницьких ферм, пралень, лазень.

  Дедалі ширше в господарстві використовується ядерна (атомна) енергія, яка виділяється під час ядерних реакцій поділу хімічних елементів — урану, плутонію та ін.

  Природні водойми суходолу — важливі шляхи. У деяких галузях господарства вода використовується без прямих її витрат (водний транспорт, гідроенергетика).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua