Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

43. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

43.22. Австралійський Союз (Австралія)

  Географічне положення та основні відомості про країну. Австралійський Союз охоплює весь материк Австралію, а також великий острів Тасманію та декілька дрібних островів. Австралія знаходиться між Азією та Антарктидою, відділяючи Індійський океан від Тихого. Суходільних кордонів з іншими країнами не має. Найближчими сусідами є Папуа-Нова Гвінея, Індонезія та Нова Зеландія. У минулому Австралія знаходилась осторонь найголовніших світових транспортних магістралей. Нині, з розвитком судноплавства та авіаційного сполучення, її географічне положення покращало.

  Територія — близько 7,7 млн. км2. Під управлінням Австралії Кокосові (Кілінг) острови, острови Норфолк, Різдва, Макдональд та ін. Столиця — Канберра (303 тис. жителів).

  В адміністративному відношенні підрозділяється на 6 штатів і дві території (Північна та Австралійська столична), які мають свої парламенти, уряди та користуються значною самостійністю. Населення — 18,322 млн. осіб (1996 p.). Офіційна мова — англійська. Релігія: 78% населення сповідують християнство (католики, англіканці, християни). Грошова одиниця — австралійський долар (1 долар = 100 центам).

  Австралія — федеральна держава у складі Співдружності, очолюваної Великобританією. Главою держави є королева Великобританії, представлена генерал-губернатором, якого вона призначає за рекомендацією австралійського уряду. Вищий законодавчий орган — федеральний парламент, який складається з сенату і палати представників. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром.

  Основні політичні партії: Австралійська лейбористська партія, Ліберальна партія Австралії, Національна партія Австралії, Партія австралійських демократів. Найбільше профспілкове об'єднання — Австралійська рада профспілок. Громадські організації: Австралійська асоціація сприяння ООН, Ліга ветеранів війни, Національний союз студентів, Союз австралійських жінок.

  Природні умови та ресурси. Переважною формою рельєфу Австралії є рівнини. Рівнини й височини становлять близько 95% території країни. На сході й південному сході вздовж узбережжя Тихого океану простягається Великий Вододільний хребет із найвищою точкою 2230 м. (гора Косцюшко). Ця гірська система має круті східні схили до океану та пологі в бік центральної частини материка. У центрі та на заході Австралії здіймаються плато з окремими хребтами висотою 1200—1500 м. Центральна низовина довкола озера Ейр має висоти близько 100 м. над рівнем моря, а біля його берегів вони становлять 12 м. нижче від рівня моря.

   Більша частина Австралійського Союзу лежить у тропічному поясі. На півночі переважає субекваторіальний клімат, на півдні — субтропічний. Лише центральна й південна частини острова Тасманія знаходяться в помірному кліматичному поясі. Австралія майже повністю лежить у межах літніх ізотерм (грудень — лютий) +20, +28 °С і зимових (червень — серпень) +12, +20 °С. У внутрішніх районах взимку температури можуть опускатися до -4, -6 °С, а на вершинах південно-східної частини Великого Вододільного хребта — Австралійських Альп до -22 °С. На більшій частині Австралії переважає субтропічний клімат з кількістю опадів менше 250 мм. На північному та східному узбережжях за рік випадає до 2000 мм. опадів.

  Більшість річок Австралії в сухий період пересихають. Близько 60% території материка — області внутрішнього стоку, 33% поверхневих вод стікає до Індійського океану і 7% — до Тихого. У центральній частині Австралії — декілька солоних озер. Найбільше з них озеро Ейр. У них впадають тимчасові водотоки («крики»). Найповноводнішою рікою є Муррей (Маррі), найдовшою — її права притока Дарлінг.

  Ґрунтовий покрив материка доволі різноманітний. У центрі та на заході переважають червонувато-бурі ґрунти напівпустель, на півночі — червоно-жовті й червоні латеритні ґрунти. На найбільш освоєних південному заході та південному сході — жовтої червоноземи.

  Рослинний і тваринний світ Австралії вельми своєрідний. Це пов'язано з довгою її ізоляцією від інших материків. Найбільше значення серед рослинних ресурсів мають природні пасовища і деревина евкаліптів, яка не гниє.

  Тваринний світ відзначається відсутністю копитних, приматів і хижаків, крім дикої собаки динго, завезеної сюди людиною. Поширені сумчасті та найдавніші з ссавців яйцекладні єхидна і качконіс. Люди завезли сюди кролів, овець, коней, корів, верблюдів тощо.

  Австралія бідна на водні ресурси. Цей дефіцит якоюсь мірою компенсується артезіанськими водами. Великої шкоди господарству завдають посухи, пилові бурі, лісові пожежі та інші несприятливі природні явища. Країна багата на мінеральні ресурси. Тут  зосереджено 1/3 світових запасів бокситів. Є значні поклади кам'яного вугілля, залізної руди, руд кольорових металів.

  Населення. Нинішні жителі Австралії — це переважно нащадки переселенців з Великобританії та Ірландії, а також емігранти з інших країн (97%). Корінних жителів (аборигенів) залишилося близько 160 тис. Більшість із них проживає в найбільш посушливих штатах (Квінсленд, Західна Австралія та ін.).

  Австралія залишається найменше заселеним материком (понад 2 особи на 1 км2). При цьому 85% населення країни проживає на відстані не більш як 80 км. від моря. Понад 60% населення сконцентровано в двох найбільш розвинених в економічному відношенні штатах — Новому Південному Уельсі та Вікторії.

  Австралія — одна з найурбанізованіших країн світу: в містах проживає близько 86% населення. При цьому кожні два з п'яти австралійців мешкають або в Сіднеї, або в Мельбурні.

  Господарство. Австралія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. Головну роль в економіці відіграє гірничодобувна промисловість. Австралійський материк багатий на різноманітні корисні копалини, широко використовувані в промисловому виробництві. Гірничодобувна промисловість характеризується високою концентрацією виробництва й капіталу. Вона є однією з основних статей австралійського експорту.

  Основну масу мінеральних ресурсів — залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, кам'яного та бурого вугілля тощо — видобувають у великих рудниках і шахтах. Видобуток будівельних матеріалів і корисних копалин, що містять метали, здійснюється невеликими розробками. За видобутком ряду мінеральних ресурсів (залізної руди, вугілля, бокситів, рутилу, цирконію та ін.) країна належить до провідних країн світу. Своєрідною столицею всієї гірничозаводської промисловості є місто Брокен-Гілл, розміщене на сході країни. Місто вирізняється поліметалевою та залізорудною промисловістю. Вугілля видобувають у штатах Новий Південний Уельс і Квінсленд.

  На відміну від гірничодобувної промисловості, обробна промисловість (за винятком металургії та харчової промисловості) працює в основному на внутрішній ринок.

  В Австралії розвинені всі стадії виробництва чорних металів — доменне, сталеливарне, прокатне, а також виготовлення спеціальних сталей і сплавів, різні види металообробки. У кольоровій металургії ведуть перед виплавляння міді, олова, цинку та ін. Основні центри чорної та кольорової металургії — міста Ньюкасл, Порт-Пірі,  Вуллонгонг. Вони використовують місцеве вугілля й довізну залізну руду. В цих містах зосереджені також заводи важкого машинобудування і хімічні підприємства, що виробляють різноманітну продукцію (добрива для сільського господарства).

  Машинобудування почало в широких масштабах розвиватися після другої світової війни. Воно представлене автомобілебудуванням, виробництвом сільськогосподарських машин, електроприладів, виробів радіотехніки та ін. Підприємства цієї галузі розміщені переважно в передмістях великих промислових центрів — Сіднеї, Мельбурні, Аделаїді, Брісбені.

  Хімічна промисловість особливо швидко почала розвиватися в післявоєнні роки. У багатьох портових містах побудовано потужні нафтопереробні заводи, які працюють як на місцевій, так і на привізній нафті. Заводи з виробництва добрив розміщуються в тих районах, де є запаси кам'яного вугілля, виготовляється кокс, виплавляються чавун і сталь, кольорові метали.

  Специфікою Австралії є добре розвинена харчова промисловість. Вона представлена масло - і сироробним, молочноконсервним виробництвом. Розвинені пивоваріння, м'ясохолодильне, м'ясоконсервне, борошномельне виробництва, виготовлення бекону, обробка тютюнового листа. Для харчової промисловості характерна експортна орієнтація.

  Підприємства з консервування овочів і фруктів розміщуються в ареалах овочівництва і садівництва. Австралійська легка промисловість в основному забезпечена сировиною місцевого виробництва і своїми товарами значною мірою задовольняє потреби населення, а частина високоякісних виробів і напівфабрикатів ввозяться. Підприємства легкої промисловості зосереджені переважно у великих промислових містах на південному сході країни.

  Сільське господарство — високотоварне, багатогалузеве, технічно добре оснащене. Воно має яскраво виражений експортний характер. Так, за загальною вартістю сільськогосподарського експорту Австралія поступається лише США.

   Провідне місце в сільському господарстві належить пасовищному тваринництву, де вирізняється вівчарство. Основну групу овець становлять мериноси (до 70%), вовна яких найбільш високоякісна й дорога. Інша група — вівці напівтонкорунних м'ясо — вовняних порід. Тонкорунні мериносові вівці погано переносять вологий клімат, тому їх розводять переважно в степових і напівпустельних районах. У посушливих частинах Австралії для вівчарства характерний  екстенсивний пасовищний випас, за якого овець протягом року утримують на природному підніжному кормі. Значна частина овець зосереджена в цих районах на спеціальних вівчарських станціях (по 5—6 тис. голів). У тих районах країни, де опадів випадає більше (350—500 мм.), переважно в нижній частині східних схилів Східноавстралійських гір, вівчарство поєднується зі скотарством, а також вирощується пшениця.

  У прибережних зонах, де опадів понад 500 мм., переважають відгодівельні господарства. Тут вівці та ягнята відгодовуються на м'ясо протягом двох — трьох місяців. Вівчарство поєднують із розведенням молочної худоби. М'ясне скотарство розвинене в основному в тропічних і субтропічних зонах на півночі країни. Тут худобу випасають переважно на природних кормах. Молочні ферми розміщують головно в прибережних районах із відносно значною кількістю опадів. Із молочним скотарством тісно пов'язане свинарство. Розвинене в Австралії і птахівництво. Розводять курей, менше — індиків і дуже мало — гусей і качок. З інших видів тваринництва можна назвати розведення коней і верблюдів. Розвивається бджільництво.

  З-поміж посівних площ вирізняються зернові культури. Пшеницю, як і інші зернові культури (овес, ячмінь, кукурудзу), крім рису, в основному вирощують на богарних землях. Посіви пшениці зосереджені в основному в смузі з опадами від 250 до 500 мм на рівнинах або слабогорбистих територіях. Головний район посівів пшениці — «пшеничний» пояс — пролягає смугою від міста Брісбена до Південної Австралії.

  Велике значення в рослинництві відіграє вирощування кормових культур. Важливими галузями рослинництва є садівництво та овочівництво. На прибережних рівнинах у тропічній частині штату Квінсленд вирощують ананаси, банани, манго. У південній та південно-східній частинах узбережжя недалеко від великих міст на зрошуваних землях закладено сади, де культивують цитрусові, абрикоси, персики, сливи, черешню. Різноманітні овочі вирощують на зрошуваних землях у межиріччі Муррея (Маррі) та Маррамбіджі. В Австралії успішно розвивається виноградарство (столові сорти й сорти, з яких виробляють вино та родзинки). Значна частина виноградників розміщена в районах з розвиненим штучним зрошенням, головно в штатах Південна Австралія, Вікторія та Новий Південний Уельс.

  Із технічних культур провідне місце належить цукровій тростині (штат Квінсленд). Вирощують бавовник, тютюн.

  Транспорт. Особливо важливе значення для Австралії, величезної та рідко населеної країни з її «розсіяною» економікою, має транспорт. У вантажообігу різко домінує морський, а в пасажирообігу — автомобільний транспорт. Довжина залізниць — 40 тис. км. Найгустіша мережа залізниць — у прибережних промислово розвинених районах, особливо на південно-східній, східній і частково південно-західній окраїнах материка. Тільки одна трансконтинентальна магістраль перетинає континент зі сходу на захід — від Сіднея до Перта. Довжина автошляхів — 300 тис. км. Шосейні дороги, як і залізниці, зазвичай розходяться радіусами від головних столичних міст. Найбільшими портами Австралії є Сідней, Мельбурн, Ньюкасл. Важливу роль у внутрішніх і зовнішніх зв'язках Австралії відіграє повітряний транспорт. Майже всі поселення пов'язані авіалініями з близькими міськими центрами. Широко розвинений трубопровідний транспорт.

  Зовнішньоекономічні зв'язки. Австралія експортує сільськогосподарську продукцію, мінеральну сировину. Імпортує устаткування, фосфорити, залізну руду, нафту. Головні торгові партнери: Японія, США, ЄС, Нова Зеландія, Тайвань, Республіка Корея.

  Важливу роль в економіці країни відіграє туризм (2,5 млн. туристів річно). Доход від нього 1992 р. склав 4 млрд. доларів США.

  Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. Австралія посідає 13-е місце за життєвим рівнем серед країн Організації економічного співробітництва і розвитку (24 найрозвиненіші країни світу).

  Діють 26 університетів, 33 коледжі, 2 університетські коледжі. Австралії належить одне з провідних місць у світі за кількістю періодичних видань на душу населення. Найбільші газети: «Дейлі телеграф-міррор», «Гералд-сан», «Сідней монінг гералд», «Ейдж», «Остреліан» та ін. Телебачення й радіомовлення представлені більш як 100 радіостанціями і 85 телецентрами. Є дві загальнонаціональні телерадіомовні компанії — Ей-Бі-Сі та Ей-Бі-Ес. Інформаційне агентство — «Остреліан Ассошіейтед Прес» (ААП).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua