Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

43. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

43.19. Бразилія

  Географічне положення та основні відомості про країну. Бразилія охоплює східну й центральну частини  Південної Америки. Найбільша протяжність країни з півночі на південь і з заходу на схід — близько 4300 км. Східна, північно-східна й південно-східна частини Бразилії мають вихід до Атлантичного океану. На півночі вона межує з Венесуелою, Суринамом, Гайаною та Гвіаною. На північному заході має кордон з Колумбією. На заході Бразилія сусідує з Перу та Болівією. З південного заходу до неї прилягає Парагвай. На півдні Бразилія межує з Аргентиною та Уругваєм. Північні й західні кордони пролягають мало освоєними територіями. Найсприятливіше географічне положення мають узбережні ділянки країни, що знаходяться на сході й південному сході.

Територія — 8,5 млн. км2. Столиця — Бразиліа (1,6 млн. жителів). Адміністративно-територіальний поділ — 26 штатів і 1 федеральний округ, де знаходиться столиця. Офіційна мова — португальська. Релігія — католицизм. Грошова одиниця — крузейро (1 крузейро = 100 сентаво).

  Політичні партії: Партія бразильської соціал-демократії, Партія бразильського демократичного руху, Партія ліберального фронту, Соціал-демократична партія, Демократична трабальїстська партія, Партія трудящих, Народна соціалістична партія, Партія національної реконструкції.

  Найбільші профспілкові об'єднання: Єдиний профцентр трудящих, Профспілковий центр «Форса сіндікал», Загальний центр трудящих, Загальна конфедерація трудящих, Незалежний професійний союз.

   Природні умови та ресурси. У Бразилії вирізняються дві основні форми рельєфу — Амазонська низовина на півночі та Бразильське плоскогір'я в центральній, східній та південній частинах країни. На крайній півночі країни — Гвіанське нагір'я. На південному заході Бразилії — частина акумулятивної низовини річки Парагвай та її приток. Найвища частина Бразильського нагір'я (гора Бандейра — 2890 м.) здіймається на південному сході країни поблизу узбережжя Атлантичного океану.

  Бразилія лежить у чотирьох кліматичних поясах — екваторіальному, субекваторіальному, тропічному і субтропічному. Останній охоплює лише невелику й найвужчу крайню південну частину країни. Тому тут переважає жаркий клімат із середньомісячними температурами від +16 до +29 °С. В Амазонії, переважно в її західній частині, — екваторіальний клімат. Тут випадає до 3000 мм. опадів на рік. Середні температури будь-якого місяця перевищують +24 °С. На більшій частині Бразильського нагір'я клімат субекваторіальний з вологим і сухим періодом. На крайньому та південному сході — жаркий і вологий тропічний пасатний клімат.

Річкова мережа Бразилії надзвичайно густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну найповноводнішої річки світу Амазонки. На півдні й південному заході річки несуть свої води до Парагваю та Парани. На сході Бразилії тече повноводна і довга річка Сан-Франсиску. Великих озер у країні немає.

  У басейні Амазонки переважають червоно-жовті латеритні ґрунти вологих лісів. На південь і схід від них простяглися червоні  латеритні ґрунти високотравних саван. На крайньому півдні — червонувато-чорні ґрунти прерій.

  Північна й західна частини країни вкриті екваторіальними вічнозеленими лісами. На Бразильському плоскогір'ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині плоскогір'я — савана з дрібними деревами й чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мііпані ліси.

  Тваринний світ Бразилії сильно винищений людиною. У лісах Амазонії багато видів мавп, лінивці, ягуари, оцелоти, анаконди, знамениті риби піраньї. Дуже багато птахів: колібрі, папуги, тукани. На Бразильському плоскогір'ї — свині — пекарі, тапіри, хижі пуми, броненосці, мурахоїди, гривастий вовк, страус нанду тощо.

  Природні ресурси Бразилії надзвичайно багаті й різноманітні. Величезні водні та гідроенергетичні ресурси. За запасами твердої деревини Бразилія посідає 1-е місце у світі. Багаті й рекреаційні ресурси, але використовуються вони поки що недостатньо. Бразильське плоскогір'я багате на рудні корисні копалини — залізну руду, золото, олов'яну й марганцеву руди, уран, цинкові руди. Є значні поклади вольфрамових руд, бокситів, алмазів, дорогоцінного каміння. На півдні — родовища вугілля. Низовинні ділянки, а також узбережжя перспективні для видобутку нафти і природного газу. Країна дуже багата на різноманітні поклади будівельних матеріалів.

  Населення. Бразилія посідає 5-е місце в світі за чисельністю населення (160,73 млн., 1996 p.). Бразильська нація сформувалася внаслідок змішування аборигенів — індіанців, африканських негрів, завезених сюди як раби, з європейськими іммігрантами. Корінне індіанське населення було значною мірою винищене. Індіанські племена, що вціліли, проживають головно у глибинних областях басейну Амазонки. Етнічний склад населення: білі — 54,7%, негри — 5,89, мулати — 38,45%. У країні більш як 3 млн. іммігрантів (японці, італійці, німці, араби, іспанці, французи та ін.).

  Майже половина жителів заселяє лише 7% території країни — вузьку смугу вздовж Атлантичного узбережжя. Середня густота — 19 осіб на 1 км2, на південному сході — понад 40, на півночі — 1 особа на 1 км2. Бразилія — високоурбанізована країна, де в містах проживає понад 70% населення. Проте регіональні контрасти великі: на південному сході в містах зосереджено більш як 75% жителів, на північному сході — 42, на півдні — 50% . Перенесення столиці з Ріо-де-Жанейро до Бразиліа було одним із заходів, спрямованих на освоєння внутрішніх земель країни. Найбільші міста:

Сан-Паулу (15,4 млн. жителів), Ріо-де-Жанейро (9,8 млн.), Белу-Орізонті (2,1 млн.), Салвадор (2,1 млн.), Форталеза (1,5 млн.).

  Господарство. Бразилія досягла великих успіхів у створенні сучасного промислового виробництва, перетворилася з аграрної на індустріально-аграрну країну. Згідно з класифікацією ООН вона належить до групи «нових індустріальних країн» і класифікується як країна з більш високим середнім доходом. За обсягом ВВП (близько 375 млрд. доларів США 1992 p.) Бразилія посідає 10-е місце в світі і 8-е — серед країн ринкової економіки, безпосередньо слідуючи за «сімкою». Частка промисловості у ВВП сягає 43%, сільського господарства — 10%.

  Промисловість. Провідна галузь індустрії Бразилії — обробна промисловість із досить диверсифікованою структурою. Характерна сильна територіальна концентрація промисловості: лише штат Сан-Паулу (2,9% території країни) виробляє близько 60% всієї продукції Бразилії. Найбільш розвиненою галуззю бразильської економіки є машинобудування — більш як 30% усього промислового виробництва країни. Одним із пріоритетних напрямів економічної стратегії є виробництво електронно-обчислювальної техніки. Національні підприємства забезпечують понад 50% внутрішніх потреб у засобах інформатики. За випуском міні - та мікрокомп'ютерів Бразилія поступається лише США, Японії та ФРН. Значного розвитку набуло автомобілебудування. Щорічно виробляється більш як 1 млн. автомобілів, а також літаки і трактори. Морські судна збирають у бухті Гуанабара. Підприємства електротехніки знаходяться в Кампінасі (Сан-Паулу), Ріо-де-Жанейро, Сан-Жозе-дус-Кампус. Машинобудування концентрується переважно в двох головних промислових центрах країни — містах Сан-Паулу і Ріо-де-Жанейро.

  Гірничодобувна промисловість представлена видобуванням залізної руди (Ітабіра, штат Мінас-Жерайс, а також родовище Каражас). На території Анапа, в штатах Мінас-Жерайс, Мату-Гросу експлуатуються родовища марганцю. У невеликих кількостях видобувають мідь, свинець, цинк, нікель, переважно для внутрішнього ринку.

   Бразилія — значний постачальник на світовий ринок стратегічної сировини: ніобію, берилію, танталу, цирконію, слюди. Зростає видобування радіоактивних мінералів, що містять уран (Посус-ді-Калдас, Олінда в штаті Пернамбуку), торій (Арама, штат Мінас-Жерайс), монацитових пісків (штат Еспіріту-Санту). Видобуваються алмази, золото, дорогоцінне каміння.

  Потреби в нафті забезпечуються на 50% (видобувається 30 млн. т. нафти на родовищах на морському шельфі). У містах Ріо-де-Жанейро і Кубатані працюють потужні нафтопереробні заводи. Цікава річ: у країні впроваджено технологію виробництва автомобільного пального з... цукрової тростини.

  Майже 90% електроенергії виробляють ГЕС. Побудовано найпотужнішу в світі ГЕС «Ітайпу» (12,6 млн. кВт • год.) на річці Парані. Інтенсивно розвивається атомна енергетика.

  У містах Волта-Редонда (штат Ріо-де-Жанейро) та Сан-Паулу збудовано металургійні заводи, в Ітабірі (штат Мінас-Жерайс) — завод із виробництва спеціальних сталей. За виробництвом сталі країна увійшла до десятки провідних країн світу. Виробництво алюмінію зосереджене переважно в Сорокабі, Посус-ді-Калдас, Сараманжі.

Хімічна промисловість виробляє каустичну соду, різні кислоти, барвники, азотні й фосфорні добрива, синтетичні волокна, синтетичний каучук, пластмаси тощо.

  Серед галузей легкої промисловості значного розвитку набули текстильна, шкіряно-взуттєва. До половини текстильної продукції дають підприємства Сан-Паулу, 25% — Ріо-де-Жанейро.

  Харчова промисловість представлена цукровою, м'ясною, олійницькою та тютюновою галузями. Значного розвитку набула кавова промисловість.

  Сільське господарство. У Бразилії сільське господарство — досить розвинена галузь. Тут зайнято 30% самодіяльного населення (23 млн. осіб). Вирощують рис, каву, цукрову тростину, кукурудзу, сою, пшеницю, бавовник, какао та інші культури. За обсягом сільськогосподарського експорту Бразилія поступається лише США і Франції.

  П'ять основних експортних культур — кава, какао — боби, бавовна, цукрова тростина і соя — охоплюють більш як 30% посівних площ і складають понад 35% вартості продукції рослинництва. За виробництвом кави Бразилія посідає 1-е місце в світі. 2-е місце належить їй за виробництвом какао, цукрової тростини, сої. Збір бананів та апельсинів — найвищий у світі.

  Головні продовольчі культури, під якими 1/2 всіх посівних площ, — кукурудза, коричнева квасоля і маніока. Вони поширені повсюдно. Із зернових вирощують пшеницю, ячмінь, овес. А втім, збір пшениці покриває лише 40% внутрішніх потреб, тому країна постійно вдається до імпорту пшениці.

Тваринництво, переважно м'ясного напряму, забезпечує майже 2/5 (за вартістю) продукції сільського господарства. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз. Деяка частина продукції (м'ясо, вовна, шкури) експортується, переважно зі штату Ріу-Гранді-ду-Сул.

  Лісове господарство. Під лісами — понад 60% території Бразилії, яка за запасами цінних деревних порід посідає 1-е місце в світі. Серед галузей лісового господарства найбільше значення мають збір латексу дикоростучих каучуконосів у лісах Амазонки, бразильських горіхів, плодів пальми та олійного дерева на північному сході, парагвайського чаю та заготівля хвойної деревини на півдні. Значна частина продукції галузі експортується.

  Транспорт. Основний вид транспорту — автомобільний. Автодоріг — 1,7 млн. км., із них 8% — асфальтовані. Довжина залізничних колій — 30 тис. км. Протяжність річок, судноплавних протягом року, перевищує 31 тис. км. Найзручніші водні шляхи (Амазонка з притоками, Сан-Франсіску, Парана, Парагвай) знаходяться далеко від основних господарських центрів країни. Велике значення мають каботажні перевезення вздовж Атлантичного узбережжя. Основні морські порти: Сантус, Ріо-де-Жанейро, Ресіфі, Ріу-Гранді.

  Зовнішньоекономічні зв'язки. Основними товарами експорту є залізна руда, соя та продукти борошномельної промисловості, кава, какао, цукор, апельсиновий сік, боксити. Зростає частка промислових виробів (автомобілі, морські судна, літаки, сталь). Бразилія імпортує нафту, машини та устаткування, зерно, вугілля, кольорові метали. Її основними торговими партнерами є країни — члени ЄС (33% товарообігу) і США (19%).

  Туризм. Щорічно Бразилія приймає до 1 млн. туристів. Міста, що їх відвідують найбільше, — Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

  Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. Доход на душу населення складає близько 3 тис. доларів США (1992 p.). Умови життя більшості трудящих лишаються тяжкими, майже 90% національного багатства країни зосереджено в руках 10% населення, тоді як 40 млн. бразильців живуть за межею бідності. 10 млн. осіб — безробітні. 23 млн. — неписьменні.

  Найбільшими університетами країни є університет штату Сан-Паулу та Федеральний університет Ріо-де-Жанейро.

  Серед найвпливовіших періодичних видань — газети «Естаду ді Сан-Паулу», «Фалья ді Сан-Паулу», «Глобу», журнал «Вежа».

   Діють п'ять телевізійних каналів. Провідні телекомпанії: «Глобу», «Маншеті», СБТ, «Бандейрантіс».

Урядова інформаційна служба — «Емпреза бразилейра ді комунікасан Радіубраз».


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua