Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

43. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

43.15. Індія

  Географічне положення та основні відомості про країну. Індія знаходиться в Південній Азії у басейні Індійського океану. Зі сходу омивається водами Бенгальської затоки, з заходу — Аравійського моря. До складу Індії входять Лаккадівські та Аміндівські острови в Аравійському морі, Андаманські та Нікобарські острови, що відділяють Бенгальську затоку від Андаманського моря. Найбільша протяжність країни з півночі на південь — 3200 км., з заходу на схід — 2700 км. На заході й північному заході Індія межує з Пакистаном, на півночі — з Афганістаном, на північному сході — з Китаєм і Непалом, на сході — з М'янмою (Бірмою), Бангладеш, а також із Бутаном і Сіккімом. Протяжність суходільних кордонів — 15 тис. км. Індія має сприятливе географічне положення завдяки важливим морським і повітряним шляхам, що зв'язують країни Південно-Східної та Південної Азії з Європою та Африкою.

  Територія — 3,28 млн. км2. Столиця — Делі (8,4 млн. жителів, 1995 p.). Адміністративно-територіальний поділ: 25 штатів і 7 союзних територій. Офіційні мови — гінді та англійська. Релігія: 83% населення сповідують індуїзм, 11% — іслам, є сикхи, християни, джайни, буддисти, парси та ін. Грошова одиниця — індійська рупія (1 рупія = 100 пайсам).

  Індія — федеративна республіка. Глава — президент. Виконавча влада практично зосереджена в руках прем'єр-міністра, який очолює Раду міністрів. Законодавча влада належить двопалатному парламентові, що складається з Народної палати і Ради штатів.

Політичні партії: Індійський національний конгрес, Бхаратія джаната парті та ін. Основні профспілкові об'єднання: Індійський національний конгрес профспілок, Всеіндійський конгрес профспілок, Союз індійських робітників, Центр індійських профспілок, Конгрес об'єднаних профспілок. Громадські організації: Національна організація індійських жінок, Всеіндійська демократична федерація жінок, Конгресистський жіночий комітет, Індійський молодіжний конгрес, Всеіндійська федерація молоді та ін.

  Природні умови та ресурси. Більша частина Індії (3/4) — рівнини і плоскогір'я. На півострові Індостан знаходиться плато Декан. На північному заході, півночі й північному сході лежить Індо-Ганзька рівнина. На крайній півночі й північному сході здіймаються найвищі у світі гірські системи Каракорум і Гімалаї.

  Клімат Індії на більшій частині її території субекваторіальний, мусонний. Лише на півночі й північному заході панує тропічний клімат. У вологий період випадає до 80% всіх опадів. На навітряних схилах Гімалаїв випадає 5000—6000 мм. опадів на рік, а на північному заході — менш як 100 мм. У центрі півострова Індостан щорічно випадає 300—500 мм. опадів. У січні середні температури коливаються від +15 °С на півночі до +27 °С на півдні. У липні температури по всій території країни близько +30 °С.

  Найбільші річки Індії — Ганг, Інд і Брахмапутра беруть початок у високих горах і мають змішане — снігово-льодовикове й дощове живлення. Річки плато Декан живляться за рахунок мусонних дощів. Великих озер у країні немає.

  Ґрунти Індії доволі різноманітні. На півночі країни переважають коричнево-червоні й червоно-бурі ґрунти саван, у центральній частині — чорні й сірі тропічні та червоні латеритні високотравних саван. На півдні домінують червоно-жовті латеритні, в долинах найбільших річок — алювіальні ґрунти.

  Природна рослинність Індії дуже сильно змінена людиною. Мусонні ліси збереглися лише на 10—15% колишньої їхньої території. На Індо-Ганзькій рівнині, що надзвичайно густо заселена, природна рослинність майже зовсім зникла. У савані ростуть акації, пальми, баньяни. У лісах — сандал, тик, бамбук тощо. У горах чітко виявляється висотна поясність.

  Досить багатий тваринний світ. Серед ссавців вирізняються мавпи (макаки, гібони), олені, антилопи, бики, індійські слони, тигри, гімалайські ведмеді, пантери, носороги. Майже повністю винищені леви, леопарди, кашмірські олені. Багато змій, серед яких вирізняється знаменита королівська кобра, птахів і риб.

  В Індії близько півсотні заповідників і національних парків.

  Країна має багаті природні ресурси, зокрема для розвитку гідроенергетики. Світове значення мають рекреаційні ресурси. Для цілорічного відпочинку придатне майже все узбережжя Індії та її островів. Надзвичайно багата країна й на пам'ятки історії та архітектури, що притягають щороку мільйони туристів. Деякі мінерально-сировинні ресурси мають світове значення — поклади бокситів, хромової та марганцевої руд, слюди. Є запаси вугілля, в тому числі коксівного. На шельфі видобувають нафту.

  Населення. За чисельністю населення Індія — друга країна світу після Китаю (936,54 млн. осіб). Воно щорічно зростає на 17—18 млн. Швидкий ріст населення створює додаткові труднощі для економіки. Тому уряд Індії здійснює великомасштабну програму щодо скорочення народжуваності.

  Індія — найбагатонаціональніша країна в світі. У ній понад 500 народностей і племен, що розмовляють більш як 100 мовами. Десятками мільйонів осіб представлені гіндустанці, бенгальці, біхарці, пенджабці та ін. На жаль, таке розмаїття етнічного й релігійного складу часто-густо є підґрунтям для сепаратизму й екстремізму, що призводить до кривавих сутичок і терористичних актів.

  У розміщенні населення спостерігаються великі контрасти. Якщо в передгір'ях Гімалаїв його густота — лише 2—4 особи на 1 км2, то на Індо-Ганзькій рівнині вона наближається до 500 осіб на 1 км2. Індія — слабоурбанізована країна (в містах живе менше 30% населення). Окрім столиці Делі, найбільші міста розміщені на морському узбережжі — Калькутта (11 млн. жителів), Бомбей (12,6 млн.), Мадрас (5,4 млн.), Бангалор (4,1 млн.), Гайдарабад (4,3 млн.), Ахмадабад (2,7 млн. жителів).

  Господарство. Індія — один із лідерів країн, що розвиваються. З одного боку, це промислово розвинена держава, яка в основному забезпечує свої потреби у тракторах і автомобілях, радіоприймачах і телевізорах, обладнанні для електростанцій, металургійних, цементних, цукрових заводах, гірничошахтному устаткуванні та в інших видах промислової продукції, виробництво якої вимагає значного розвитку науки і техніки. У 1974 р. в Індії проведено вибух  ядерного пристрою; 1980 р. створений у країні ракетоносій вивів на орбіту штучний супутник Землі.

  З іншого боку, домінуючою галуззю індійської економіки залишається сільське господарство, де зайнято близько 70% усієї робочої сили і вартість продукції якого перевищує вартість промислової продукції. ВНП складає 5334,5 млрд. рупій (1992 р.). У сільському господарстві виробляється 32% ВНП; у промисловості — 29,1%; у будівництві, транспорті, сферах зв'язку і послуг — 38,9%. 28,5% ВНП випадає на державний сектор.

  Промисловість. У промисловості Індії зайнято 1/5 її економічно активного населення. Найпотужніший промисловий комплекс Індії сформувався на сході — від Калькутти вздовж долини річки Дамо-дар. Саме тут розміщені найбільші центри металургії (Бокаро, Дургапур, Роукела та ін.), важкого машинобудування (Читтаранджан, Ранчі та ін.), хімічної промисловості (Сіндрі). Бхілайський металургійний комбінат повного циклу знаходиться у центральній частині плоскогір'я Декан. Значними індустріальними центрами є також Бомбей, Мадрас, Ахмадабад, Бенгалуру та ін.

  Основа енергетичного господарства — вугілля; його видобувають понад 200 млн. т. Видобувається також ЗО млн. т. нафти.

   Провідні галузі легкої промисловості Індії — бавовняна і джутова, а також швейна. Всі вони значною мірою працюють на експорт. В Індії виробляється 13,4 млрд. м. бавовняних тканин. За виробництвом джутових виробів країна посідає 1-е місце у світі. Виключно велика роль кустарних промислів.

  Сільське господарство. Індія — найбільший у світі виробник чаю, арахісу, цукрової тростини, зернобобових, джуту, деяких спецій; їй належить 2-е місце у світі за виробництвом рису (після КНР), 3-є — тютюну, 4-е — пшениці та бавовни.

  Рілля складає половину території країни, поливні землі — 1/4 посівної площі. Найродючіші землі — в долинах Гангу, Брахмапутри, Крішни, Годаварі та інших рік, на яких створюються потужні зрошувальні системи. Основну частину посівних площ (до 85%) відведено під продовольчі культури. Якщо рис — головна продовольча культура —- вирощується переважно в річкових дельтах, у нижній та середній течіях Гангу і Брахмапутри, то пшениця — в більш засушливих районах. Її царство — верхів'я Гангу, де вона дає високі врожаї за штучного зрошування. Саме з підвищенням врожайності пшениці в рамках «зеленої революції» значною мірою пов'язані надії Індії на повне вирішення продовольчої проблеми.

  Технічні культури культивуються повсюди: цукрова тростина — в долині Гангу, бавовник — на плоскогір'ї Декан і на поливних землях Індо-Ганзького межиріччя, джут — у найбільш вологих районах дельти Гангу і в долині Брахмапутри, чай — у передгір'ях Східної Індії.

  В Індії налічується до 200 млн. голів великої рогатої худоби — більше, ніж у будь-якій іншій країні світу. Відомо, що корова тут — священна тварина, вживати в їжу її м'ясо забороняє релігія. Частина худоби зістарилась і не відіграє ніякої ролі в господарстві: не дає ні м'яса, ні молока, не використовується як тяглова сила. Різке скороченні кількості корів уможливило б інтенсифікацію сільського господарства.

  Транспорт. Індія належить до числа країн із досить високим рівнем розвитку транспорту. За протяжністю залізниць (більш як 60 тис. км) вона входить до числа п'яти провідних країн світу. Проте на ефективність їхньої роботи негативно впливають нерівномірність мережі в різних частинах країни, різноколірність, зношеність і застарілість рухомого складу. Головні залізничні магістралі пролягають уздовж долини Гангу і морських узбереж, перетинають півострів Індостан у широтному напрямі.

  У країні — понад 1,5 млн. км. автомобільних шляхів. Національні автостради з'єднують між собою всі найбільші міста.

  У сільських районах застосовується гужовий транспорт. У деяких містах пасажирів і вантажі нарівні з сучасним транспортом перевозять вело - і моторикші. Річковий транспорт не має великого значення. За нерівномірності режиму більшості рік судноплавство розвинене лише в нижній течії найбільших із них і по великих штучних каналах. Найважливіші морські порти Індії — Бомбей і Калькутта (3/4 всього зовнішньоторгового вантажообігу).

  Зовнішньоекономічні зв'язки. Зовнішньоекономічний оборот 1994 р. — 43,4 млрд. доларів США; експорт та імпорт склали відповідно 21,4 і 22 млрд. Індія продає головно сільськогосподарську та промислову сировину, продовольчі й текстильні товари, коштовне каміння і вироби із нього, машини та обладнання, металовироби. Найбільші торгові партнери: США, Японія, Росія, ФРН, Великобританія. На промислово розвинені країни Заходу випадає більш як 60% товарообігу Індії.

  Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. Понад 250 млн. індійців живуть нижче від офіційної межі бідності (річний доход на людину — менше, ніж 100 доларів США). Рівень життя приблизно 70 млн. осіб відповідає показникові розвинених капіталістичних країн. За кількістю спеціалістів із вищою освітою Індія посідає одне з перших місць у світі; водночас 60% дорослого населення залишаються неписьменними. Майже 40 млн. жителів країни — безробітні.

  В Індії виходить до 28 тис. газет та інших періодичних видань. Найбільш впливовими інформаційними агентствами є: «Пресс Траст оф Індіа», «Юнайтед Ньюс оф Індіа» та «Індіа Пресс Ейдженс». Найбільший тираж у преси мовами гінді (15 млн. примірників) та англійською (12 млн.). Найвідоміші газети мовою гінді — «Нав бхарат тайме» і «Гіндустан»; мовою урду — «Наїдунія» і «Міпан»; англійською мовою — «Тайме оф Індіа», «Індіан експресе», «Гіндустан тайме», мовою бенгалі — «Ананда базар патріка». Популярні англомовні журнали — «Індіа тудей», «Фронтдайн». Всеіндійське радіо і всеіндійське телебачення («Дурдаршан») контролюються урядом.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua