Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

43. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

43.10. Казахстан

  Географічне положення та основні відомості про країну. Казахстан знаходиться в Центральній Азії. Країна має вихід лише до внутрішніх морів — Аральського та Каспійського. На заході, півночі та північному сході Казахстан межує з Російською Федерацією, на півдні — з Туркменістаном, Узбекистаном і Киргизстаном, на південному сході — з Китайською Народною Республікою. Через Казахстан у минулому пролягали давні торгові шляхи. Нині він є важливою транзитною країною, яка забезпечує залізничне сполучення Росії з країнами Центральної Азії. Казахстан має значні потенційні можливості покращення свого географічного положення за рахунок розширення співробітництва з Китаєм, європейськими та закавказькими країнами. В адміністративно-територіальному відношенні ділиться на 19 областей. Територія — 2717,3 тис. км2. З 10 грудня 1997 р. столицею Казахстану проголошено Акмолу, відому за радянських часів як Цілиноград. Сюди з Алмати (колишньої столиці) перевезено державні символи Республіки Казахстан — герб і прапор, а також президентський штандарт. Нині тут проводиться інтенсивне будівництво адміністративних споруд для парламенту і уряду.

  Державна мова — казахська. Грошова одиниця — тенґе.

  Республіка Казахстан проголошена демократичною, світською та унітарною державою. Глава держави — президент, який очолює єдину систему виконавчої влади республіки. Вищий орган державної влади — парламент. Уряд — Кабінет міністрів.

Найбільші громадські організації: «Народна єдність Казахстану», Соціалістична партія Казахстану, Національно-демократична партія «Желтоксан», Партія національної незалежності Казахстану «Алаш», «Народний конгрес Казахстану».

  Природні умови та ресурси. Рельєф Казахстану надзвичайно різноманітний. На півдні та південному сході здіймаються високі гори (Тянь-Шань і Джунгарський Алатау). В центральній та східній частинах знаходиться Казахський дрібносопковик з висотами до 1000—1500 м. над рівнем моря. У центрі країни розпросторилася Туранська низовина. На північний захід від неї — Мугоджари висотою до 657 м. На заході нижче від рівня океану лежить Прикаспійська низовина. На південний схід від неї знаходиться плато Устюрт.

  Клімат Казахстану різко континентальний, що зумовлене віддаленістю країни від океанів. Значна її протяжність з півночі на південь супроводжується значною диференціацією клімату. На півночі взимку середні температури січня становлять -18 °С, на півдні — до -З °С. Узимку холодні арктичні повітряні маси завдяки рівнинності більшої частини території країни вільно проникають на південь. Середні температури липня змінюються від +19 °С на півночі до +28, +30 °С на півдні. На півночі за рік випадає до 400 мм. опадів, а в напівпустельних і пустельних районах кількість їх знижується до 200—100 мм.

  Велика площа, різноманітність кліматичних умов і рельєфу зумовили нерівномірний розподіл поверхневих вод. Річкова мережа найгустіша на півночі країни та в гірських районах. Більшість річок належать до внутрішніх басейнів Каспійського та Аральського морів. З-поміж озер вирізняються Балхаш і Тенгіз. Найбільші річки — Іртиш, Ішим, Тобол, Урал, Сирдар'я.

  Доволі різноманітний і ґрунтовий покрив Казахстану. На півночі простяглася вузька смуга чорноземів. Далі на південь вони  переходять у каштанові ґрунти. На південь від 48° пн. ш. поширені бурі та сіро-бурі пустельні ґрунти. В горах для ґрунтового покриву характерна висотна поясність.

  Дуже різноманітний рослинний світ. На рівнинній частині Казахстану за характером рослинності вирізняють степову, напівпустельну й пустельну зони. Передгір'я вкрите здебільшого степовою рослинністю. Вище переважають чагарники. В середнім поясі гір — типові хвойні ліси.

  У тваринному світі дуже поширені гризуни та копитні (сайга, джейран), у горах — марал, гірський цап, кабарга, архар. На рівнині та в горах трапляються дика свиня і козуля. На Алтаї й Тянь-Шані водяться бурі ведмеді, снігові барси, рисі. Багатий світ птахів. У морях живуть цінні породи риб — білуга, осетер, севрюга тощо.

  У гірській та південній частині країни знаходиться декілька заповідників.

  Казахстан багатий на природні ресурси: родючі ґрунти північної частини країни, гідроенергетичні ресурси гірських річок, великі запаси підземних вод, мінеральні джерела. Мінерально-сировинні ресурси представлені запасами залізних, мідних, поліметалевих руд, нікелю та хромітів. Значні в країні і паливні ресурси — вугілля, нафта, природний газ. Кам'яновугільні басейни знаходяться в районі Караганди та Екібастуза, родовища нафти — на Прикаспійській низовині й півострові Мангишлак. У країні є також поклади калійної та кухонної солей, будівельних матеріалів, фосфоритів.

  Населення. У Казахстані проживає 17,37 млн. осіб. Національний склад: казахи (42%), росіяни (37%), українці (5,2%), німці (4,7%), білоруси, татари, узбеки, уйгури та ін. Середня густота населення — 6 осіб на 1 км2. По території країни населення розміщено нерівномірно: найвища густота — в районах інтенсивного поливного землеробства, найнижча — в районах пасовищного тваринництва. Майже 60% населення проживає у містах.   Найбільші міста: Алмати, Чимкент, Караганда, Семипалатинськ, Павлодар. Релігія — іслам, православ'я.

  Господарство. Казахстан — індустріально-аграрна країна. В її економіці переважають галузі паливно-енергетичного, металургійного та хімічного комплексів; тут сформувався великий аграрно-промисловий комплекс, що спеціалізується на зерновому господарстві та тваринництві. У промисловості та будівництві працює майже 1/3, у сільському господарстві — близько 14% усіх зайнятих у господарстві.

  Промисловість. На промисловість випадає 48% валового  суспільного продукту. До 3/4 промислової продукції дають галузі, що виробляють засоби виробництва. У металургійному комплексі важлива роль належить кольоровій металургії — виробництву свинцю, цинку, срібла, титану, магнію. Мідь виплавляють на Балхаському і Джезказганському гірничо-металургійних комбінатах, свинець — на заводах Чимкента, Леніногорська та Усть-Каменогорська, цинк — в Усть-Каменогорську й Леніногорську. На бокситах Кустанайської області в Павлодарі працює алюмінієвий завод.

  Чорна металургія представлена комбінатами в Темір-Тау та Єрмаку, Карагандинським металургійним комбінатом, який працює на місцевих сировині й паливі. У Казахстані розвинені всі галузі паливно-енергетичного комплексу. Вугілля добувається в Карагандинському та Екібастузькому вугільних басейнах. На півострові Мангишлак сформувався складний комплекс виробництва у складі АЕС, Прикаспійського гірничо-збагачувального комбінату з виробництва урану, рідкоземельних металів, мінеральних добрив. Розвивається нафтова і газова промисловість на півостровах Мангишлак та Бузачі. Продовжується видобування нафти на Ембенському родовищі. Нафта переробляється на Гур'євському, Павлодарському і Чимкентському нафтопереробних заводах. На основі Тенгізького родовища може бути створений комплекс хімічних виробництв. На базі дешевого вугілля Екібастузького басейну створюється кущ великих теплових електростанцій. Гідроенергетика найбільше розвинена у Східному Казахстані, в басейні Іртиша.

  На підприємствах хімічної промисловості продукуються фосфатні добрива (Каратау-Джамбульський комплекс), поліетилен і пластмаси (Гур'єв). Машинобудівні підприємства виробляють різноманітні машини та обладнання. В Караганді та Усть-Каменогорську побудовано заводи гірничошахтного обладнання, в Алмати — електротехнічного машинобудування. Сільськогосподарське машинобудування розвивається в Акмолі, Павлодарі, Алмати.

  Серед галузей харчової промисловості розвиваються м'ясна (переважно в Північному та Східному Казахстані), маслоробна (на півночі), борошномельно-круп'яна (південь Казахстану), соляна, тютюнова та ін. На північному заході (річка Урал, Каспійське море) — риболовство, рибоконсервна промисловість. Легка промисловість працює головно на місцевій сировині. Найважливіші її галузі — шкіряна, овчинно-шубна, переробка вовни, бавовноочисна й бавовняна; розвиваються взуттєва, швейна, трикотажна, меблева.

  Сільське господарство. Його частка складає 24% валового  суспільного продукту. Більше половини сільськогосподарської продукції дає тваринництво, переважно відгінно-пасовищного типу (за винятком північних областей Казахстану), на базі численних пасовищ, здебільшого напівпустельних і пустельних. Найважливішою галуззю тваринництва є вівчарство. У пустельній зоні на півдні країни розводять каракулевих овець, у центрі й на заході Казахстану — вівчарство м'ясо — сального напряму. У північних областях і в приміських зонах розвивають м'ясо — молочне скотарство, птахівництво і свинарство. Основні посіви зернових культур розміщуються на півночі (понад 60%) і півдні Казахстану; вирощують ярову пшеницю, яровий ячмінь, у посушливіших районах — просо, на півдні Казахстану — озимі пшеницю та ячмінь, кукурудзу на зерно, рис. Загалом зернові культури охоплюють 70% посівних площ. Відносно невеликі площі зайняті технічними культурами, найважливіші з них — цукрові буряки, бавовна, тютюн; на півночі — соняшник, льон — кучерявець, гірчиця. Вирощують також, переважно у приміських зонах, картоплю та овочі, в низинах Сирдар'ї — баштанні; у південних і південно-східних областях розвинені садівництво й виноградарство.

  Транспорт. Казахстан має відносно розвинену мережу залізниць, автомобільних доріг і трубопроводів. Основа транспортної мережі — залізниці (95% вантажообігу), протяжність шляхів — 14,5 тис. км. Основу залізничної мережі становлять широтні та меридіональні магістралі: Турксиб (Алмати — Чимкент, Кзил-Орда — Актюбінськ — Оренбург), Трансказахстанська магістраль (Петропавловськ — Караганда — Балхаш), Південно-Сибірська магістраль (Картали — Барнаул).

  Велику роль у транспорті Казахстану відіграють автомобільні й повітряні шляхи, а також річкове судноплавство на Іртиші, Уралі та інших річках. Найбільші магістральні нафтопроводи: Узень - Гур'єв-Куйбишев, Омськ — Павлодар — Чимкент. Територією Казахстану прокладено великі газопроводи Бухара — Урал і Туркменістан — Росія.

  Зовнішньоекономічні зв'язки. У структурі експорту зберігається чітко виражена сировинна спрямованість: мінеральні продукти — майже 50% , кольорові й чорні метали — 33%, вироби машинобудування — 2%. Основні споживачі продукції — розвинені країни (близько 60% експорту). У структурі імпорту переважають продовольчі товари, продукція машинобудування становить 12% .

  Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. За 1992— 1994 pp. ВВП упав на 43%, обсяги промислової та  сільськогосподарської продукції — відповідно на 48 і 21%. Це призвело до зниження життєвого рівня населення.

  У республіці — декілька десятків вищих навчальних закладів, у тому числі Казахський університет в Алмати, Туркестанський міжнародний університет, Карагандинський університет; майже 40 театрів. Найбільші газети: «Егемен Казахстан», «Казахстанская правда», «Халик кенеси». Створено Казахстанську телерадіомовну компанію. Національне інформаційне агентство — Каз-Прес.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua