Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

43. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

43.7. Молдова

  Географічне положення та основні відомості про країну. Молдова знаходиться в південно-східній частині Європи в межиріччі Пруту і Дністра. Країна не має безпосереднього виходу до моря. На заході межує з Румунією, на півночі, сході й південному сході — з Україною. Географічне положення країни нині не дуже вигідне. Вона певною мірою знаходиться в одному з «глухих кутів» Європи. Більша частина транс'європейських транспортних магістралей обминають територію Молдови.

   Територія — 33,7 тис. км2. Столиця — Кишинів (753 тис. жителів). В адміністративно-територіальному відношенні поділена на райони. У 1990 р. були проголошені Гагаузька Республіка і Придніпровська Молдавська Республіка, які входять до складу Республіки Молдова, але не визнані парламентом Молдови. Грошова одиниця — лей.

  Глава держави — президент. Вищий орган законодавчої влади — однопалатна Верховна Рада: Вищий орган виконавчої влади — Кабінет міністрів.

  Основні політичні партії: Аграрно-демократична партія, Соціал-демократична партія, Християнсько-демократичний народний фронт, Демократична партія.

  Природні умови та ресурси. У Молдові немає гір. Поверхня країни являє собою підвищену рівнину, сильно розчленовану долинами річок та балками. В центральній її частині — Центральномолдавська височина (Кодри). її найвища точка — 429 м. над рівнем моря. На півночі країни — Північномолдавська, на півдні — Південномолдавська височини. Уздовж правого берега Дністра тягнеться Придністровська височина.

  Клімат Молдови помірно континентальний. Літо тут тривале й жарке, зима — коротка, тепла й малосніжна. Середні температури липня від +19,5 °С на півночі до +22 °С на півдні. У січні в цьому ж напрямку температури змінюються від -5 до -З °С. Кількість опадів зменшується з півночі на південний схід від 560 до 370 мм. У Кодрах випадає до 560 мм. Дощі — переважно зливи.

  Річки Молдови належать до басейну Чорного моря. Найбільша з них — Дністер. Його басейн охоплює 56% території Молдови. На 2-му місці — річка Прут, що є природним кордоном із Румунією. Річки мають змішане, переважно дощове, живлення. Решта річок, окрім Дністра і Прута, які беруть початок у Карпатах, влітку сильно міліють і навіть пересихають. Великих озер у країні немає. Споруджено багато водосховищ і ставів. Дністер і Прут використовуються для судноплавства.

  Більшу частину Молдови вкривають чорноземні ґрунти (75%). Близько 10% території країни знаходиться під бурими й сірими лісовими ґрунтами. У заплавах річок переважають алювіальні ґрунти.

  Північна й центральна частини Молдови знаходяться в лісостеповій, південна й південно-східна — у степовій зонах. Більшу частину території країни розорано і позбавлено природної рослинності. Під лісовими масивами — близько 8% території Молдови. Підвищені частини Кодр донині вкриті густими дубово-грабовими, дубово-буковими та дубово-ясеневими лісами. Взагалі серед деревних порід переважає дуб. Степова рослинність (типчак, ковила тощо) збереглася лише на незначних за площею ділянках.

  Тваринний світ найбагатший у лісах. Це дикі кабани, козулі, лисиці, вовки, борсуки, горностаї тощо. Налічується понад 70 видів птахів (жайворонок, сойка, дрозди, яструби, сови, білоголовий сип, чорний гриф і т. д.). У степовій зоні багато гризунів, різні види ховрахів, мишей, хом'яки, тхори тощо. У плавнях Пруту і Дністра водяться дикі коти, кабани, ондатри. У пониззях Пруту інколи трапляються два види лебедів і пеліканів. До лісів завезено з інших країн благородного оленя, який у минулому водився в Молдові, лань, плямистого оленя, єнотоподібного собаку, фазана.

  У Молдові вживаються заходи з боротьби проти несприятливих фізико-географічних умов і явищ та їхніх наслідків: злив, граду, посух, зсувів, ерозії тощо. Створено об'єкти природно-заповідного фонду.

  Найбагатші елементи природно-ресурсного потенціалу Молдови — це ґрунтові й кліматичні ресурси, що є основою для розвитку потужного агропромислового комплексу. Країна відчуває брак водних і лісових ресурсів. Недостатньою є й мінерально-сировинна база. Вона обмежується фактично лише будівельними матеріалами та незначними родовищами нафти й газу на півдні країни. Доволі значними є рекреаційні ресурси, але використовуються вони поки що недостатньо.

  Населення. У Молдові проживає 4,5 млн. осіб (1995 p.), із них молдаван — 65%, українців — 14, росіян — 13, гагаузів — 3,5%. Релігія — православ'я.

  Густота населення — 124 осіб/км2. Найбільше заселені придністровські райони, менше — південні. Майже половина населення проживає в містах. Найбільші з них, окрім Кишинева, — Тирасполь (182 тис.), Бельці (159 тис.), Бендери (130 тис. жителів).


  Господарство. Молдова — індустріально-аграрна країна. Провідна галузь промисловості — харчова. Комплекс галузей важкої, легкої промисловості, розвинене багатогалузеве сільське господарство.

  Промисловість. Основу електроенергетики складають теплові електростанції, які працюють на привізному вугіллі. Найбільша з них — Молдавська — розміщена в Тираспольському районі. У Кишиневі й Бельцях діють ТЕЦ. На Дністрі побудовано Дубоссарську ГЕС. Машинобудівні підприємства виробляють електронно-обчислювальні машини, електродвигуни, низьковольтну апаратуру, електроапаратуру (Кишинів, Тирасполь, Бельці, Бендери). Машинобудівна галузь випускає також технологічне обладнання та машини для харчової промисловості, сільського господарства, товари широкого вжитку. У Кишиневі діють заводи — тракторний, холодильників, харчового обладнання, в Тирасполі — авторефрижераторів, у Бельцях — електроосвітлювальної апаратури, сільськогосподарського машинобудування, в Сороках і Окниці — технологічного обладнання, в Рибниці — насосний завод. Хімічна промисловість представлена підприємствами штучної шкіри, гумотехнічних виробів, лакофарбовим виробництвом у Кишиневі, хімічним заводом у Тирасполі та біохімічними заводами в Бельцях, Бендерах та Унгенах. У Кишиневі, Тирасполі, Бельцях, Бендерах розміщено деревообробні підприємства. Текстильна промисловість представлена бавовняним комбінатом у Тирасполі, текстильно-ткацькими фабриками в Бендерах, Бельцях, Оргеєві. У Бендерах побудовано шовковий комбінат. Трикотажне виробництво зосереджене в Кишиневі, Рибниці, Сороках.

  Сільське господарство. Площа сільськогосподарських угідь складає 2,6 млн. га. На долю землеробства припадає 2/3 вартості валової продукції сільського господарства. Провідні галузі — виноградарство й плодівництво. Розводять столові й технічні сорти винограду. Найбільші виноградники зосереджено в центральній та південній частинах Молдови. Підприємства з переробки винограду розміщені рівномірно в країні. Серед плодових переважають яблуні, груші, айва, сливи, абрикоси, вишня, черешня тощо. Основні овочеві культури: помідори, баклажани, солодкий перець, кабачки, огірки. Розвинена консервна промисловість. Із технічних культур виробляють і переробляють соняшник, цукрові буряки, тютюн, ефіроолійні культури, що ними зайнято 1/5 посівних площ. Серед зернових культур основні: кукурудза, озима пшениця. Розвиваються молочно-м'ясне скотарство, свинарство, вівчарство.

  Транспорт. Розвинені всі основні види транспорту — залізничний, автомобільний, річковий, повітряний. Головна роль належить автомобільному транспорту (протяжність доріг із твердим покриттям перевищує 10 тис. км.). Протяжність залізниць — 1150 км. Головна водна артерія — Дністер.

  Зовнішньоекономічні зв'язки. Імпорт (1993 р.) — 145 млн. доларів, експорт — 108 млн. Через практично повну відсутність власних паливно-енергетичних ресурсів Молдова покриває свої внутрішні потреби за рахунок увезення їх із сусідніх держав. Основні постачальники палива і продуктів його переробки (96% вугілля, 100% газу, 97% мазуту, 99% дизельного палива), машинобудівної, хімічної продукції, паперу — Україна, Росія, частково — Білорусь (бензин).

  Своєю чергою, Молдова експортує більш як 90% вироблених автомобільних причепів і напівпричепів, електронавантажувачів, центробіжних насосів, значну частку сільськогосподарської продукції.

Основні статті експорту — хімікати, продукти харчування, вино, продукція машинобудування, текстиль, тютюн.

  Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. За 1992— 1994 pp. валовий внутрішній продукт зменшився на 52%, що призвело до зниження життєвого рівня населення. Трансформація економіки на ринкових засадах дозволить збільшити виробництво і на цій основі підняти життєвий рівень народу країни.

  У Молдові 8 вищих навчальних закладів. Найбільші з них: Кишинівський університет, сільськогосподарський, медичний, педагогічний і політехнічний інститути. Найбільші газети: «Молдова суверанс», «Сфатул Церій», «Независимая Молдова», «Цара». Провідне інформаційне агентство — Молдова-Прес. Функціонує Кишинівський телецентр.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua