Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

41. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

41.1. Поняття про міжнародний географічний поділ праці та його особливості

  Міжнародний географічний поділ праці — поділ праці між країнами, спеціалізація їхнього виробництва на певних видах продукції, якими вони обмінюються. Для того, щоб виникла подібна спеціалізація, необхідні певні умови. По-перше, країна, яка бере участь у міжнародному поділі праці, повинна володіти якимись перевагами (наприклад, багатством природних ресурсів), випереджати хоча б деякі країни у виробництві певного виду продукції; по-друге, мають існувати країни, що потребують таку продукцію; по-третє, затрати на доставляння продукції до місця продажу повинні бути вигідні країні-виробникові.

  Господарський облік багатьох країн визначається їхньою міжнародною спеціалізацією. Японія, скажімо, є найбільшим експортером автомобілів, продукції радіоелектроніки і роботів.

  Ступінь залучення будь-якої держави до міжнародного поділу праці залежить насамперед від рівня розвитку її продуктивних сил. Тому економічно розвинені країни посідають провідні позиції в сучасному міжнародному поділі праці, особливо у випуску наукомісткої продукції. Що ж до багатьох країн Азії, Африки та Латинської Америки, то підвищення їхньої ролі в міжнародному поділі праці відбувається головно за рахунок ресурсопостачання економічно розвинених країн. їхня сировинна спеціалізація, що склалася за колоніальних часів, зберігається й понині.

  На участь у міжнародному поділі праці впливають і географічні чинники. Так, Англія значною мірою завдяки своєму пануванню на головних морських шляхах минулого століття реалізувала плоди промислової революції, стала батьківщиною капіталізму. Деякі види виробництва «закріплюються» за певною країною або регіоном з урахуванням багатої ресурсної бази. Саме нафтогазові родовища Близького Сходу дозволили перетворити цей регіон у велику паливно-енергетичну базу світу.

  Але й географічне положення, і природні ресурси є лише первинним чинником міжнародного поділу праці. Вирішальну роль тут відіграють соціально-економічні умови.

  Якщо міжнародний поділ праці оснований передусім на специфіці забезпеченості країн природними ресурсами, то цілком логічно, що країни Африки спеціалізуються й на виробництві тропічних фруктів, а країни Північної Європи — на вилові північних видів риби, яку самі й споживають. Але значно важливішим є процес міжнародного поділу праці, оснований на підвищенні економічної ефективності виробництва тієї чи тієї продукції. В такому разі поділ праці має сенс лише за його послідовної кооперації, яка базується на стійкому обміні між країнами продуктами, що виробляються ними, з найбільшою економічною ефективністю.

На міжнародний поділ праці впливає різний рівень розвитку технологій. Міжнародний поділ технологій, у свою чергу, є наслідком відмінностей у розвитку науково-технічного прогресу в окремих країнах, великою мірою визначається відмінностями в забезпеченості такими чинниками виробництва, як праця і капітал, а також ресурсами знань, сумою науково-технічної інформації, зосередженої в наукових закладах, літературі, банках даних і т. ін. Передова комп'ютерна технологія забезпечує США провідну роль у світовій торгівлі комп'ютерами, а голландська технологія вирощування живих квітів — першість Нідерландів у торгівлі ними на світовому ринку.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua