Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

34. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

34.4. Ресурсозбереження

  Ресурсозбереження — це виробництво і реалізація продуктів з мінімальною витратою речовин та енергії на всіх етапах виробничого циклу (від видобутку до реалізації) і з найменшою дією на людину і природне середовище. В це поняття включають ощадливе використання природних ресурсів і мінімізацію порушень природних умов.

  Необхідність ресурсозбереження викликана тим, що найдоступніші родовища корисних копалин швидко вичерпуються. Так, інтенсивна розробка родовищ залізної руди призвела до вичерпання покладів не тільки Старого, але і Нового Світу. Зубожіли запаси цієї руди в Лотарингії (Франція), на Уралі, у Великих американських озерах. Збідніли також ресурси мідних руд Замбії та Заїру. Водночас із гірничої маси, яка щорічно видобувається з гірських порід, на виробництво готової продукції використовується не більше 20%.

  У результаті такого нераціонального природокористування у відвалах накопичилось сотні мільярдів тонн різних гірських порід. У «технологічних» кладовищах лежать сотні мільярдів тонн золи електростанцій і шлаків — відходів металургійних заводів. Багато цих порід і відходів придатні для виробництва цілого ряду металів, хімічних продуктів, будівельних матеріалів, цементу і т.д.

  Раціональне використання мінеральних ресурсів передбачає:

1)               комплексне використання сировини, тобто таке, коли кожний грам речовини, взятий у природи, має залучатися в господарський обіг;

2)                повторне використання ресурсів, коли в економіці головними сировинними матеріалами стануть відходи, а природні запаси будуть відігравати роль резервних джерел постачання.

   До цих пір у світі в цілому спостерігається низький коефіцієнт використання вторинних ресурсів. У Фінляндії використовується 90% наявного металолому, а в США накопичилось не менше 750 млн. т. залізного лому, який може задовольняти потреби американської економіки протягом 10 років.

  Країни з розвинутою економікою демонструють приклади глибокої утилізації відходів. Вони виробляють багато сталі, алюмінію, міді та інших кольорових металів із вторинної сировини, економлячи при цьому не лише метал (а отже, мінеральні ресурси), але й енергію. Комплексна переробка мінеральної сировини, ресурсозберігаючі  технології, маловідходні і безвідходні технології, глибока утилізація вторинної сировини допомагають вирішувати проблеми ресурсозбереження.

  Безвідходна технологія — це ідеальна модель, на яку орієнтується сучасне виробництво. Досягнути 100% безвідходності сьогодні практично нереально. Тому величини 90—98% прийнято вважати такими, що відповідають безвідходному виробництву.

  Створення безвідходного і маловідходного виробництва — складний процес, який вимагає вирішення ряду взаємозв'язаних технологічних, економічних, організаторських та інших завдань. Але за ним — майбутнє, і людство стоїть на порозі ери повторного використання багатьох мінеральних ресурсів.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua