Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

31. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

31.7. Біотичні ресурси, їх раціональне використаний та охорона

  До біотичних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Рослинні ресурси представлені на територіях і акваторіях з вищими рослинами, грибами, мохами, лишайниками, водоростями, котрі використовуються чи можуть бути використані людиною, суспільством. Господарське значення мають лісові, степові, лучні, болотні, водні рослинні ресурси. Національним багатством України є її ліси. Нагадаємо, що загальна лісистість території республіки невелика — лише 14,3%. Однак ліси як ландшафтні утворення виконують важливі захисні, природоохоронні, рекреаційні, естетичні і виховні функції. До лісового фонду належать власне лісові площі, а також ділянки, які не мають лісової рослинності, але можуть бути залісненими.  В Україні всі ліси є державною власністю. На лісові ресурси багаті зона мішаних лісів, Українські Карпати, Кримські гори, де зосереджено до 1,0 млрд. м3 загального запасу лісів. Ліси України мають досить високу продуктивність, середньорічний запас деревини становить 153 м3/га. Однак Україна забезпечує свою потребу в деревині лише на 20%.

  Лучні ресурси зосереджені в долинах річок. Загальна площа луків до 7,0 млн. га., вони використовуються переважно як пасовища, сіножаті, кормові угіддя. Ресурси болотної рослинності невеликі: болота займають до 1 млн. га. Найбільше їх у зоні мішаних лісів, поширені вони в долинах сучасних річок, давніх долинах лісостепової і степової зон. Використовуються їхні кормові і лікарські рослинні ресурси. Болота мають важливе водорегулююче значення. Великі площі боліт меліоровані, тут створені високопродуктивні орні угіддя, сіножаті, пасовища.

  Лісові відносини регулюються «Лісовим кодексом України», прийнятим у 1994 р. Всі ліси України охороняються. Цінні лісові ділянки у природоохоронному, науковому, історичному аспектах отримали статус заповідних. До заповідних належать також луки;  впроваджені заходи, що запобігають їхньому заболочуванню, надмірному випасу, нераціональному розорюванню, забудові та ін. Болота охороняються в Поліському і Розтоцькому заповідниках. Цінні водно-болотні угіддя є в Каркінітському заказнику, Дунайських плавнях. Охороняється до 18% площі боліт України.

  Тваринні ресурси та їх охорона. В Україні прийнято Закон «Про тваринний світ» (03.1993 р.). В ньому зазначається, що тваринний світ — це важливий компонент навколишнього природного середовища, національне багатство держави, джерело духовної та естетичної наснаги і виховання її громадян. Як компонент природних умов його досліджують зоологи, біогеографи на суходолі, в повітрі, у морях і океанах різноманітними методами (експедиційними, лабораторними, аерокосмічними та ін.). Охороняються ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби, а також молюски, членистоногі, голошкірі та ін. Об'єктами раціонального використання і охорони є також продукти життєдіяльності тварин — мед, віск, викопні залишки тварин, нірки, мурашники, будиночки і греблі бобрів, місця гніздування і токування птахів, території, де тварини перебувають постійно або тимчасово. Державними ресурсами є також тварини, які мешкають у територіальних водах морської та економічної зон України, водоймах, лісах, заповідниках. Однією з головних вимог охорони і раціонального використання тваринного світу є збереження природних умов існування видів тварин та їх популяцій, шляхів їх міграцій, місць розмноження. Всім потрібно пам'ятати про нормативи регулювання чисельності тварин у ході мисливства, рибальства, при переселенні і розміщенні населених пунктів, підприємств, помешкань повинен враховуватися їхній можливий вплив на умови існування тварин. Це стосується також таких видів господарювання, як використання ріллі, луків, пасовищ, лісів, розвідка і видобування корисних копалин, експлуатація гідротехнічних споруд, використання туристських стежок, місць відпочинку і лікування та ін.

  Особлива увага в Україні надається рідкісним та зникаючим рослинам і тваринам. Вони занесені до «Червоної книги України». Перша така книга видана в 1980 p., друга — в 1994—1996 pp. Кожна цивілізована країна має перелік рослин і тварин, що стали рідкісними або такими, яким загрожує зникнення під впливом природних чи господарських чинників.

  «Червона книга України» — основний офіційний документ, у якому це фіксується. До неї заносяться види рослин і тварин на підставі даних про зміну їх чисельності і ареалу поширення та умов існування, доказовості того, що вони без термінових заходів для їхньої охорони не зможуть існувати. В «Червоній книзі України» при занесенні до неї видів рослин і тварин зазначаються: статус (рідкісний чи рідкісний зникаючий вид); поширення (в зоні, адміністративній області); місце перебування (берег річки, водойма, заплава, субальпійські луки, гори, певний біотип, ліс, поле, сад, виноградник та ін.); чисельність у природі (дуже низька, незначна, в Україні налічується 100—150 особин, детально не вивчена, зрідка трапляються поодинокі рослини чи тварини); дані про розмноження чи розведення і які вжиті заходи для охорони (заповідання); які необхідні заходи для охорони (створення заповідних ділянок, заказників, заборона збирання рослин, розведення в ботанічних садах, дендропарках та ін.).

  Але обліку і охорони потребують не тільки окремі рослини і тварини, а також популяції тварин та рослинні угруповання. Саме перелік і опис рідкісних, зникаючих та типових рослинних угруповань, що потребують охорони, подано в «Зеленій книзі України» (1987 р.). У цій унікальній книзі для лісових, чагарникових, степових, лучних, болотяних і водяних рослинних угруповань визначені: 1) мотиви охорони (рідкісні угруповання, що знаходяться на північній межі поширення і нестійкі до антропогенного впливу); 2) категорія охорони (1 — корінні фітоценози з нестійким ареалом, 2 — корінні фітоценози зі стійким ареалом); 3) загальне поширення (Середня Азія, Середземномор'я, Закавказзя, Європа і т. ін.); 4) поширення в Україні (Кримські гори. Південний берег Криму, зона мішаних лісів, лісостепова, степова зони, лісові масиви); 5) екологічні умови (схили, улоговини, тераси з певними різновидами ґрунтів, середньорічними температурами повітря, середньорічними сумами опадів); 6) будова і видовий склад угруповань (ярусність, види рослин у кожному з ярусів); 7) флористичне ядро (домінуючі види рослин); 8) чинники, що зумовлюють скорочення рослинних угруповань (пожежі, вирубування, випас худоби, меліорація, забудова, створення сільськогосподарських угідь та ін.); 9) забезпеченість охороною (в заповідниках, заказниках, природних парках та ін.); 10) необхідні заходи для охорони (взяти під охорону, зберігати охоронний режим, ввести режим абсолютної заповідності, контроль за станом рослинних угруповань, заповідання лісових ділянок та ін.).


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua