Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

31. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

31.3. Раціональне використання та охорона природних умов і природних ресурсів. Мінерально-сировинні ресурси

  Еколого-географічна ситуація в Україні тісно пов'язана зі станом природних умов і природних ресурсів, потребами в ресурсах, технологіями їх видобування, перероблювання, використання, утилізацією відходів та ін. Це стосується мінерально-сировинних, теплових та енергетичних, кліматичних, водних, земельних, біотичних (рослинних, тваринних, рекреаційних, природно-заповідних) ресурсів.

  Мінерально-сировинні ресурси суттєво впливають на розвиток економіки, галузей господарства, культури, навколо них вирують політичні пристрасті, вони можуть бути причиною конфліктів і жорстоких воєн. Серед інших розвинених держав світу Україна характеризується як країна з потужною мінерально-сировинною базою. Адже займаючи лише 0,4% території світу, маючи 0,8% кількості населення, наша держава здатна добувати біля 5% загальносвітових мінерально-сировинних ресурсів. А за показниками окремих ресурсів Україна значно випереджає багато держав. Так, вона видобуває 25%  марганцевих, 10% залізних руд, 5% світової мінеральної сировини і продуктів їх перероблювання. Однак свою нинішню потребу в нафті Україна власними ресурсами задовольняє лише на 8%, у газі — на 22%.

  Загальна кількість мінеральних ресурсів, їх різноманітність в Україні оцінюється у 8 балів за десятибальною шкалою. В її надрах геологи розвідали понад 200 видів корисних копалин, відкрили біля 20 тисяч їх родовищ і проявів. Дуже важливо, що 90 видів мінерально-сировинних ресурсів мають промислове значення, а експлуатується 61 вид корисних копалин. Це стосується в першу чергу родовищ залізних, марганцевих та уранових руд, вугілля, титану, циркону, сірки, каолінів, ртуті, графіту, нафти і газу, нерудної металургійної сировини, цементної сировини, будівельних матеріалів, облицювального каміння, мінеральних вод, гіпсу, йоду та ін.

  Українські геологи розвідують нові родовища нафти, газу, вугілля, шукають родовища урану, золота, алмазів, рідкісних і рідкоземельних металів, мінеральної сільськогосподарської сировини. В Україні розвідано біля 300 родовищ, які є базою нафтогазової промисловості. Найбільш перспективним за видобутком нафти й газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85% ресурсів вуглеводнів України. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні: Городецьке, Тинівське. Розширюються пошуки нафти в Чорноморському шельфі.

  Додаткова інформація.

  Нафтові родовища біля м. Борислава почали експлуатуватися більше ста років тому. Дашавеьке газове родовище дало газ у 1921 p., а перший газопровід побудовано від Дашави до Стрия в 1924 р. На базі Угерського родовища в 1948 р. був споруджений найбільший на той час газопровід Дашава-Київ, пізніше його протягнули до Москви. Відкрите в 1950 р. Шебелинське газове родовище було найбільшим у колишньому Союзі.

  В Україні продовжуються пошуки коксівного вугілля та антрациту, енергетичного вугілля в Донбасі, Львівсько-Волинському басейні. Східний гірничозбагачувальний комбінат — єдиний, що веде підземний видобуток уранової руди — сировини для виробництва палива атомним електростанціям. Геологи продовжують пошук нових родовищ сировини.

  В Україні відкрито сім родовищ золота, які мають промислове значення, в межах Українського щита, Донбасу, Закарпаття. Перспективні родовища на Українському докембрійському щиті: Клинцівське, Майське, Широка Балка, Сергіївське.

 

  На території Кіровоградського ураново-рудного району геологи знайшли родовище алмазів, подібне до якутських чи південноафриканських (кімберлітову трубку). В Закарпатті розвідані родовища свинцю і цинку. Для забезпечення виробництва мінеральних добрив ведуться пошуки фосфоритів у Рівненській, Волинській, Сумській і Донецькій областях. Апатитові руди розвідуються у Житомирській області.

  Використання мінерально-сировинних ресурсів супроводжується їх великими втратами внаслідок недосконалої технології видобування. Дуже прикро, але у надрах залишається (отже, втрачається) до 70% нафти, 40% вугілля, 25% металевих руд, 50% солі. Відходами гірничодобувної промисловості зайнято понад 50 тис. гектарів сільськогосподарських угідь (Мінеральні ресурси України, 94, №1). Це відходи, що виникають біля вугільних шахт і вуглезбагачувальних фабрик. Відомі всім «рукотворні гори» — терикони — поширені на території Донбасу, Кривбасу, Львівсько-Волинського басейну, Придніпров'я та ін. У відходах є сланці, мергелі, глина, пісковики, вапняки, а також залишки вугілля, що самозаймаються. Багато териконів горять, димлять, і при цьому виділяються азот, хлор, метан, ртуть, сірка та ін.

   Цікавий факт.

  У тонні донецького вугілля звичайно міститься 30 кг. сірки, по 70 г. фтору і миш'яку, 30 г. берилію, 20 г. нікелю. При згоранні вони забруднюють повітря, ґрунти, поверхневі і підземні води, продукти. Від місця накопичення ці елементи мігрують через повітря, поверхневий стік на сотні кілометрів!

  При добуванні корисних копалин кар'єрним способом утворюються відвали з розкривних та вміщуючих порід. їх багато біля залізорудних кар'єрів у Кривбасі, біля Кременчука і Керчі. Біля Нікополя — марганцеві відвали, на території Придніпров'я, Полісся — рідкісних металів. Відвалів з нерудних порід багато біля кар'єрів, де видобувається сірка й калійні солі в Передкарпатті, каолінів — у Придніпров'ї та на Поділлі, в районах видобутку щебеню, глин, піску та ін.

  Відходами підприємств чорної та кольорової металургії, машинобудівних заводів є металургійні шлаки, що містять у собі такі токсичні елементи, як мідь, свинець, сірку, кадмій, миш'як, якими забруднюється повітря, ґрунти, підземні води. Металургійні шлаки є матеріалом для виготовлення щебеню, мінеральних добрив, засипання від'ємних форм рельєфу. Теплові електростанції супроводжуються золошлаками — продуктами, що залишаються після згорання кам'яного вугілля і містять ртуть, миш'як, селен, германій, свинець та ін. Ці елементи також розносяться далеко вітрами, ними забруднюються ґрунти, повітря, води, що є причиною багатьох захворювань. Шлаки можна раціонально використовувати для виготовлення будівельних матеріалів, цементу, заповнення кар'єрів, шахт та ін.

   Негативний вплив на довкілля мають шлакові відходи хімічних і гальванічних підприємств, які потрапляють з промисловими стоками до поверхневих і підземних вод. Це стосується також дефекату цукрових і фосфогіпсу хімічних заводів. Ці відходи використовуються для меліорації ґрунтів, виготовлення гіпсових виробів. Підприємства, що збагачують рудні та нерудні корисні копалини, утворюють своєрідні «хвостосховища», в породах яких містяться рідкоземельні і дорогоцінні метали та ін. При кар'єрному видобуванні каміння, піску, глини накопичуються відходи, котрі займають значні площі. їх доцільно використовувати у різних видах будівництва (шляхового, житлового, транспортного та ін.). За даними обліку, в Україні у промислових відвалах накопичено 6,0 млрд. м3 золошлаків, порід вугледобутків, біля 2,0 млрд. м3 металургійних шлаків та ін. Раціональне використання промислових мінеральних відходів передбачає реєстрацію об'єктів видобування і переробки мінеральної сировини, повторну розвідку та оцінку запасів у них різних металів з метою їх переробки та отримання потрібних елементів народному господарству.

  Верховна Рада України ввела в дію Кодекс України про надра. В ньому зазначено, що надра — це частина земної кори, яка знаходиться під поверхнею суші і дном океану, водойм, простягається До глибин, які доступні для геологічного вивчення і господарського використання. Цим кодексом регулюється раціональне використання надр, їхня охорона, гарантується безпека людей при їх використанні. Підкреслимо, що надра — це виняткова власність народу і вони надаються тільки у користування. Користування надрами платне, окрім деяких випадків. їх вивчення здійснюється для отримання інформації про геологічну будову надр, оцінки корисних копалин, умов розробки їхніх родовищ; при цьому має забезпечуватися раціональне проведення робіт по вивченню надр, екологічно нормальний стан довкілля.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua