Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

30. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

30.10. Карпатський район

  Район розташований на заході країни. Межує з п'ятьма державами Європи. Площа району 56,6 тис. км2. Населення — 6,5 млн. осіб. Карпатський район охоплює територію Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської і Чернівецької областей.

  Природні умови економічного району дуже різноманітні, що переважно пов'язано з проходженням Карпат в усіх його областях.

  Район має багаті і різноманітні природні ресурси. Це один з найбільш водозабезпечених районів України. Ґрунти району теж різноманітні: сірі, світло-сірі, дерново-підзолисті, чорноземні, алювіальні, дернові, лучні — на рівнинах, бурі лісові і гірсько-лучні — в горах. Карпатський район має найбагатші в країні лісові ресурси.

  Район багатий на різноманітні корисні копалини. З паливних ресурсів тут залягають нафта, горючі гази, кам'яне і буре вугілля, торф і сланці.

  Є в районі і рудні корисні копалини: поліметалічні, ртутні руди, алюмінієва сировина (Закарпаття).

  Самородна сірка залягає на території Львівської та Івано-Франківської областей. У цих же областях є родовища калійних солей. Кухонну сіль добувають у Закарпатській та Івано-Франківській областях. У Передкарпатті є родовища озокериту, а на Закарпатті — баритових руд.

  У районі великі і різноманітні поклади будівельних матеріалів: глини, вапняків, опоки, гіпсу, кварцових пісків, доломітів тощо. В Закарпатській області трапляються родовища білого, сірого, рожевого, червоного та блідо-зеленого мармуру.

  За кількістю джерел мінеральних вод, їхньою якістю і різноманітністю Карпатський район не має собі рівних у країні.

  Карпатський район має високу середню густоту населення, показники якої перевищують середню густоту в країні (115 осіб на 1 км2). Населення розміщене нерівномірно. Найгустіше заселене Передкарпаття. В гірських районах густота населення різко зменшується. Кількість міського населення не перевищує сільського. Міських жителів більше тільки у Львівській області (понад 60%). Природний приріст населення в районі вищий від середнього в країні. Не знаходячи роботу в районі, значна частка трудових ресурсів вимушена шукати її за його межами.

  Промисловість — провідна галузь господарського комплексу району. Тут розвинуті машинобудування і металообробка, хімічна, паливна, лісова і деревообробна, легка, харчова галузі, будівельна індустрія.

  Машинобудування і металообробка має своєрідну спеціалізацію і територіальну організацію. Переважає не металомістке трудомістке машинобудування, що орієнтується на кваліфіковані кадри. Провідними галузями є автомобільна промисловість, приладобудування, конвеєробудування, електротехнічна, радіотехнічна (телевізори)  промисловість, інструментальна, виробництво верстатів і сільськогосподарських машин.

  У районі добре розвинута хімічна промисловість, що орієнтується на поклади самородної сірки, калійної і кухонної солі, озокериту, нафти, природного газу, кам'яного вугілля. Основними підприємствами хімічної промисловості є Калуське AT «Оріана» і Стебниківський калійний завод, Роздольське ВО «Сірка» і Яворівський гірничо-хімічний завод, а також Дрогобицький нафтопереробний завод.

  Паливна промисловість району представлена газовою, нафтовою, вугільною і торфовою галузями. Видобуток газу й нафти здійснюється у Передкарпатті. У Львівській області видобувають вугілля і торф. Найбільшими електростанціями району є Бурштинська (Івано-Франківська область, 2,4 млн. кВт) та Добротвірська ДРЕС (Львівська область, 700 тис. кВт.).

  До лісової і деревообробної промисловості району входить понад 70 підприємств. Вони сформували потужний Карпатський лісовиробничий комплекс, що включає лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну галузі. Деревообробна промисловість найрозвинутіша в обласних центрах, целюлозно-паперова — в малих і середніх, лісохімія — в малих містах і селищах міського типу на Закарпатті.

  Легка промисловість набула розвитку в усіх обласних центрах, а також у Коломиї, Мукачевому, Хусті, Тисмениці, Стрию. Галузь випускає тканини, трикотаж, швейні, панчішно-шкарпеткові та хутрові вироби, взуття. В Карпатському районі, як ніде в Україні, розвинуті народні промисли: ткацтво, килимарство, вишивання, гончарство, виготовлення виробів з дерева, лози тощо.

  Розвинута в районі також промисловість будівельних матеріалів. Потужна місцева сировинна база, а також потреби містобудування зумовили виробництво цементу, гіпсу, покрівельних і стінових матеріалів, залізобетонних виробів тощо. Поширене тут і виготовлення будівельної кераміки і фаянсу, скла. Основна частина підприємств будіндустрії концентрується в обласних центрах.

  Потужним є і АПК. Різноманітні природні умови зумовлюють різну спеціалізацію сільськогосподарських і переробних підприємств. У лісостеповій зоні розвинуті молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Тут вирощують цукрові буряки, льон, зерно. У гірських районах переважають молочно-м'ясне скотарство, вівчарство, а також картоплярство і льонарство. Своєрідна сільськогосподарська спеціалізація Закарпаття: виноградарство, садівництво, тютюнництво,  молочно-м'ясне скотарство і вівчарство. На базі цих галузей сільського господарства сформувалися м'ясна, цукрова, молочна, маслоробно-сироварна, борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, кондитерська, виноробна, плодоовочева та інші виробництва харчової промисловості.

  Карпатський район має густу мережу залізничних і автомобільних шляхів. Довжина залізничних магістралей загального користування становить 2898 км. Автомобільні шляхи з твердим покриттям мають довжину 18,1 тис. км.

  Найбільші транспортні вузли району — Львів, Чоп, Чернівці, Івано-Франківськ, Дрогобич, Самбір, Стрий. Львівський аеропорт має міжнародне значення.

  Промисловими вузлами району є Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальський, Чернівецький, Івано-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачівський.

  Найбільший промисловий вузол » Львівський. Тут переважає машинобудування і металообробка. У Львові виробляють автобуси і автонавантажувачі, телевізори і кінескопи, конвеєрні лінії і верстати, інструменти і прилади, медичне обладнання і електротехнічні вироби, сільськогосподарські машини тощо. Тут також виготовляють штучні алмази та алмазний інструмент.

  У Львові знаходяться численні підприємства легкої промисловості: виробничі об'єднання «Весна», «Маяк», «Юність» (швейна промисловість), «Промінь» (трикотажна), «Світанок» (шкіряна), «Прогрес» (взуттєва). До харчової належать виробничі об'єднання «Світоч», «Колос», молочний, м'ясний і жировий комбінати. Серед підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості у Львові працюють лакофарбовий і нафтопереробний заводи. У місті сформувалася значна будівельна індустрія. Є підприємства, що випускають косметику, картон, меблі, скло, керамічні вироби, музичні інструменти, а також ВО медичної промисловості «Львівфарм».

Львів — визначний туристичний центр, в якому багато пам'яток історії та архітектури.

  До складу Дрогобицько-Стрийського промислового вузла входять Дрогобич, Стрий, Борислав, Стебник і Трускавець. Тут розвинуті хімічна, машинобудівна, деревообробна, легка і харчова галузі промисловості, курортне господарство.

   Значним промисловим центром вузла є Дрогобич. У місті знаходяться підприємства хімічної, гірнично-хімічної та нафтопереробної промисловості, працюють заводи автомобільних кранів, дослідний спеціалізованого обладнання, експериментально-механічний та ін. Є підприємства деревообробної, легкої та харчової промисловості, будіндустрії.

  Провідна галузь міста Стрий — машинобудування і металообробка. Як старий нафтовидобувний центр відоме місто Борислав. Тут розвинута хімічна промисловість, машинобудування, виробництво штучних алмазів і алмазного інструменту, легка, харчова, меблева промисловість. Провідним підприємством міста Стебник є калійний завод.

  До складу Червоноградсько-Сокальського промислового вузла, що розміщений на півночі Львівської області, входять Червоноград, Сокаль, Жвирка, Соснівка, Гірник. Основою територіального осереддя цих населених пунктів є паливна промисловість.

  Провідним центром Львівсько-Волинського вугільного басейну є Червоноград. Поблизу міста розміщені 12 шахт і центральна збагачувальна фабрика. В Червонограді працюють заводи металоконструкцій, залізобетонних виробів, хлібний і молочний, дають продукцію деревообробний комбінат, виробниче панчішне об'єднання, швейна фабрика.

  У місті Сокаль розміщені заводи хімічного волокна і залізобетонних виробів тощо.

До складу Івано-Франківського промислового вузла входять Івано-Франківськ та населені пункти Тисмениця, Лисець та ін. В Івано-Франківську основними галузями є машинобудування і металообробка, легка і харчова промисловість. До підприємств машинобудування належать виробничі об'єднання «Геофізприлад», «Карпатпресмаш», арматурний та ін. До легкої — швейне і шкіряне об'єднання, фабрики трикотажних, швейно-галантерейна і художніх виробів. До харчової промисловості — молочний завод, харчосмакова і кондитерська фабрики, хлібний, птахо - і м'ясокомбінати. У місті виробляють будівельні матеріали, працюють меблевий комбінат та завод тонкого органічного синтезу. У Тисмениці знаходиться виробниче хутрове об'єднання, харчовий комбінат, меблева фабрика.

  До складу Калусько-Долинського промислового вузла входять Калуш, Долина, Вигода, Брошків-Осада та ін. Вузол знаходиться на заході Івано-Франківської області. Провідними галузями є хімічна — AT «Оріана» (Калуш), газопереробний завод (Долина) — та машинобудування — ВО «Карпатнафтомаш», заводи комунального устаткування «Будмаш», «Нафтобурмашремонт» таін. (Калуш). Тут багато підприємств легкої, харчової промисловості та будіндустрії.

           До складу Чернівецького промислового вузла входять Чернівці, Лужани, Новоселиця та ін. Провідними галузями є легка промисловість, машинобудування і металообробка. Легка промисловість представлена такими виробничими об'єднаннями: швейним «Трембіта», панчішним, рукавично-трикотажним, бавовняним. Розвинуті народні художні промисли. Є кілька машинобудівних підприємств: виробничі об'єднання «Чернівцілегмаш» та «Електронмаш», машинобудівний та приладобудівний заводи. Хімічна промисловість випускає гумове взуття, лаки, фарби, товари побутової хімії. Тут багато підприємств харчової, деревообробної і меблевої промисловості.

  До складу Ужгород-Муканівського промислового вузла входять Ужгород, Мукачеве, Чоп, Середнє та ін. Основна спеціалізація вузла — виробництво машин і обладнання, продукція легкої та деревообробної промисловості. Машинобудування представлене заводами «Електродвигун», «Ужгородприлад», нестандартного обладнання, експериментальним газотранспортних турбоустановок (Ужгород), «Мукачівприлад» та комплексних лабораторій (Мукачеве). Тут розвинута деревообробна, меблева, легка, харчова промисловість, будіндустрія.

    З Карпатського району вивозять автобуси та автонавантажувачі, автомобільні крани й інструменти, телевізори і конвеєрні лінії, сільськогосподарські машини і обладнання для нафтової та газової промисловості, технологічне устаткування для легкої промисловості і різноманітні прилади, хутрові вироби, вино, фруктові та овочеві консерви, кондитерські вироби та мінеральні води, калійні добрива і сірку, вугілля, ліс, меблі тощо.

  Підприємства Карпатського району працюють на металі з Донбасу і Придніпров'я, з різних районів країни одержують комплектуючі деталі, мінеральні добрива, синтетичні волокна, шовкові, бавовняні і лляні тканини, сільськогосподарські машини, автомобілі, технологічне обладнання для харчової промисловості, олію.

  Однією з найголовніших проблем Карпатського району є низький рівень промислового розвитку його областей, крім Львівської. Незважаючи на те, що район межує з п'ятьма країнами Європи, у нього все ще недостатній рівень транскордонного співробітництва. Складна екологічна ситуація обмежує можливості розвитку рекреаційного господарства.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua