Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

30. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

30.7. Причорноморський район

  Цей район розташований у південній і північно-західній частині України, має вихід до Чорного моря.

  Площа району — 113,4 тис. км2. Населення — 7,9 млн. осіб. За площею він посідає перше місце в країні; за кількістю населення — друге. До його складу входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська:, Херсонська області.

  Природні умови в основному сприятливі для ведення господарства. Несприятливі умови господарювання тут створюються такими явищами, як град, суховій, посуха, чорні бурі тощо.

  У районі не розробляються значні родовища корисних копалин. У рівнинній частині Криму відомі родовища газу (Глібівське, Джанкойське та ін.). Перспективним щодо видобутку нафти і природного газу є шельф Чорного моря. В районі є лікувальні грязі та мінеральні джерела. Велике значення мають залізні руди Керченського півострова. Солоні озера і Сиваш містять кухонну сіль, йодобромну і магнієву сировину. Є сировина для виробництва будівельних матеріалів та флюсові вапняки.

  Серед природних багатств району морепродукти Чорного та Азовського морів, родючі чорноземні і каштанові ґрунти. Тут недостатні ресурси прісної води.

  Середня густота населення в районі становить близько 70 осіб на 1 км2, вона значно нижча, ніж в середньому по країні. Найвищий показник густоти населення — в Автономній Республіці Крим (98 осіб на 1 км2), найнижчий — у Херсонській області (45 осіб на 1 км2). Частка міського населення майже однакова: 68% — в Автономній Республіці Крим, 66 — Одеській і Миколаївській областях і 62% в Херсонській області. В районі вища, ніж у країні в цілому народжуваність. Зростає питома вага зайнятих у невиробничій сфері.

           Провідні галузі господарства Причорноморського району — машинобудування і металообробка, харчова та легка галузі промисловості, курортно-туристичне господарство.

  Географічне положення району наклало відбиток на особливості галузей господарства. Суднобудівні заводи розміщені в Миколаєві, Херсоні і Керчі. В портах знаходяться судноремонтні підприємства.

  До великих підприємств сільськогосподарського машинобудування належать Херсонський комбайновий завод. Одеський завод сільськогосподарських машин, заводи в Первомайську Миколаївської області, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобудування розвинуте в Одесі. У Миколаєві випускають дорожно-будівельні машини, у Миколаєві, Феодосії — піднімально-транспортне устаткування. Різноманітне обладнання для легкої, харчової і хімічної галузей промисловості виробляють в Одесі, для виноробної, консервної, м'ясної і молочної — в Сімферополі.

  Підприємства електротехнічного машинобудування, що випускають прилади, електромотори та апаратуру, знаходяться в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі.

Чорна металургія представлена Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом та Керченським заводом імені П. Л. Войкова.

   Питома вага рослинництва в районі більша, ніж тваринництва. Провідну роль у ньому відіграє зернове виробництво. Основна зернова культура — озима пшениця, за нею ідуть кукурудза, ячмінь, просо, рис. На основі зернового виробництва працює потужна борошномельно-круп'яна промисловість.

  З-поміж технічних культур на першому місці соняшник (30% його посівів у країні). Тут вирощують також цукрові буряки (у північній частині), сою, льон — кучерявець, рицину, тютюн, кунжут, гірчицю, арахіс, рижій, ефіроолійні й лікарські рослини. Переробна ланка представлена підприємствами олійної, олійно-жирової, ефіроолійної, цукрової та тютюново-ферментаційної промисловості.

  У      Причорномор'ї багато садів, виноградників, розвинуті городництво та вирощування баштанних культур. Переробляють цю продукцію численні підприємства плодоовочевої та виноробної промисловості.

  У тваринництві домінують молочно-м'ясне скотарство, свинарство м'ясного напрямку, птахівництво і вівчарство. На їх основі розвиваються м'ясна, молочна, ковбасна, шкіряна галузі. Підприємства харчової промисловості є в кожному адміністративному районі, багатьох селах.

  Підприємства легкої промисловості району зосереджуються здебільшого в обласних центрах. Найбільшим з таких підприємств є Херсонський бавовняний комбінат. Розвинуті швейна, трикотажна, шкіряна, взуттєва і джутова промисловість.

  Хімічна промисловість представлена виробництвом мінеральних добрив, лаків, фарб, сірчаної кислоти. Провідні центри галузі: Одеса, Херсон, Красноперекопськ. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової та фарфорово-фаянсової промисловості.

Курортне господарство Причорномор'я має найвищий рівень у державі (Кримська, Одеська, Миколаївська, Херсонська і Дніпро-Дунайська курортно-оздоровчі зони).

  В районі розвинуті різні види транспорту. Протяжність залізничних магістралей загального користування становить понад 3000 км, а автошляхів з твердим покриттям — понад 20 тис. кілометрів. Річкове сполучення здійснюється по Дніпру, Дунаю, Дністру і Південному Бугу. Найбільші річкові порти — Херсон, Нова Каховка, Вознесенськ, Ізмаїл, Кілія, Рені. До морських — належать Одеса, Іллічівськ, Южний, Миколаїв, Херсон, Керч та ін.

  У районі сформувалися такі промислові вузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський. Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський.

  Найбільший промисловий вузол Причорноморського економічного району — Одеський. Його провідна галузь — машинобудування і металообробка. Найбільші підприємства галузі — виробничі об'єднання «Продмаш», верстатобудівне, важкого кранобудування, «Одесахолодмаш», «Одесагрунтомаш» та науково-виробничі об'єднання «Кисеньмаш» і «Харчопромавтоматика». Крім того, тут працюють заводи «Епсилон», «Кінап», «Нептун», судноремонтний.

  Практично всі галузі харчової промисловості представлено в Одесі: борошномельна, цукрова, м'ясна, молочна, рибна, консервна, олійно-жирова, виноробна, кондитерська тощо. З-поміж найбільших підприємств харчової промисловості цукрорафінадний завод, рибопереробний, консервний, шампанських вин, винно-коньячний, а також фабрики — чаєрозважувальна і харчових концентратів.

  Легка промисловість представлена виробничим швейним об'єднанням і такими фабриками, як хутрова, суконна, взуттєва та технічних тканин.

  Розвинуті також хімічна і нафтохімічна галузі: припортовий хімічний, нафтопереробний і суперфосфатний заводи. Працюють лінолеумний завод і виробниче хіміко-фармацевтичне об'єднання. До будіндустрії належать ВО «Одесабудматеріали», цементний завод тощо. Є підприємства деревообробної, целюлозно-паперової, скляної, ювелірної галузей. Одеса — великий транспортний вузол і курортний центр.

  Серед значних промислових центрів Одеської області Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Іллічівськ, Котовськ.

   У Миколаївському промисловому вузлі домінує машинобудування. Серед машинобудівних заводів на першому місці підприємства суднобудування: ВО «Чорноморський суднобудівний завод», заводи «Океан», Миколаївський судноремонтний та ін. Є також заводи «Гідрореммаш», «Дормашина», «Млинмаш», «Поліграфмаш», дослідний технологічної оснастки, дослідний мастильних систем. Легка промисловість представлена виробничим трикотажним і швейним об'єднанням, шкіряним заводом, взуттєвою і швейно-галантерейною фабриками, харчова — м'ясним та хлібним комбінатами, соків «Нектар», лікеро-горілчаним заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Тут працюють відомий парфюмерно-косметичний комбінат «Червоні вітрила», а також кілька підприємств будівельної індустрії (ВО будівельних матеріалів та «Миколаївзалізобетон», завод силікатних стінових виробів).

  Багатогалузевими промисловими центрами Миколаївської області є Первомайськ і Вознесенськ.

  Ядром. Херсонського промислового вузла є Херсон. Тут добре розвинуті машинобудування (заводи суднобудування і судноремонтний, комбайнобудування, карданних валів, «Прибій», електромашинобудівний), хімічна промисловість (заводи нафтопереробний, «Дельта», гумотехнічних виробів). Серед підприємств легкої промисловості діють об'єднання бавовняне, обласне виробничо-торгове, взуттєве; фабрики швейна, спортвиробів. Діють також багато підприємств харчової промисловості (консервний, рибний і м'ясний комбінати, кондитерська, харчова та макаронна фабрики), працюють підприємства будівельної індустрії, скляної і керамічної промисловості.

  До Каховсько-Бериславського промислового вузла входять Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпряни, Козацьке та ін. Провідні галузі — машинобудування, харчова промисловість та виробництво будматеріалів. Найбільший промисловий центр вузла — Нова Каховка. У місті знаходиться Каховська ГЕС. У Каховці є підприємства, що виробляють спортивні товари та меблі.

  Провідною галуззю Сімферопольського промислового вузла є машинобудування і металообробка (заводи «Сільгоспдеталь», «Сантехпром», електромашинобудівний, а також виробничі об'єднання «Кримпродмаш», «Пневматика», «Фотон»). Серед підприємств легкої промисловості — швейне, трикотажне та взуттєве об'єднання, шкіряно-галантерейна фабрика та текстильно-художніх виробів. Харчова промисловість представляють науково-виробниче об'єднання «Ефіролія», два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є підприємства хімічної промисловості (заводи побутової хімії і пластмас). Розвинута будівельна індустрія (виробничі об'єднання «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром» та ін).

  Провідною галуззю Севастопольського промислового вузла є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна. Найбільші підприємства цієї галузі — ВО «Атлантика», м'ясо- і хлібокомбінати, молочний завод, безалкогольних напоїв тощо. З машинобудівних підприємств відомі ВО «Севастопольський морський завод», приладобудівний завод та ін. Легка промисловість представлена такими фабриками, як трикотажна, швейна, спортивних виробів. Розвинуті деревообробна і будівельна промисловість.

  Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч. Провідні підприємства міста — залізорудний комбінат (гірничорудна промисловість), завод «Затока» (суднобудування), завод імені П. Л. Войкова (чорна металургія) і ВО «Керчрибпром». Значного розвитку досягла промисловість будівельних матеріалів (заводи Азовський, Кіровський і Приморський будівельних матеріалів, залізобетонних виробів; склоробний комбінат «Кварц»). Працює кілька підприємств легкої і харчової промисловості.

  До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Євпаторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне господарство з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо та харчова промисловість. У Саках знаходиться хімічний завод. У вузлі функціонують також підприємства легкої промисловості та будівельної індустрії.

  Значними багатогалузевими промисловими центрами Криму є Ялта і Феодосія.

  У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться.

  На характер зв'язків Причорноморського району з іншими економічними районами країни накладає відбиток недостатня його забезпеченість багатьма видами природних ресурсів. Тому сюди надходять електроенергія, вугілля, лісоматеріали, а також машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо.

  У свою чергу з Причорноморського району до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви тощо.

  Найгостріше у Причорноморському районі постають проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua