Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

3.7. Річний рух Землі та його наслідки

  Земля має два головні рухи: добовий — навколо її уявної осі, і річний — навколо Сонця. Земля проходить шлях навколо Сонця за 365 діб 5 годин 48 хвилин і 46 секунд по еліпсоїдній орбіті. Довжина обводу еліпса дорівнює 936 250 000 км. Земля рухається навколо Сонця з середньою швидкістю 30 км. за секунду, тобто 108 тис. км за годину. Сонце знаходиться не в центрі, а в одному з фокусів еліпса орбіти, тому Земля протягом року буває то ближче до Сонця, то далі від нього. Коли Земля буває в перигелії, тобто найближче підходить до Сонця, відстань її від Сонця дорівнює 147 млн. км. Це буває близько 1 січня. В цей час швидкість руху Землі найбільша. Через півроку, близько 1 липня, Земля перебуває в афелії, тобто найбільш віддалена від Сонця (152 млн. км). У цей момент швидкість руху земної кулі навколо Сонця найменша.

  Уявний річний шлях Сонця по небесній сфері називають екліптикою, земна вісь нахилена до екліптики під кутом 66°33".

  Є чотири основних положення Землі під час руху навколо Сонця: весняне й осіннє рівнодення, зимове і літнє сонцестояння.

  Весняне й осіннє рівнодення бувають відповідно 21 березня і 23 вересня. У ці дні Земля знаходиться в точках перетину екліптики з небесним екватором. Сонце в цей час знаходиться в площині земного екватора. Земля відносно Сонця займає таке положення, що сонячне проміння дотикається до екватора під прямим кутом. На північ і на південь від екватора на однакових широтах сонячне проміння падає під однаковими кутами, але меншими, ніж на екваторі.

  Площина, яка розділяє освітлений і неосвітлений боки Землі (світлороздільна площина), проходить через вісь Землі й ділить Землю пополам. На всій земній кулі (крім полюсів) день дорівнює ночі і триває 12 годин. У ці дні максимум тепла припадає на екватор, бо Сонце там перебуває в зеніті.

  Під час літнього сонцестояння (22 червня) на північну половину Землі сонячне проміння падає під більшим кутом. Полудневе Сонце в цей день стоїть у зеніті на північному тропіку; у Північній півкулі тоді літо, а в Південній півкулі — зима. Там у цей час проміння падає на земну поверхню похиліше.

  У зв'язку з тим, що земна вісь нахилена, уявна світлороздільна площина проходить уже не по осі Землі, а перетинає її під кутом 23°29'. Ця площина дотикається до північного й південного полярних кіл. У такому положенні у північній полярній зоні Сонце не заходить, а в південній — не сходить. 22 червня день дорівнює ночі тільки на екваторі. Від екватора до Північного полюса день збільшується від 12 до 24 год. У південній півкулі від екватора в напрямі до Південного полюса день зменшується від 12 до 0 год.

  Під час зимового сонцестояння (22 грудня) положення Землі прямо протилежне її положенню під час літнього сонцестояння. Тепер Земля Північним полюсом відхилена від Сонця, Південним нахилена до Сонця. Сонячне проміння падає прямовисно на південний тропік. На північну півкулю сонячні промені падають під меншим кутом, тому там інтенсивність нагрівання менша. Уявна світлороздільна площина перетинає вісь Землі під кутом 23°29". У північній полярній зоні Сонце не сходить, а в південній — не заходить майже півроку. Тут так само день дорівнює ночі тільки на екваторі, а від екватора на північ він зменшується від 12 до 0 год, а на південь від екватора збільшується від 12 до 24 год.

  У результаті руху Землі навколо Сонця і нахилу екліптики відбувається зміна пір року. Від зміни висоти Сонця залежить розміщення на Землі тропічних і полярних кіл.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua