Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

12.1. Основні кліматотворні чинники

  Клімат впливає на рельєф, зволожуючи й розмиваючи схили, поверхневі й підземні води, ріст рослинності, поведінку тварин; від них значною мірою залежать умови проживання, господарської діяльності й відпочинку людей. Тому необхідно пізнавати особливості клімату, погоди, передбачати їх довготривалі й короткочасні зміни та оцінювати їхню роль у формуванні стану довкілля.

  На кліматичні особливості України впливають її географічне положення, надходження сонячної радіації, циркуляція повітряних мас, характер поверхні — наявність гір, височин, низовин, заліснених територій, водних поверхонь.

  Територія України розташована переважно в помірному кліматичному поясі. Лише Південному берегові Криму притаманні риси субтропічного поясу. Тому загалом кліматичні умови є сприятливими для сільськогосподарського виробництва, функціонування транспорту, галузей енергетики. Україна належить до територій із кліматичним комфортом. З положенням у помірному поясі пов'язана відчутно виражена зміна сезонів протягом року. Значна протяжність території з півночі на південь зумовлює зональні відмінності кліматичних умов. Протяжність території України з заходу на схід обумовлює зміни в кількості опадів і умов зволоження, зростання показників континентального клімату в південно-східному напрямку. За загальної сприятливості клімату особливості фізико-географічного положення України, вплив циркуляційних процесів зумовлюють різноманітність кліматичних умов і порівняно часту повторюваність небезпечних явищ погоди в різні роки.

  З географічним положенням пов'язані тривалість сонячного сяйва, величини й розподіл радіації, характер циркуляції повітряних мас.

  Тривалість сонячного сяйва змінюється за сезонами, залежить від погодних умов і тривалості дня. Середня річна кількість годин сонячного сяйва в Україні зростає з північного заходу на південний схід і південь від 1700 до 2400 год. Найменші його показники — в

Українському Поліссі (1720—1800 год.). Найбільше сонячних годин — на узбережжях Чорного та Азовського морів (2300—2400 год.), у Кримських горах (більш як 2400 год.).

  Сонячна радіація — це випромінювання Сонця, що надходить у вигляді електромагнітних хвиль. З інтенсивністю сонячної радіації пов'язана кількість енергії, яка надходить на поверхню (горизонтальну або перпендикулярну до сонячних променів) за одиницю часу: день, місяць, рік — і вимірюється в кілокалоріях на 1 см2, або мегаджоулях на 1 м2. Сонячна радіація є основним джерелом енергії природних процесів, що відбуваються в географічній оболонці, ландшафтах. Інтенсивність сонячної радіації залежить від географічної широти і висоти Сонця над горизонтом, хмарності, прозорості атмосфери. Ці чинники обумовлюють добовий і річний перебіг сонячної радіації, її розподіл по поверхні. Взаємодіючи з атмосферою, земною поверхнею, променева сонячна енергія перетворюється на теплову. Не вся енергія, що випромінюється Сонцем, досягає поверхні Землі. Частина її відбивається хмарами, пилом, поверхнею суходолу і моря, розсіюється. Якщо хмарність і запиленість атмосфери значні, то сонячних променів відбивається й розсіюється більше, до земної поверхні їх доходить менше. До поверхні Землі надходять пряма сонячна радіація і розсіяна сонячна радіація. Та загальна кількість променевої енергії, яка досягає земної поверхні, називається сумарною сонячною радіацією.

  На території України сумарна радіація в північних районах досягає 4190 МДж/м2, а в південних — 4000—5200 МДж/м2. Переважну частину сонячної радіації поверхня України отримує з травня по вересень, а розподіл річних багаторічних значень сумарної радіації близький до широтного.

  З величинами сонячної радіації тісно пов'язаний радіаційний баланс — різниця між сумарною радіацією і відбитою радіацією та випромінюванням підстильної поверхні. Величини радіаційного балансу є важливим кліматичним чинником. Від них залежать температури повітря і ґрунту, випаровування, швидкість танення снігу. На території України середньорічні показники радіаційного балансу є додатними. У північних районах вони складають 1700 МДж/м2, у середній частині 1850 і на півдні 2650 МДж/м2.

  Радіаційні чинники взаємодіють з атмосферною циркуляцією, завдяки якій перерозподіляються тепло й волога. На Україну надходять морські повітряні маси з Атлантики та Арктики. Найбільшу повторюваність має континентальне повітря, що формується над просторами Євразії.

  Характер атмосферної циркуляції над Україною визначається частою зміною циклонів і антициклонів, надходженням помірних і арктичних повітряних мас, а також повітря з тропічних широт. У середньому на рік в Україні буває 63% днів з антициклонами і 36% з циклонами.

  Циклони надходять на територію України протягом року з заходу, північного й південного заходу, півдня. З їх приходом взимку настає потепління з відлигою, снігопадом. Надходження теплих атлантичних мас з заходу влітку супроводжується дощами. Вторгнення арктичних повітряних мас узимку зумовлюють різкі похолодання, а влітку збільшують тривалість посушливої погоди.

  Земна поверхня — рівнини, височини, гори, моря, чергування суходолу і водної поверхні, ліси, міста — впливає на радіаційний режим, хмарність, розподіл температур і опадів, особливості місцевого клімату. Гірські хребти Українських Карпат і Кримських гір захищають Закарпатську низовину й Південний берег Криму від холодних арктичних повітряних мас. Гори сприяють посиленню висхідних рухів і конвекції, завдяки чому над ними випадає більше опадів, ніж на рівнинах, частіше бувають зливи, грози, сильні вітри. Збільшення річної кількості опадів спостерігається також на Донецькій і Приазовській височинах. Лісові масиви сприяють накопиченню снігових запасів. На радіаційний режим прибережних районів впливає бризова циркуляція. Завдяки їй влітку на відстані 40—50 км. від моря більше безхмарних днів, зростає сумарна сонячна радіація. О холодній порі року моря отеплюють узбережжя. На кліматичні умови прилеглих до них територій впливають також ріки, великі озера й водосховища, болота. Влітку вони сприяють зниженню температур, підвищенню вологості, посиленню швидкості вітру. У великих містах кліматичні умови відрізняються від умов територій, що їх оточують.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua