Головна

Шкільна бібліотека

Перелік предметів

Англійська мова
Біологія
Географія
Економіка
Інформатика
Історія
Математика
Німецька мова
ОБЖ
Політологія
Право
Природознавство
Психологія і педагогіка
Російська мова
Соціологія
Фізика
Філософія
Французька мова
Українська мова
Хімія

Підручники в PDF


 

ГЕОГРАФІЯ
Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів

ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ
ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

11.2. Тектонічна будова і тектонічні структури

  На території України наявна материкова та океанічна земна кора. Геофізичними дослідженнями встановлено, що її потужність становить 25—65 км. Більшу частину території України складає материкова кора, сформована з осадового, гранітного та базальтового шарів.

Її основа — південно-західна частина Східноєвропейської древньої платформи. Структура земної кори, історія її геологічного розвитку відображається на тектонічних картах і схемах. На схемі тектонічного районування України вирізняється Східноєвропейська древня платформа, Західноєвропейська платформа, Скіфська платформа, складчасті споруди Українських Карпат і Кримських гір. У межах Східноєвропейської платформи геологи й геоморфологи виокремлюють тектонічні структури: Український щит, Волино-Подільську плиту, Галицько-Волинську западину, Дніпровсько-Донецьку западину, Донецьку складчасту область, Причорноморську западину.

   Український докембрійський щит є піднесеною ділянкою платформи. Кристалічні породи, що його складають, можна спостерігати в долинах річок, часто-густо вони виходять на поверхню. В сучасному рельєфі Український щит — виступ Східноєвропейської платформи представлений Придніпровською та Приазовською височинами. Щит складений найдавнішими породами. їх вік — 3,5—4,0 млрд. років. Це — граніти, гнейси, кварцити, кристалічні групи, пісковики та ін. Докембрійська поверхня щита є нерівною. Її перекриває потужна товща осадових порід палео-, мезо- і кайнозойської ер (таблиця 1). Під час утворення архейських і протерозойських порід відбувалися горотворення, вулканізм, метаморфізація гірських порід. Із цими породами пов'язані родовища залізних руд Криворізького басейну, великі запаси гранітів, польових шпатів, лабрадоритів, родовища графітів та ін.

  На захід від Українського щита лежить Волино-Подільська плита. У її межах докембрійський фундамент залягає на глибинах 2000— 2500 м. На північ від неї — Галицько-Волинська западина, де докембрійський фундамент залягає набагато глибше: він опустився на глибини від 3000 до 6000—7000 м. На його поверхні залягають потужні товщі палео-, мезо- і кайнозойських відкладів.

  На схід від Українського щита — Дніпровсько-Донецька западина. З нею пов'язана Придніпровська низовина. Днище цієї тектонічної структури відносно сучасної поверхні заглиблене на 4—6 км в північній частині та 10—12 км. — у південній. Це — одна з найбільших западин Східноєвропейської платформи. Вона виповнена осадовими відкладами палео-, мезо- і кайнозойських відкладів. Із породами девонського й карбонового періодів пов'язані родовища нафти й газу. Характерною рисою цього регіону є наявність своєрідних утворень — соляних куполів, що є похованими «соляними горами», які представлені в сучасному рельєфі горбами.

  На південний схід від Дніпровсько-Донецької западини простягається Донецька складчаста область, виражена в сучасному рельєфі Донецькою височиною. Тут на поверхню виходять девонські та карбонові (кам'яновугільні) породи. Це — структура герцинського віку. З товщею карбонових відкладів, потужність яких сягає 10—12 км., пов'язані поклади кам'яного вугілля.

  На північний схід від Дніпровсько-Донецької западини — схил Воронізького кристалічного масиву. Докембрійські породи, якими він складений, залягають на глибині від 150 до 900 та більше метрів. У сучасному рельєфі це — західні схили Середньоруської височини.

  На південь від Українського щита розташована Причорноморська западина. Вона є від'ємною тектонічною структурою, в рельєфі до неї прив'язана Причорноморська низовина. Западина знаходиться на південній окраїні Східноєвропейської платформи. Докембрійський фундамент залягає тут на глибинах 600—3200 м., вище нагромадилися палео-, мезо- і кайнозойські відклади.

  Між Східноєвропейською платформою та Українськими Карпатами геологи вирізняють Західноєвропейську платформу. Вона занурюється під передгірний прогин.

  На південь від Східноєвропейської платформи розташована Скіфська платформа, яка має герцинський вік. Більша її частина занурена під водами Чорного та Азовського морів. В сучасному рельєфі це — рівнинний Крим, а також територія між річками Дністром і Прутом. Фундамент Скіфської платформи залягає на глибинах від 500— 1500 м. на півдні до 3000—6000 м. на півночі.

  Складчасті структури Українських Карпат є частиною велетенської гірської споруди Карпат альпійського горотворення. До них належать Передкарпатський прогин, складчасті структури, якими є антикліналі та синкліналі, Закарпатська западина. Вони складені переважно крейдовими, палео- і неогеновими відкладами. В сучасному рельєфі складчасті структури виражені пасмами гірських хребтів та улоговин між ними, передгірний прогин — Передкарпатською височиною. Закарпатська западина — однойменною низовиною. Складчасті структури Кримських гір являють собою велике підняття — антиклінорій, частина якого занурена до Чорного моря. Гори складені переважно мезо- і кайнозойськими відкладами, вулканічними породами. У межах Головного пасма поширені відклади тріасового та юрського періодів. Океанічна кора представлена Чорноморською улоговиною, заповненою водами Чорного моря. Вона має прибережну й материкову відмілини, континентальний схил з ізобатами підніжжя в 1900—2000 м., рівнинне ложе.


НазадЗмістВперед

 

 
© www.SchoolLib.com.ua